Автофазування
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Автофазування — явище стійкості руху заряджених частинок у резонансному пришвидшувачі відносно фази електричного поля пришвидшувача.
Принцип автофазування був сформульований В. Й. Векслером (1944) і незалежно Макмілланом (1945) і дозволив створювати фазотрони , а пізніше синхротрони для прискорення релятивістських частинок, що було неможливо в класичному циклотроні.
Посилання[ред. | ред. код]
- Автофазування [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Автофазування [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |