Автономна сенсорна меридіональна реакція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Автоно́мна се́нсорна меридіона́льна реа́кція (часто використовують абревіатуру АСМР) (англ. Autonomous sensory meridian response, ASMR) — неологізм, що виник у інтернет-культурі, котрий описує феномен сприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові і (або) когнітивні стимули. Природа і класифікація феномену АСМР неоднозначні. На думку викладача Шеффілдського університету Тома Стаффорда, «цілком можливо, що це явище дійсно існує, однак за своєю природою воно важко піддається вивченню».

Походження терміну в популярній культурі[ред. | ред. код]

За даними сайту Know Your Meme, перша згадка терміну «АСМР» була зафіксована 25 лютого 2010 р. в назві групи в соціальній мережі Facebook (Autonomous Sensory Meridian Response Group), яка була запропонована засновницею групи Дженніфер Аллен (псевдо — Envelope Nomia) на підставі матеріалів дискусії на форумі SteadyHealth, під час якої багато учасників обговорювали до того часу не описане відчуття[1].

Обговорення на таких сайтах, як група Society of Sensationalists («Товариство сенсуалістів») на Yahoo!, засновано в 2008 р., або блоґ Unnamed Feeling («Безіменне відчуття»), створений Ендрю Макмірісом у 2010 р., мали за мету створення співтовариства для подальшого вивчення цього відчуття за допомогою обміну ідеями й особистим досвідом[2].

Шепіт і рольові ігри[ред. | ред. код]

Один з найбільш часто згадуваних стимулів (тригерів), що викликають АСМР, це шепіт. На порталі YouTube представлено безліч відео- і аудіозаписів, в яких автори розмовляють пошепки або впівголоса[3].

Багато відео- та аудіозаписів, що спеціально створені для збудження АСМР, містять елементи рольових ігор. Прикладами можуть служити симуляція стрижки, відвідування лікаря або чищення вух. Глядачі та слухачі записів, в яких автори розігрують подібні сцени, відзначають ефект АСМР, що знімає безсоння, тривогу і панічні атаки.

Висвітлення в засобах масової інформації[ред. | ред. код]

АСМР-відео були однією з тем, що обговорювалися на конференції Boring 2012 у Великій Британії. У статті журналу Slate, присвяченій цій конференції, був згаданий музикант і журналіст Родрі Марсден, який виступив з доповіддю про АСМР [під альтернативною назвою «аутосенсорна меридіональна реакція» (Auto-Sensory Meridian Response)] як одного з різновидів відео з рольовими іграми на YouTube[4][5].

На думку викладача музичного факультету Університету штату Огайо Девіда Х'юрона, ефект АСМР «тісно пов'язаний з відчуттям безпеки і альтруїстичної уваги». Х'юрон відзначає його сильну схожість зі взаємним чищенням у приматів[6].

Темі АСМР були присвячені випуски різних новинних програм в аудіо- та відеоформаті[7][8][9]. Ця тема також висвітлювалася в друкованих та інтернет-виданнях. В одному з подкастів на сайті «McGill Daily» зазначається широка поширеність АСМР-відео на YouTube і наводяться висловлювання різних людей, що описують їх особистий досвід, пов'язаний з цим відчуттям[10]. Один з випусків програми «This American Life» чиказької радіостанції WBEZ був присвячений американській письменниці Андрії Сейґел і її враженням від АСМР.

На сакраментському новинному телеканалі News10/KXTV повідомлялося про поширення в Інтернеті відео, що викликають АСМР і допомагають глядачам розслаблятися і засинати. У кількох авторів АСМР-відео були взяті інтерв'ю, в яких вони розповідали про АСМР-співтовариство, АСМР-відео і цільову аудиторію цих відео[11]. Авторів АСМР-відео іноді називають АСМР-тистами.

Фільми про АСМР[ред. | ред. код]

«Tertiary Sound» (або «Третинний звук» - короткометражка української режисерки С.Джуровської про АСМР було обрано до показу в BFI London Film Festival 2019. Фільм також отримав нагороди за найкращий звук та найкраще документальне кіно на церемонії нагород RTS East 2020 (Royal Television Society) у Великій Британії. [12]

Реакція наукової спільноти[ред. | ред. код]

Старший викладач неврології Єльського університету Стівен Новелла у своєму блозі, присвяченому прикладним нейронаукам, відзначає брак наукових досліджень, присвячених АСМР, і пропонує використовувати функціональну магнітно-резонансну томографію і транскраніальну магнітну стимуляцію для порівняльного вивчення мозку людей, що зазнають і які не зазнають АСМР. Новелла розглядає поняття неврологічного розмаїття і вказує на складність людського мозку як результат еволюційних процесів[13].

У газеті «Independent» наводиться висловлювання Тома Стаффорда, викладача психології та когнітивістики Шеффілдського університету:

« «Цілком можливо, що це явище дійсно існує, однак за своєю природою воно важко піддається вивченню. Внутрішні переживання — предмет безлічі психологічних досліджень, але коли ми стикаємося з чимось невидимим і невідчутним, і не всі здатні це відчувати, - це стає «білою плямою». Як у випадку з синестезією - довгі роки її вважали міфом, але потім в 1990-х роках був запропонований надійний спосіб її виміру.» «

На думку невролога Едварда Дж. О'Коннора, викладену в газеті «Corsair», що випускається Коледжем Санта-Моніки, перешкодою до докладного вивчення феномену АСМР є відсутність такого стимулу, який викликав би АСМР у всіх без винятку людей[14].

Вербальні тригери намагається описати користувач YouTube під псевдо So-Ti Lordonsky[15].

Останнім часом темою АСМР активно зацікавились діти та підлітки. Тему консолідує і досліджує команда «АСМР-діти»[16].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Don. (2012-07-06). Autonomous Sensory Meridian Response (ASMR). Know Your Meme (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  2. ↑ Cheadle, Harry. (2012-07-31). ASMR, the Good Feeling No One Can Explain. Vice.com (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  3. ↑ Green-Oliver, Heather. (2013-04-09). I have ASMR, do you? A national day for a tingly feeling? You bet. Northern Life (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  4. ↑ Parsons, Chris. (2012-11-21). 'Boring 2012' conference becomes complete sell-out. Yahoo! News (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  5. ↑ O'Connell, Mark. (2012-11-27). Surprisingly Interesting. Slate (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  6. ↑ Collins, Sean T. (2012-09-10). Why Music Gives You The Chills. BuzzFeed (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  7. ↑ Horning, Rob. (2012-10-05). Radio ASMR. The New Inquiry (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  8. ↑ (Auto Sensory Meridian Response) hit tingles with @autodespair – 8:00pm. ResonanceFM.com (en). 2012-10-05. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  9. ↑ Seigel, Andrea. (2013-03-29). A Tribe Called Rest. This American Life (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  10. ↑ Overton, Emma. (2012-10-22work=The McGill Daily). That Funny Feeling (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  11. ↑ Iqbal, Maneeza. (2013-05-06). Q&A: What are ASMR videos and how do they help people relax. News10/KXTV (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  12. ↑ Tertiary Sound film website. Процитовано 30 September 2019. 
  13. ↑ Novella, Steven. (2012-03-12). ASMR. NeuroLogica (en). New England Skeptical Society. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  14. ↑ Arias, Luis. (2013-04-16). A new trend in relaxation. The Corsair (en). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-25. 
  15. ↑ Триггеры ASMR (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтень 2014. Процитовано 5 жовтень 2014. 
  16. ↑ «АСМР-діти» :: «ASMR kids». Архів оригіналу за 1 червень 2016. Процитовано 22 червень 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автономна_сенсорна_меридіональна_реакція&oldid=31553819