Автомобільна промисловість у Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штаб-квартира Toyota
Штаб-квартира Honda
Штаб-квартира Nissan

Автомобільна промисловість Японії — галузь економіки Японії.

Японська автомобільна промисловість є однією з найвідоміших і найбільших галузей промисловості в світі. Японія була в трійці країн з найбільшою кількістю вироблених автомобілів починаючи з 1960-х років, перевершуючи Німеччину. Автомобільна промисловість в Японії швидко збільшилася з 1970-х до 1990-х років (коли вона була орієнтована як на внутрішній ринок, так і на експорт в усьому світі). В 1980-х та 1990-х роках Японія перегнала США як лідера виробництва випускаючи до 13 мільйонів автомобілів на рік, які йшли в тому числі і на експорт. Після потужного зростаючого ринку Китаю в 2000-ні роки і хиткого ринку США, Японія в даний час є третім за величиною автомобільним виробником в світі з річним обсягом виробництва у 9,9 млн автомобілів в 2012 році.[1]

У першому кварталі 2008 року Toyota перевершила американський General Motors і стала найбільшим в світі виробником автомобілів. Сьогодні Японія є третім за величиною автомобільним ринком і, до недавнього часу поки Китай не обігнав їх, була найбільшим виробником автомобілів в світі. Проте, експорт автомобілів залишається одним з найприбутковіших в країні і є наріжним каменем плану відновлення в останній економічній кризі.

Японські дзайбацу (бізнес конгломерати) почали будувати свої перші автомобілі від середини до кінця 1910-х років. Компанії пішли на це або розробляючи свої власні вантажівки (ринок для легкових автомобілів в Японії в той час був невеликим), або в партнерстві з європейським брендами, щоб виробляти і продавати свої автомобілі в Японії за ліцензією. Такими прикладами є Isuzu в партнерстві з Wolseley Motors (Велика Британія), Nissan в партнерстві з британським автовиробником Austin Motor Company і Mitsubishi Model A, який базувався на Fiat Tipo 3. Попит на вітчизняні вантажні автомобілі значно збільшився завдяки японському нарощуванню військової потужності до Другої світової війни, яке змусило багато японських автомобільних виробників, вирватися зі своїх оболонок і розробляти свої власні транспортні засоби. У 1970-ті роки Японія була піонером у виробництві робототехніки для транспортних засобів.

Країна є домівкою для цілого ряду компаній, що виробляють автомобілі, будівельні машини, мотоцикли, квадроцикли і автомобільні двигуни. Японські виробники автомобілів включають в себе такі всесвітньо відомі компанії, як Toyota, Lexus, Honda, Acura, Nissan, Infiniti, Mazda, Mitsubishi, Subaru, Suzuki, Daihatsu, Isuzu, Kawasaki, Yamaha, Datsun, Mitsuoka.

Автомобілі, розроблені в Японії завойовували нагороду Європейський автомобіль року (European Car of the Year), Міжнародний автомобіль року (International Car of the Year), і Всесвітній автомобіль року (World Car of the Year) багато разів. Японські автомобілі мають вплив на весь світ, і більше не мають клейма, яке вони мали в 1950-ті і 1960-ті роки, коли вони вперше з'явилися на міжнародному рівні.

Японські інвестиції допомогли рости автомобільній промисловості в багатьох країнах протягом останніх кількох десятиліть.

Історія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Mitsubishi Model A (1917–1922)

У 1904 році Торао Ямаха (Torao Yamaha) випустив перший автобус вітчизняного виробництва, який був приведений в дію паровим двигуном. У 1907 році Команосуке Учіяма (Komanosuke Uchiyama) виробив Takuri, перший автомобіль повністю японського виробництва з бензиновим двигуном.

Автомобілі, побудовані в Японії до Другої світової війни, як правило, базуються на європейських чи американських моделях. Mitsubishi Model A 1917 року базувалась на дизайні Fiat А3-3. Ця модель вважається першим автомобілем масового виробництва в Японії, із 22-ма виробленими одиницями.

Ford Motor Company of Japan була заснована в 1925 році, а виробничий завод був створений в Йокогамі. General Motors заснувала операції в місті Осака в 1927 році. Chrysler також прийшов до Японії і створив Kyoritsu Motors.

Компанія Toyota, спочатку була текстильним виробником, але почала будувати автомобілі в 1936 році.

За перше десятиліття після Другої світової війни, виробництво автомобілів було обмежено, і до 1966 року, велика частина виробництва складалась з вантажівок (в тому числі і триколісних транспортних засобів). Після цього легкові автомобілі почали домінувати на ринку.

Основні моделі[ред. | ред. код]

1950-ті роки[ред. | ред. код]

Експорт був дуже обмежений в 1950-ті роки, додаючи тільки до 3,1 % від загального обсягу виробництва легкових автомобілів десятиліття.

У 1950-х фірма Toyota застосувала засновану на Кайдзен систему гнучкої організації виробництва і підвищення якості, відому як «метод Тойоти»

Основні моделі[ред. | ред. код]

1960-ті роки[ред. | ред. код]

Протягом 1960-х років, японські автовиробники запустили безліч нових кей-карів на своєму внутрішньому ринку; скутери і мотоцикли залишались домінуючими, з обсягом продажів 1,47 мільйона в 1960 році порівняно з усього лише 36,000 кей-карів. Ці крихітні автомобілі зазвичай оснащувались дуже маленькими двигунами (під 360 см³, але іноді з встановленими двигунами до 600 см³ на експорт), щоб зберегти податки значно нижчими, ніж у великих автомобілів. Перший автомобіль з цієї нової ери, насправді запущений в 1958 році, був Subaru 360. Він був відомий як «Lady Beetle», таким чином порівнюючи його значення з Volkswagen Beetle в Німеччині. Інші значущі моделі були Suzuki Fronte, Mitsubishi Minica, Mazda Carol і Honda N360.

Найпопулярнішим сегментом економ автомобілів в шістдесятих роках був клас 700—800 см³, втілений в Toyota Publica, Mitsubishi Colt 800, та оригінальній Mazda Familia. До кінця шістдесятих років, однак, ці (часто двотактні) автомобілі були замінені повними однолітровими автомобілями з чотиритактними двигунами, рух який було направлено на виробництво Datsun (Nissan) Sunny 1966 року.

У 1960-х роках японські виробники почали конкурувати лоб-в-лоб на внутрішньому ринку, модель-до-моделі.

Основні моделі[ред. | ред. код]

1970-ті роки[ред. | ред. код]

Експорт легкових автомобілів збільшився майже у 200 раз в шістдесятих роках в порівнянні з попереднім десятиліттям до 17,0 відсотка від загального обсягу виробництва. Це правда, був ще тільки початок. Швидке зростання внутрішнього попиту і розширення присутності японських автомобільних компаній на зарубіжних ринках в 1970-і роки призвело до подальшого прискореного зростання. Виробництво автомобілів в Японії продовжувало швидко зростати після 1970-х років, коли Mitsubishi (представлена як Dodge) і Honda почала продавати свої автомобілі у США. Ще більше брендів прийшли до Америки та за кордон протягом 1970-х років, а до 1980 року японські виробники набирають основну точку опори у США і світових ринках.

Основні моделі[ред. | ред. код]

1980-ті роки[ред. | ред. код]

До кінця 1980-х і початку 1990-х японські виробники автомобілів вже вступили в стадію «Гіпер-дизайну» та «Гіпер-обладнання»; гонка озброєнь призводить до менш конкурентоспроможної продукції хоча і виробляється і надалі дуже ефективним способом.

Найвищого піку автомобілебудування досягло в 1989 році, коли в країні було вироблено близько 13 млн автомобілів, з яких 6 мільйонів були експортовані за кордон.

Основні моделі[ред. | ред. код]

1990-ті роки[ред. | ред. код]

У 1990-1995 рр. спостерігався спад виробництва автомобілів до рівня 1979 року. Він змінився періодом стагнації, який закінчився в 2002 році відновленням зростання.

Завдяки тому, що японські автовиробники випускали дуже доступні, надійні і популярні автомобілі протягом 1990-х років, Японія стала найбільшою країною-виробником автомобілів у світі у 2000-му році.

Основні моделі[ред. | ред. код]

2000-ні роки[ред. | ред. код]

На початку XXI століття в автомобільній галузі було зайнято приблизно 8 млн осіб. Особливістю цього періоду стала масова організація складальних філій японських компаній в Азії. З 1999 по 2009 роки обсяг виробництва на азійських підприємствах японських компаній виріс в 3,3 рази — з 1 млн 548 тис. до 5 млн 145 тис. машин на рік. У США було побудовано 30 складальних заводів, при цьому обсяг закупівель японськими компаніями деталей і комплектуючих місцевого виробництва досягав майже 50 млрд дол на рік, а їх частка в загальному обсязі поставок перевищувала 80% (на відміну від азійських країн, де вона становила в середньому 40‒50 %). У Європі побудовано 16 складальних заводів загальною потужністю 1 млн 800 тис. машин на рік. У 2007 році обсяг виробництва на європейських філіях досяг 1 млн 770 тис. одиниць, що разом з ввезеними з Японії машинами (919 тис.) довело частку японських компаній на європейському автомобільному ринку до 16% [2].

Основні моделі[ред. | ред. код]

2010-ті роки[ред. | ред. код]

Згодом, в результаті землетрусу і цунамі 2011 року в Японії на деякий час зупинялися, через що виник енергетичного дефіциту, складальні лінії автозаводів. Також був припинений експорт японських автомобілів і запчастин через закриття основних морських портів в країні[3]. У підсумку це призвело до того що Toyota, яка була лідером світового автопрому, за підсумками року відкотилася на третю позицію (перші місця зайняли General Motors і Volkswagen Group).

Основні моделі[ред. | ред. код]

Виробники[ред. | ред. код]

Lexus LFA
Honda/Acura NSX
Nissan GT-R

Великі[ред. | ред. код]

Малі[ред. | ред. код]

Обсяг виробництва за виробниками[ред. | ред. код]

Центри автомобілебудування Японії

Нижче наведено обсяги виробництва японських виробників легкових та вантажних автомобілів, а також автобусів, згідно з даними Японської асоціації виробників автомобілів (Japan Automobile Manufacturers Association).[4]

Легкові автомобілі Вантажівки Автобуси
Виробник 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2022[5]
Toyota 3,849,353 3,631,146 2,543,715 2,993,714 2,473,546 3,170,000 2,656,009
Nissan 982,870 1,095,661 780,495 1,008,160 1,004,666 1,035,726 559,314
Honda 1,288,577 1,230,621 812,298 941,558 687,948 996,832 643,973
Suzuki 1,061,767 1,059,456 758,057 915,391 811,689 896,781 919,891
Mazda 952,290 1,038,725 693,598 893,323 798,060 830,294 734,833
Daihatsu 648,289 641,322 551,275 534,586 479,956 633,887 869,161
Subaru 403,428 460,515 357,276 437,443 366,518 551,812 562,601
Mitsubishi 758,038 770,667 365,447 586,187 536,142 448,598 440,762
Інші 25 30 0 0 0 0 -
Total 9,944,637 9,928,143 6,862,161 8,310,362 7,158,525 8,554,219 7,386,544
Виробник 2007 2008 2009
Toyota 291,008 271,544 178,954
Suzuki 156,530 158,779 150,245
Daihatsu 138,312 151,935 132,980
Isuzu 236,619 250,692 118,033
Nissan 188,788 189,005 109,601
Mitsubishi 88,045 83,276 61,083
Hino 101,909 101,037 62,197
Subaru 72,422 64,401 51,123
Mitsubishi Fuso 131,055 115,573 49,485
Honda 43,268 33,760 28,626
Mazda 43,221 39,965 23,577
UD Trucks 44,398 45,983 18,652
Інші 2,445 2,449 545
Загалом 1,538,020 1,508,399 985,101
Виробник 2007 2008 2009
Toyota 85,776 109,698 69,605
Mitsubishi Fuso 10,225 10,611 4,982
Nissan 7,422 8,416 4,479
Hino 4,984 5,179 4,473
Isuzu 3,668 3,221 2,077
UD Trucks 1,595 1,977 1,179
Загалом 113,670 139,102 86,795

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Toyota raises profits forecast as recovery continues, BBC News, 7 February 2012 http://www.bbc.co.uk/news/business-16923619 [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  2. http://japanstudies.ru/images/books/japan_2011.pdf[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Live updates: Japan quake and tsunami [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.] // tvnz.co.nz — WORLD News
  4. JAMA Active matrix database system. Jamaserv.jama.or.jp. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 2 квітня 2013. 
  5. Japan - Automotive Production volume, 2022. Marklines. Процитовано 15 травня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]

Подальше читання[ред. | ред. код]