Автопортрет (Дюрер, 1500)
| Selbstbildnis im Pelzrock | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Альбрехт Дюрер |
| Час створення: | 1500 |
| Розміри: | 67 х 49 |
| Висота: | 67,1 см |
| Ширина: | 48,9 см |
| Матеріал: | Дерево |
| Техніка: | олія |
| Жанр: | автопортрет[1][3] |
| Зберігається: | Мюнхен |
| Музей: | Стара пінакотека |
 Автопортрет у Вікісховищі | |
«Автопортрет» («Автопортрет у віці двадцяти восьми років», «Автопортрет в одязі, оздобленому хутром»; нім. Selbstbildnis im Pelzrock) — картина Альбрехта Дюрера, написана на початку 1500 року, — останній з трьох великих автопортретів Дюрера та найвідоміший з них[4].
Опис[ред. | ред. код]
Автопортрет привертає увагу своєю схожістю з прийнятими в той час в мистецтві зображеннями Христа — симетрія композиції, фарби темних тонів, поворот анфас та рука, піднята до середини грудей, ніби в жесті благословення. Написи на чорному тлі по обидва боки від Дюрера наче ширяють у просторі, підкреслюючи символізм портрета. Легкі тони попередніх автопортретів змінилися приглушеною гамою[5]. У цьому творі Дюрер, здається, підійшов до того, що історик мистецтва Марсель Бріон, називає «класицизмом за Енгром. Обличчя з непохитністю та безособовою гідністю маски, що приховує занепокоєння, потрясіння, біль та пристрасті всередині»[5].
Удавану симетрію картини дещо порушено: голова розташована трохи правіше центру, пасма волосся спадають набік, погляд спрямований ліворуч[6].
Наприкінці XV — початку XVI століть вид строго в фас був винятком для світського портрета (один з нечисленних прикладів використання такого ракурсу — серія портретів короля Генріха VIII та його дружин, що була виконана Гансом Гольбейном, якому, можливо, було дано спеціальну вказівку використовувати саме цю позу[7]). В Італії профільні зображення змінилися зображеннями в три чверті. У Північній Європі поворот на три чверті з'являється в портретах приблизно з 1420 року, його використав Дюрер в своїх раніших автопортретах. Художники пізнього середньовіччя та раннього Відродження розробляли цей важчий ракурс та пишалися вмінням зображувати модель в три чверті. Для глядача початку XVI століття вид анфас був пов'язаний не зі світським портретом, а з релігійним і, насамперед — зображенням Христа.
Інші автопортрети Дюрера[ред. | ред. код]
-
-
Автопортрет. Лувр, 1493 -
Автопортрет. Прадо, 1498
_-_1498.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г https://www.sammlung.pinakothek.de/de/bookmark/artwork/anxgBRZd4E
- ↑ а б в https://www.sammlung.pinakothek.de/en/artwork/Qlx2QpQ4Xq
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/24586
- ↑ Lahme, 2007, с. 72.
- ↑ а б Brion, Marcel. Dürer. — L.: Thames and Hudson, 1960. — P. 170.
- ↑ Bailey, Martin. Dürer. — L.: Phaidon Press, 1995. — P. 68. — ISBN 0-7148-3334-7
- ↑ Campbell, Lorne. Renaissance Portraits, European Portrait-Painting in the 14th, 15th and 16th Centuries. — Yale, 1990. — P. 81 — 86. — ISBN 0-300-04675-8
Література[ред. | ред. код]
- Bailey, Martin. Dürer. London: Phaidon Press, 1995. ISBN 0-7148-3334-7
- Brion, Marcel. Dürer. London: Thames and Hudson, 1960.
- Bartrum, Giulia. Albrecht Dürer and his Legacy. London: British Museum Press, 2002, ISBN 0-7141-2633-0
- Campbell, Lorne, Renaissance Portraits, European Portrait-Painting in the 14th, 15th and 16th Centuries. Yale, 1990. ISBN 0-300-04675-8
- Hutchison, Jane Campbell. Albrecht Dürer A Guide to Research. New York: Garland, 2000. ISBN 0-8153-2114-7
- Joseph Koerner. The moment of self-portraiture in German Renaissance art. University of Chicago Press, 1996. ISBN 0-226-44999-8
- Shiner, Larry. The Invention of Art: A Cultural History. Chicago: Chicago University Press, 2003. ISBN 0-226-75343-3
- Smith, Robert. Dürer as Christ?, in The Sixteenth Century Journal, volume 6, 2, octobre 1975. 26-36
- Strauss, Walter L. The Complete Engravings, Etchings and Drypoints of Albrecht Dürer. Dover Books, New York, 1972
- von Fricks, Julian. «Albrecht Dürer the Elder with a Rosary». In: Van Eych to Durer. Till-Holger Borchert (ed). Londres: Thames & Hudson, 2011. ISBN 978-0-500-23883-7
|
