Автомобільна промисловість у Туреччині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завод Tofaş

Автомобільна промисловість Туреччини — галузь економіки Туреччини.

Автомобільна промисловість у Туреччині відіграє важливу роль у виробничому секторі турецької економіки. Компанії, що працюють в турецькому автомобільному секторі в основному розташовані в регіоні Мармурового моря.

У 2012 році Туреччина виробила понад 1 млн. автомашин.[1] За допомогою кластера автовиробників і постачальників запчастин, турецький автомобільний сектор став невід'ємною частиною глобальної мережі виробничих баз, експортуючи транспортні засоби і компоненти на суму у майже 20 млрд. $.[1] Світові виробники автомобілів із виробничими заводами включають Fiat/Tofaş, Oyak-Renault, Hyundai, Toyota, Honda і Ford/Otosan.

Історичний розвиток[ред. | ред. код]

До 1990 року[ред. | ред. код]

Anadol STC-16 (1973–1975)

Автомобільний сектор зародився в 1950-х—1960-х роках, коли на захищеному владою від імпорту внутрішньому ринку почалося виробництво автомобілів за ліцензією компаній Ford, Renault і Fiat.

У 1959 році завод Ford-Otosan був створений в Стамбулі для виробництва моделей Ford Motor Company за ліцензією в Туреччині.

У 1961 році седан Devrim був виготовлений на заводі Tülomsaş в Ескішехірі. Це був перший самостійно розроблений і вироблений турецький автомобіль.

У 1964 році автомобілі Austin і Morris компанії British Motor Corporation (BMC) почали вироблятися за ліцензією на заводі BMC в Ізмірі. Бренд BMC пізніше був повністю придбаний Cukurova Group в 1989 році, яка в даний час виробляє всі моделі BMC в світі.

У 1966 році Anadol став першим турецьким автомобільним брендом з масовим виробництвом автомобілів. Всі моделі Anadol були зроблені на заводі Ford-Otosan в Стамбулі.

У 1968 році був відкритий завод Fiat-Tofaş в Бурсі для виробництва моделей Fiat за ліцензією.

У 1969 році завод Oyak-Renault був відкритий в Бурсі для виробництва моделей Renault.

Після 1990 року[ред. | ред. код]

Etox Zafer Coupé (2007–2014)

З початку 1980-х років почався період лібералізації сектора, в першій половині 1990-х стартували перші постачання закордон.

У другій половині 1990-х років, з ростом добробуту громадян, став рости внутрішній ринок і з'явилася можливість масово експортувати автомобілі на зовнішні ринки, особливо в країни Євросоюзу, що дало значний поштовх до розвитку турецької автомобільної галузі.[2][3]

Також у 1990-х роках з'явились нові заводи: у 1994 році — Toyota, у 1997 році — Honda та Hyundai Motor.

Майже всі найбільші турецькі автовиробники є спільними підприємствами: Oyak-Renault — Renault та Ordu Yardımlaşma Kurumu (OYAK), Tofaş — Fiat та Koç Holding, Ford Otosan — Ford та Koç Holding, Toyota Turkey — Toyota та Mitsui & Co., Hyundai Assan — Hyundai Motor та Kibar Holding, Anadolu Isuzu — Isuzu, Itochu та Anadolu Group.

З 2009 року понад 85% автовиробництва припадає на чотири провідні компанії — Ford Otosan, Oyak-Renault, Tofaş-Fiat і Toyota (вони також входять в число 10-ти провідних турецьких компаній-експортерів).

В країні розташовано 13 автозаводів, на них виробляють або складають автомобілі: Renault (310,000 машин), Ford (265,000 машин), FIAT (255,000 машин), Hyundai (100,000 машин), Toyota (70,000 машин), Honda (15,000 машин), Opel, Daimler, Isuzu, MAN.

Сучасний стан виробництва[ред. | ред. код]

Див. також: Список країн за виробництвом автотранспортних засобів
Світова карта виробництва автомобілів у 2007 році.
Автомобільні заводи у Туреччині

У 2002 році загальна виробнича потужність 6-ти компаній-виробників легкових автомобілів становила 726,000 одиниць на рік, досягаючи 991,621 одиниці на рік в 2006 році.[4] У 2002 році Fiat/Tofaş займав 34% від цієї потужності, Oyak/Renault 31%, Hyundai/Assan і Toyota по 14%, Honda 4%, Ford/Otosan 3%.

До 2004 року Туреччина експортувала 518,000 автомобілів на рік, в основному для країн-членів Європейського Союзу.[5]

У 2008 році в Туреччині було вироблено 1,147,110 автомобілів, що зробило її 6-м за величиною виробником у Європі (після Великої Британії та перед Італією) та 15-м виробником у світі.[6][7]

Завдяки групі виробників автомобілів і постачальників запчастин турецький автомобільний сектор став невід’ємною частиною глобальної мережі виробничих баз, експортуючи автомобілі та комплектуючі на суму понад 22,944,000,000 доларів США у 2008 році.[8][9]

Як і в багатьох країнах, виробництво автомобілів зазнало значного впливу світової фінансової кризи. У березні 2009 року Асоціація автомобільної промисловості Туреччини (Otomotiv Sanayii Dernegi, OSD) заявила, що виробництво автомобілів впало на 63% порівняно з попереднім роком за перші два місяці 2009 року, оскільки експорт впав на 61,6% за той самий період.

У 2010 році Туреччина випустила 1,194,982 автомобілів,[10] ставши 7-м за величиною автомобільним виробником у Європі і випередивши такі країни як Німеччина (5,819,614), Франція (3,174,260), Іспанія (2,770,435), Об'єднане Королівство (1,648,388), Росія (1,508,358) та Італія (1,211,594) відповідно.[11]

Річне виробництво в Туреччині раніше досягло пікового виробництва в 1,695,731 автомобіля в 2017 році, коли країна також посідала 13-те місце в світі.[12]

У 2019 році високі показники експорту автомобілів були підсилені значним збільшенням продажів до Нідерландів та США, які зафіксували зростання відповідно на 131% та 55%.

У 2022 році Туреччина виробила 1,352,648 автомобілів, займаючи 13-е місце серед найбільших виробників у світі.

Вітчизняний турецький автомобіль[ред. | ред. код]

Див. також: TOGG
Togg T10X (2022–...)

Існуючі дизельні транспортні засоби забруднюють повітря в Туреччині.[13] 2 листопада 2017 року Туреччина оголосила, що п’ять турецьких компаній під координацією Союзу палат і товарних бірж Туреччини вирішили взяти участь у консорціумі з виробництва електромобілів вітчизняного виробництва, який був створений у 2018 році під назвою TOGG.[14][15] Перші прототипи, розроблені компанією Pininfarina, були представлені ЗМІ у 2019 році, а комерційні продажі мають розпочатися до 2022 року.[14][15][16]

Електромобілі будуть вироблятися в п’яти моделях (хетчбек С-класу, седан С-класу, мінівен С-класу, позашляховик С-класу і позашляховик В-класу). Початковий обсяг виробництва становитиме 175,000 автомобілів на рік.

До консорціуму Togg входять такі турецькі компанії:

Виробники[ред. | ред. код]

Tofaş-Fiat Tipo (2015–...)
Oyak-Renault Mégane (2016–...)

Діючі:

Недіючі:

Обсяг виробництва за роками[ред. | ред. код]

Toyota Motor Manufacturing Turkey
Hyundai Assan Otomotiv
Рік Обсяг виробництва
1970 25,000
1980 50,881
1990 209,150
1995 282,000
2000 430,947
2005 879,452
2010 1,094,557
2011 1,189,131
2012 1,072,978
2013 1,125,534
2014 1,170,445
2015 1,358,796
2016 1,485,927
2017 1,695,731
2018 1,550,150
2019 1,461,244
2020 1,297,878
2021 1,276,140
2022 1,352,648
2023 1,468,393

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна промисловість у Туреччині
  1. ↑ а б Turkish auto industry at full throttle despite the slowdown in Europe. Invest in Turkey. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  2. ↑ Automotive and Autoparts Industries in Turkey (PDF) (англ.). Export Promotion Center of Turkey. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2018. Процитовано 5 серпня 2013.
  3. ↑ Turkish Automotive Industry – An Overview (PDF) (англ.). Messe Frankfurt Istanbul. Процитовано 5 серпня 2013.[недоступне посилання з Травень 2018]
  4. ↑ Özpeynirci, Emre (27 червня 2007). Otomotiv üretiminde 17’nciliğe yükseldik, Belçika’yı da geçtik. Hürriyet (Turkish) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 29 серпня 2008.
  5. ↑ TURKEY: CAR EXPORTS ESTIMATED. | Goliath Business News. Goliath.ecnext.com. 8 червня 2005. Процитовано 3 квітня 2011.
  6. ↑ Türkiye otomotiv sektöründe büyüyor. Ulaşım Online. 29 червня 2009. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 6 липня 2009.
  7. ↑ 2008 PRODUCTION STATISTICS. OICA. Архів оригіналу за 1 May 2011. Процитовано 3 квітня 2011.
  8. ↑ Otomotiv İhracatı 2008'de 22 Milyar 944 Milyon Dolara Ulaştı. Haberler. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 квітня 2011.
  9. ↑ 03.04.2011 Pazar 09:04. 2008’de otomotiv ihracatı rekor kırdı. HaberX. Процитовано 3 квітня 2011.[недоступне посилання з 01.10.2016]
  10. ↑ Turkish Automotive Production [Архівовано 11 червня 2009 у Wayback Machine.], Turkish Automotive Producers' Association
  11. ↑ OICA: WORLD MOTOR VEHICLE PRODUCTION BY COUNTRY, 2005-2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2011.
  12. ↑ 2022 Production Statistics. www.oica.net. OICA. Процитовано 8 квітня 2023.
  13. ↑ Tezel-Oguz, Melike Nese; Sari, Deniz; Ozkurt, Nesimi; Keskin, S. Sinan (22 червня 2020). Application of reduction scenarios on traffic-related NOx emissions in Trabzon, Turkey. Atmospheric Pollution Research. doi:10.1016/j.apr.2020.06.014. ISSN 1309-1042.
  14. ↑ а б Jay Ramey (30 грудня 2019). Turkey Bets on EVs with the Pininfarina-Designed TOGG. autoweek.com. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 30 березня 2023.
  15. ↑ а б TOGG Official Website. togg.com.tr. Процитовано 3 квітня 2020.
  16. ↑ 5 Turkish companies take part in consortium for domestically-made car production. Daily Sabah. 2 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автомобільна_промисловість_у_Туреччині&oldid=42203132