Автопортрет (Дюрер, 1500)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автопортрет
Dürer - Selbstbildnis im Pelzrock - Alte Pinakothek.jpg
Автопортрет
Selbstbildnis im Pelzrock
Творець: Альбрехт Дюрер
Час створення: 1500
Розміри: 67 х 49
Висота: 67,1[1]
Ширина: 48,9[1]
Матеріал: Дерево
Техніка: олія
Зберігається: Мюнхен
Музей: Стара пінакотека
CMNS: Автопортрет на Вікісховищі

«Автопортрет» («Автопортрет у віці двадцяти восьми років», «Автопортрет в одязі, оздобленому хутром»; нім. Selbstbildnis im Pelzrock) — картина Альбрехта Дюрера, написана на початку 1500 року, — останній з трьох великих автопортретів Дюрера та найвідоміший з них[2].

Опис[ред.ред. код]

Автопортрет привертає увагу своєю схожістю з прийнятими в той час в мистецтві зображеннями Христа — симетрія композиції, фарби темних тонів, поворот анфас та рука, піднята до середини грудей, ніби в жесті благословення. Написи на чорному тлі по обидва боки від Дюрера наче ширяють у просторі, підкреслюючи символізм портрета. Легкі тони попередніх автопортретів змінилися приглушеною гамою[3]. У цьому творі Дюрер, здається, підійшов до того, що історик мистецтва Марсель Бріон, називає «класицизмом за Енгром. Обличчя з непохитністю та безособовою гідністю маски, що приховує занепокоєння, потрясіння, біль та пристрасті всередині»[3].

Удавану симетрію картини дещо порушено: голова розташована трохи правіше центру, пасма волосся спадають набік, погляд спрямований ліворуч[4].

Наприкінці XV — початку XVI століть вид строго в фас був винятком для світського портрета (один з нечисленних прикладів використання такого ракурсу — серія портретів короля Генріха VIII та його дружин, що була виконана Гансом Гольбейном, якому, можливо, було дано спеціальну вказівку ​​використовувати саме цю позу[5]). В Італії профільні зображення змінилися зображеннями в три чверті. У Північній Європі поворот на три чверті з'являється в портретах приблизно з 1420 року, його використав Дюрер в своїх раніших автопортретах. Художники пізнього середньовіччя та раннього Відродження розробляли цей важчий ракурс та пишалися вмінням зображувати модель в три чверті. Для глядача початку XVI століття вид анфас був пов'язаний не зі світським портретом, а з релігійним і, насамперед — зображенням Христа.

Інші автопортрети Дюрера[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б https://www.sammlung.pinakothek.de/de/bookmark/artwork/anxgBRZd4E
  2. Lahme, 2007, с. 72
  3. а б Brion, Marcel. Dürer. — L.: Thames and Hudson, 1960. — P. 170.
  4. Bailey, Martin. Dürer. — L.: Phaidon Press, 1995. — P. 68. — ISBN 0-7148-3334-7
  5. Campbell, Lorne. Renaissance Portraits, European Portrait-Painting in the 14th, 15th and 16th Centuries. — Yale, 1990. — P. 81 — 86. — ISBN 0-300-04675-8

Література[ред.ред. код]

  • Bailey, Martin. Dürer. London: Phaidon Press, 1995. (ISBN 0-7148-3334-7)
  • Brion, Marcel. Dürer. London: Thames and Hudson, 1960.
  • Bartrum, Giulia. Albrecht Dürer and his Legacy. London: British Museum Press, 2002, (ISBN 0-7141-2633-0)
  • Campbell, Lorne, Renaissance Portraits, European Portrait-Painting in the 14th, 15th and 16th Centuries. Yale, 1990. (ISBN 0-300-04675-8)
  • Hutchison, Jane Campbell. Albrecht Dürer A Guide to Research. New York: Garland, 2000. (ISBN 0-8153-2114-7)
  • Joseph Koerner. The moment of self-portraiture in German Renaissance art. University of Chicago Press, 1996. (ISBN 0-226-44999-8)
  • Shiner, Larry. The Invention of Art: A Cultural History. Chicago: Chicago University Press, 2003. (ISBN 0-226-75343-3)
  • Smith, Robert. Dürer as Christ?, in The Sixteenth Century Journal, volume 6, 2, octobre 1975. 26-36
  • Strauss, Walter L. The Complete Engravings, Etchings and Drypoints of Albrecht Dürer. Dover Books, New York, 1972
  • von Fricks, Julian. «Albrecht Dürer the Elder with a Rosary». In: Van Eych to Durer. Till-Holger Borchert (ed). Londres: Thames & Hudson, 2011. (ISBN 978-0-500-23883-7)