Автопортрет із відрізаним вухом і люлькою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Автопортрет із відрізаним вухом та люлькою
Vincent van Gogh - Self Portrait with Bandaged Ear and Pipe.jpg
Творець: Вінсент ван Гог
Час створення: 1889
Розміри: 51×45 см
Матеріал: олія, полотно
Жанр: автопортрет
Зберігається: Чикаго, США
Музей: Приватна колекція Ставроса Ніархоса
Автопортрет із відрізаним вухом та люлькою у Вікісховищі?

Автопортрет із відрізаним вухом та люлькою — картина нідерландського художника Вінсента ван Гога, написана у 1889 році під час перебування в Арлі.

Обставини створення[ред.ред. код]

Загострене сприйняття дійсності і душевна неврівноваженість призвели Ван Гога до психічного захворювання. Поль Гоген приїжджає погостювати в Арль, але творчі розбіжності викликають сварку. Ван Гог кидає склянку в голову художника, потім, після заяви Гогена про намір виїхати, кидається на нього з бритвою. У припадку божевілля ввечері цього ж дня художник відрізав собі мочку вуха

Опис твору[ред.ред. код]

Портрет Ван Гога займає більшу частину картини. Голова повернута на три чверті в праву сторону. Він одягнений в теплу куртку, поношену шапку. На голові пов'язка. Ван Гог курить трубку (дим промальований). Чорна трубка контрастує з білою пов'язкою. Картина створює враження смирення і заспокоєння. На картині у художника спотворені риси обличчя, погляд втрачений, спрямований в далечінь. Ван Гогу під час написання картини було тільки 35 років, але виглядає він на ній п'ятдесятилітнім. Фон картини — двоколірна стіна, в червоно-помаранчевих відтінках.

Вибір кольору[ред.ред. код]

Якщо уважно розглядати картину, можна помітити, що фон розділений на дві рівні зони: нижня частина — червона, верхня здебільшого помаранчева, з невеликими жовтими вкрапленнями. Шапка синя в передній (хутряній) частині, ззаду — фіолетового кольору. Куртка, в яку він одягнений, — зелена. Дим, його сорочка і пов'язка білі, в той час як трубка, очі і волосся дуже темні, майже чорні. Ван Гог розташував поруч близькі на хроматичному колі кольори (фіолетовий колір і синій колір, червоний колір і помаранчевий колір).

Література[ред.ред. код]

  • Federica Armiraglio, Van Gogh, Skira, Milano 2003.
  • Hammacher, A. M.: Van Gogh: Selbstbildnisse, Philipp Reclam jun., Stuttgart 1960; 2nd edition 1970
  • Van Lindert, Juleke, & Van Uitert, Evert: Een eigentijdse expressie: Vincent van Gogh en zijn portretten, Meulenhoff/Landshoff, Amsterdam 1990 ISBN 90-290-8350-6
  • Dorn, Roland: Vincent, portraitiste: Bemerkungen zu ein paar heissen Eisen, in: Lukas Gloor, ed.: Van Gogh echt falsch: Zwei Selbstbildnisse der Sammlung Emil Bührle, Zürich 2005, pp. 7 — 21