Автономна спілка трудящих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автономна Спілка Трудящих
(АСТ)
Девіз Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів!
Дата заснування 2011
Тип синдикалістська спілка
Голова відсутній (рішення приймаються колективно)
Офіційний сайт avtonomia.net

АСТ (Автономна Спілка Трудящих) — міжнародна політична організація, що стоїть на позиціях революційного синдикалізму, заснована в 2011 році в Києві. На момент заснування до неї ввійшли люди, що брали участь в інших анархістських, лівих і профспілкових ініціативах — зокрема, в студентській профспілці Пряма дія та в Медіа-профспілці. Згодом з організації вийшли носії нелібертарних марксистських поглядів, і наразі вона складається виключно з анархістів і лібертарних марксистів.

Станом на 2018 р. активна діяльність АСТ припинена.

Діяльність АСТ[ред. | ред. код]

Низка активістів АСТ ще до створення організації брали активну участь у багатьох соціальних кампаніях. Окремо слід відзначити кампанію проти нового Трудового Кодексу, яка триває починаючи з 2008 року. Схожі проекти реформи трудового законодавства подавалися при різних президентах і урядах, але всі вони критикувалися лівими активістами[1][2][3][4], і їх прийняття щоразу вдавалося заблокувати завдяки акціям протесту. Згідно з декларацією АСТ, цей досвід, разом із досвідом кампанії проти Закону «Про освіту», яку вела профспілка Пряма дія, і став стимулом для створення АСТ. На даний момент жоден із нових проектів Трудового Кодексу так і не був прийнятий.

АСТ брала участь у кампанії проти закону про мирні збори, який лобіювався адміністрацією Януковича і, в разі прийняття, міг би ускладнити проведення мирних акцій протесту. Організація співпрацювала зі Всеукраїнською коаліцією «За мирний протест!», яка вимагала відхилення відповідного «законопроекту Захарченка-Ставнійчук»[5][6][7]. Також АСТ брала участь і в інших акціях та кампаніях: кампанія проти приватизації залізниці[8], кампанія проти пенсійної реформи[9][10], кампанія проти підвищення цін на громадський транспорт, що згодом переросла в кампанію за безкоштовний проїзд. Організація брала участь у антиклерикальних[11][12][13][14] акціях, підтримувала феміністські[15] й антидискримінаційні[16] ініціативи. Студенти і студентки, що входять до АСТ, займаються протестною діяльністю в університетах.

Організація не раз влаштовувала акції солідарності з українськими[17], російськими[18], казахськими[19], британськими[20], польськими[21], турецькими[22], німецькими, білоруськими, грецькими товаришами по міжнародному лівому руху.

АСТ є традиційною співорганізаторкою та учасницею ліворадикальних першотравневих маршів у Києві та інших містах.[23] Вона бере участь і в менш радикальних вуличних протестах, присвячених захисту інтересів найманих працівників.[24]

Члени АСТ брали і продовжують брати участь у трудових конфліктах, надаючи інформаційну та юридичну допомогу колективам і найманим працівникам, які вступають у конфлікт із роботодавцем. При цьому АСТ не обмежуєтся стандартними методами, застосовуючи, зокрема, і тактику прямої дії.

Згідно з програмними документами організації, АСТ стоїть на позиціях класової боротьби, а кінцевою метою бачить ліквідацію капіталістичного ладу та побудову бездержавного безкласового суспільства.

АСТ під час і після Майдану[ред. | ред. код]

АСТ-Київ[ред. | ред. код]

АСТ-Київ спочатку не брала ніякої участі в подіях на Майдані, обґрунтовуючи це впливом ультраправих і парламентських політиків, наявністю ультраправого порядку денного. Однак АСТ засудила побиття студентів 30 листопада, різко виступила проти законів 16 січня. Саме після прийняття цих законів багато членів організації в індивідуальному порядку вирішили взяти участь у Майдані, переважно в гуманітарних ініціативах (таких, як чергування в лікарнях). Але дехто був і на передовій, під час боїв на вул. Грушевського та заключних зіткнень. Члени АСТ підтримали окупацію студентами Міністерства освіти, здійснену невдовзі після втечі Януковича.

АСТ-Київ стала першою лівою орагінзацією, яка провела в Києві акцію протесту проти вже нової влади[25].

АСТ-Харків[ред. | ред. код]

АСТ-Харків брала активну участь у місцевому Майдані, маючи більше можливостей для інтеграції в його структури та озвучування своїх вимог. «Лібертарний десяток», створений АСТ, відігравав роль у забезпеченні безпеки місцевого Майдану. Влітку 2014 року активісти АСТ зайняли порожню муніципальну будівлю, перетворивши її на соціально-культурний центр «Автономія»[26], який використовували для надання тимчасового житла переселенцям із зони АТО та проведення освітніх і політичних заходів. Через розкол у колективі, що відбувся восени 2014 року, культурний центр функціонує окремо від місцевої АСТ.

Ставлення до ситуації на Донбасі та в Криму[ред. | ред. код]

Обидва осередки АСТ відмежувались від виступів на Сході України, визначивши їх як ультраправі та реакційні. Члени АСТ в своїх публікаціях вказували на російську агресію в Україні та характеризували передачу Криму як анексію. Організація виступила проти примусової мобілізації на території України, а також проти намагань влади прикривати війною закручування гайок у сфері політичних свобод і демонтаж елементів соціальної держави. Гасла «Проти знецінення життя» та «Війна нічого не спише» стали центральними на анархістському мітингу 1 травня 2015 року, який проводився за участі АСТ[27][28] .

Структура та принципи АСТ[ред. | ред. код]

Автономна Спілка Трудящих не має лідерів. Усі рішення приймаються колективно, голосуванням або консенсусом. Посади мають імперативний мандат: особи, що виконують ті чи інші обов'язки, обираються та відкликаються згідно з колективними рішеннями. В АСТ наявні регіональні та галузеві спілки. Регіональних на даний момент три: АСТ-Киів, АСТ-Харків, АСТ-Москва; галузева — АСТ-Думка, що об'єднує працівників нематеріальної праці.

Організація заявляє, що не сприймає будь-які форми націоналізму, шовінізму, расизму, дискримінації за ознаками статі, ґендеру, віку, статевих чи культурних смаків, підтримує феміністські ініціативи та боротьбу пригнічених меншин за свої права. АСТ відмовляється від співпраці з державою, роботодавцями, політичними партіями, релігійними конфесіями, правими та консервативними організаціями.

Зв'язані проекти[ред. | ред. код]

  • Безпартшкола (БПШ) — відкритий самоосвітній проект, заснований АСТ, в рамках якого у 2014 р. проводилися лекції, семінари та дискусії на соціально-політичні й культурні теми для широкого кола слухачів.
  • Спільно з незалежною студентською профспілкою Пряма дія в рамках Лібертарного кіноклубу проводилися щотижневі покази й обговорення художнього та документального політичного, гостросоціального і контркультурного кіно.
  • Частина активу АСТ задіяна в редколегії контркультурного видання Нігіліст. [29]
  • За участі членів АСТ в Києві було створено видавничий кооператив ВК17, що планував випускати анархістські книги.
  • Члени АСТ співпрацювали із деякими спортивними ініціативами, об'єднаними під назвою «Пролетарська культурно-спортивна асоціація». Зокрема, проводилися тренування з регбі та бойових мистецтв.

Конфлікти та критика[ред. | ред. код]

Автономна Спілка Трудящих починаючи з 2012 року виступала за політичне відмежування анархістів від соціал-демократів та інших партійних лівих. Критиці піддавалися не лише сталіністські організації, але й інші продовжувачі більшовицької традиції, в тому числі троцькісти. Згодом багато російських лівих, зокрема КРАС і РСД, звинувачували АСТ в українському націоналізмі та русофобії за те, що низка членів організації в своїх публікаціях указували на Росію як головного винуватця війни на Донбасі й бажали їй поразки більшою мірою, ніж «своїй» державі.[30] .

Окрім цього, АСТ була піддана критиці з боку націоналістичних організацій України за анархістські погляди. Зокрема, українські ліві націоналісти звинувачували її в «національному нігілізмі» та українофобії за заперечення права націй на самовизначення та невизнання прогресивної ролі УПА.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт

Офіційна група в Фейсбук

Офіційна група Вконтакті

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Трудовий кодекс спричинить нове протистояння біля парламенту. УНІАН. 13.11.2011. 
  2. Автономный союз трудящихся сообщил о намерении пикетировать ВР. Корреспондент.net. 13.11.2011. 
  3. Дмитро Десятерик (23.05.2012). Звична розкіш. День. 
  4. Під офісом Партії регіонів пройшов пікет проти нового Трудового кодексу. Незалежне Бюро Новин. 22.06.2013. 
  5. В Харькове протестовали против ограничения свободы собраний. АТН. 12.06.2013. 
  6. Харків приєднався до протестів проти заборони мітингів (ФОТО). Харків.Коментарі. 12.06.2013. 
  7. Под Радой протестовали против законопроектов об ограничении мирных собраний и пропаганды гомосексуализма (ВИДЕО). INTV. 18.06.2012. 
  8. Наталия Бондарь (15.12.2012). Приватизация железной дороги – последний аккорд в разграблении Украины. Politica.Ua. 
  9. Олександр Савицький (19.07.2011). Профспілки вимагають скасувати пенсійну реформу. Deutsche Welle. 
  10. Депутатов под Радой встречали лежа">http://ubop.info/novosti-ukrainy/deputatov-pod-radoi-vstrechali-lezha.html. УБОП. 05.09.2011. 
  11. За митинг против крещения Руси грозят вечные муки. Взгляд. 24.07.2013. 
  12. Станіслав Козлюк (26.07.2013). Міліція затримала 8 учасників протесту під Мистецьким Арсеналом. Тиждень.ua. 
  13. Акцію під Мистецьким арсеналом розігнали, активістів затримали. Радіо Свобода. 26.07.2013. 
  14. Дмитро Десятерик (30.07.2013). Велике, величне і жалюгідне. День. 
  15. Катерина Цибенко (19.05.2013). "Дитина має з'явитися в сім'ї, а не сім'я через дитину"- анархісти і феміністки вимагали не забороняти аборти. Gazeta.ua. 
  16. Сергей Владыкин (18.06.2012). Под Радой выступали за равенство и свободу слова. ФОТО. MIGnews. 
  17. Киевские активисты пикетировали российское консульство. LB.ua. 12.08.2013. 
  18. Сергей Рулёв (06.10.2013). Участники акции в поддержку Pussy Riot прилепили свастику к зданию консульства РФ в Киеве (ФОТО, ВИДЕО). Новый Регион. 
  19. Государство и капитал убивают! Акция анархистов у посольства Казахстана в Киеве. Социалистическое движение Казахстана. 19.12.2013. 
  20. Під київським офісом Reuters пройшов пікет з вимогою підвищити зарплату лондонським прибиральникам (фото). Українські новини. 21.03.2012. 
  21. Сергей Рулёв (03.07.2012). В Киеве левые активисты пикетировали офис LG Electronics. Новый Регион. 
  22. Украинцы поддержат турецких демонстрантов. Багнет. 18.06.2013. 
  23. У містах України пройшли першотравневі демонстрації. Дзеркало тижня. 01.05.2013. 
  24. Члени профспілок виступили на Майдані проти бідності. Відомості-UA.com. 17.10.2011. 
  25. Владимир Райченко (29.03.2014). «Долой временное правительство!» — пикет офиса Тимошенко в Киеве (ФОТО, ВИДЕО). Навигатор. 
  26. Анастасия Голикова. Самозахват: как в Харькове возник сквот для переселенцев. Theinsider. 
  27. В Киеве схлестнулись националисты и анархисты. BBC. 01.05.2015. 
  28. Анархо-першотравень закінчився сутичкою з "автономними націоналістами". Громадське Телебачення. 01.05.2015. 
  29. Нигилист.Ли. Нігіліст (ru-RU). Процитовано 2018-11-15. 
  30. «Олигархический переворот»: как левые оценивают события на Украине.