Авіаносці типу «Клемансо»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авіаносці типу «Клемансо»
FS Clem1.jpg
Авіаносець «Клемансо»
Служба
Тип/клас Авіаносець
Держава прапора Civil and Naval Ensign of France.svg
Параметри
Тоннаж 27 300 тонн (стандартна)
32 720 тонн (повна)
Довжина 265 м
Ширина 51,2 м
Осадка 8,6 м
Технічні дані
Силова установка 2-вальна паротурбінна установка
Потужність 126 000 к.с. (93 960 кВт)
Швидкість 32 вузли
Автономність плавання 7 500 миль на 18 вузлах
Екіпаж 1 338 чоловік
(64 офіцери)
Озброєння
Артилерія 8 x 100-мм універсальних гармат
Авіація до 40 літаків

Авіаносці типу «Клемансо» (фр. Classe Clemenceau) - серія ударних авіаносців Франції періоду Холодної війни.

Представники[ред.ред. код]

Назва Номер Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Клемансо
Clemenceau
R98 Брестський арсенал жовтень 1955 року 21 грудня 1957 року 22 листопада 1961 року знятий з озброєння 25 вересня 1997 року
Фош
Foch
R99 Верф Chantiers de l’Atlantique, Сен-Назер 15 грудня 1957 року 28 липня 1960 року 15 липня 1960 року 15 листопада 2000 року проданий Бразилії

Історія створення[ред.ред. код]

Авіаносці типу «Клемансо» (проект PA-54) - перші французькі кораблі, спроектовані саме як авіаносці, а не перебудови з інших типі кораблів. Їх будівництво було завершене наприкінці 1950-х років, а на початку 1960- років кораблі увійшли у стрій.

Конструкція[ред.ред. код]

Корпус[ред.ред. код]

На відміну від британських авіаносців, що добудовувались за переробленими проектами, «Клемансо» від початку будувались як носії саме реактивних літаків. Розміри польотної палуби - 257,3 x 51,2 м. Кутова частина польотної палуби (169,5 x 29,5 м) була розташована під кутом 8° до осьової лінії корабля та мала дзеркальні індикатори посадки OP-3. Авіаносці були оснащені двома паровими катапультами BS-5 англійського взірця довжиною 52 м і могли розганяти 20-тонні літаки до швидкості 260 км/г.

Кораблі були оснащені двома літакопідйомниками (носовим та бортовим), здатними піднімати з ангару літаки масою до 15 т, пізніше їх вантажопідйомність довели до 20 т. Закритий ангар мав розміри 180 x 24 x 7 м. (частина ангару для зберігання літаків мала довжину 152 м.)

Випробування авіаносця «Клемансо» виявили явно недостатню остійність, тому «Фош» ще під час будівництва був оснащений булями. На «Клемансо» булі встановили під час ремонту 1966 року.

інформація про бронювання кораблів та протиторпедний захист досі засекречена. Відомо лише, що польотна палуба мала бронювання товщиною 45 мм, машинне відділення та деякі важливі частини мали локальне бронювання товщиною 30-50 мм.

Озброєння[ред.ред. код]

Захисне озброєння авіаносців за проектом мало складатись з 12 спарених 57-мм зенітних автоматів, але пізніше їх вирішили замінити на 12 100-мм зенітних гармат. Але через перевантаження корабля ще на етапі будівництва їх кількість була скорочена до 8.

У 1980-1981 роках кораблі були обладнані бункерами для зберігання ядерних бомб AN-52, а також новою системою управління SENIL-2.

Під час модернізацій «Клемансо» (1985-1986) та «Фош» (1987-1988) 4 гармати замінили на 2 ЗРК Crotale. У 1992 році були додані 2 пускові установки SIMBAD для ракет «Mistral». Кораблі отримали також станції супутникового зв'язку.

У 1995-1997 роках зняли останні 100-мм гармати, замість них встановили 2 ЗКР SADRAL та 2 30-мм зенітні автомати.

Під час продажу авіаносця «Фош» ВМС Бразилії з нього було демонтоване все артилерійське та ракетне озброєння, за винятком декількох кулеметів, і в даний час корабель не має захисного озброєння.

Авіагрупа[ред.ред. код]

Авіагрупа авіаносців на 1967 рік складалась з 6 винищувачів Vought F-8 Crusader, 18 ударних літаків Dassault Étendard IV, 8 літаків протичовнової оборони Breguet Br 1050 Alizé. На 1977 рік авіагрупа складалась з 10 винищувачів Vought F-8 Crusader, 16 ударних літаків Dassault Étendard IV, 3 розвідників « Étendard IVP», 6 літаків протичовнової оборони Breguet Br 1050 Alizé, 2 вертольотів протичовнової оборони «Super Frelon» та двох вертольотів загального призначення «Alouette III».

У 1980-1981 роках авіагрупи були переозброєні літаками Dassault-Breguet Super Étendard, здатними нести тактичну ядерну зброю.

Література[ред.ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • С.А. Балакин - Авианосцы мира 1945-2001. Часть 1. США, Франция
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Клемансо»