Авіаносці типу «Сентор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Авіаносці типу «Сентор»
HMS Centaur 1955.jpg
Авіаносець «Сентор»
Служба
Тип/клас Авіаносець
Держава прапора Naval ensign of the United Kingdom.svg Велика Британія
Naval Ensign of India.svg Індія
Параметри
Тоннаж 20 000 т (стандартна)
28 700 т (повна)
Довжина 224,6 м
Ширина 39,6 м
Осадка 8,7 м
Технічні дані
Силова установка 4 котли типу «Admiralty»
Потужність 78 000 к.с. (58 000 кВт)
Швидкість 28 вузлів
Озброєння
Зенітне озброєння 32 x 40-мм гармат «Бофорс»
Авіація 26 літаків

Авіаносці типу «Сентор» (англ. Centaur-class) — серія британських авіаносців.

Історія створення[ред.ред. код]

Проектування авіаносців типу «Сентор» розпочалось у 1942 році. Конструктивно вони були збільшеним та більш швидкісним варіантом авіаносців типу «Колоссус», який міг нести важчі літаки (до 13 т.).

Авіаносці типу «Сентор» займали проміжне положення між важкими та легкими авіаносцями. Офіційно вони класифікувались як «Проміжні флотські авіаносці» (англ. Intermediate Fleet Carrirs).

Всього було замовлено 8 кораблів даного типу. Будівництво авіаносців розпочалось у 1944 році. Але у жовтні 1945 року будівництво 4 кораблів було скасоване. Після закінчення Другої світової війни Адміралтейство вирішило продати 4 закладені кораблі на злам, ще до спуску їх на воду. Але оскільки авіаносці, які на той момент перебували у строю, не могли без модернізації нести нові реактивні літаки, то робота над авіаносцями типу «Сентор» була продовжена.

Конструкція[ред.ред. код]

Корпус[ред.ред. код]

Архітектура та компонування авіаносців типу «Сентор» була подібною до авіаносців типу «Колоссус». Кораблі мали одноярусний ангар висотою 5,33 м та два літакопідйомники розмірами 16,5×13,4 м вантажопідйомністю 15,9 т.

В ході будівництва внесли значні зміни. Всі кораблі отримали кутові польотні палуби (перші 3 кораблі з кутом відхилення 5,5°, «Гермес» — з кутом відхилення 8,5° від діаметральної площини корабля). В носовій частині кораблів встановили гідравлічні катапульти BH-V, після модернізації у 1956 році їх замінили на парові катапульти BS-04. На «Гермесі», який вступив у стрій пізніше, з самого початку були встановлені катапульти BS-04.

Порівняно з «Колоссусами» значно посилився захист кораблів. Авіаносці отримали бронювання, їх корпуси більш ретельно були розділені на відсіки. Товщина польотної палуби становила 19 мм, погребів боєзапасу — 50 мм, машинного відділення — 25 мм. Але система протиторпедного захисту була слабкою я складалась лише з паливних цистерн, розташованих всередині корпусу.

Зенітне озброєння[ред.ред. код]

Початково на кораблях було встановлено 32 40-мм гармат «Бофорс» — дві 6-ствольні, 8 спарених та 4 одиночних. Під час модернізацій кількість зенітних автоматів поступово зменшувалась.

На «Гермесі» початково було встановлено лише 7 спарених зенітних автоматів. Під час реконструкції 1964—1966 років їх замінили на ЗРК «Sea Cat».

Радіоелектронне обладнання[ред.ред. код]

Початково радіоелектронне обладнання складалось з радарів типів 982 та 960, радіовистотоміра 983, станції наведення винищувачів 277Q.

«Гермес» вступив у стрій з радарами типу 963 та 293Q та трикоординатним радаром типу 984.

В ході модернізацій склад радіоелектронного обладнання постійно змінювався. Так, станом на 1985 рік на «Гермесі» були встановлені радари 965 та 936, навігаційний радар типу 1006, систему керування вогнем GWS-22.

Авіагрупа[ред.ред. код]

Початково авіагрупа авіаносців типу «Сентор» складалась з 9 винищувачів-бомбардувальників Hawker Sea Hawk, 9 винищувачів Hawker Sea Fury, 6 літаків протичовнової оборони Grumman TBF Avenger та одного рятувального вертольоту.

Пізніше на авіаносцях базувались сучасніші літаки та вертольоти, зокрема штурмовики Blackburn Buccaneer, винищувачі de Havilland Sea Vixen.

Авіаційний боєзапас відповідно до проекту становив 212,5 т авіабомб, 2000 76-мм некерованих ракетних снарядів, 32 450-мм торпеди, 316 000 20-мм патронів.

Представники[ред.ред. код]

Назва Номер Будівництво Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Сентор
Centaur
R06 Harland and Wolff 30 травня 1944 року 12 квітня 1947 року 1 вересня 1953 року зданий на злам у 1972 році
Альбіон
Albion
R07 Swan Hunter 22 березня 1944 року 16 травня 1947 року 26 травня 1954 року зданий на злам у 1973 році
Балвек
Bulwark
R08 Harland and Wolff 10 травня 1945 року 22 червня 1948 року 4 листопада 1954 року зданий на злам у 1984 році
Гермес
Hermes
початково «Elephant»
Елефант
INS Viraat
विराट
Віраат (Велетень)
R12 Vickers-Armstrongs 26 червня 1944 року 16 лютого 1953 року 18 листопада 1959 року Проданий Індії у 1986 році
HMS Hermes Cammell Laird 21 червня 1944 року Будівництво скасоване у жовтні 1945 року, розібраний на метал
HMS Arrogant Swan Hunter 1944 рік Будівництво скасоване у жовтні 1945 року, розібраний на метал
HMS Monmouth Будівництво скасоване у жовтні 1945 року
HMS Polyphemus Будівництво скасоване у жовтні 1945 року

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Сентор»

Література[ред.ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд
  • Каторин Ю. В. Авианосцы. СПб, «Галея-Принт», 2010, 232 с., ил. ISBN 978-5-8173-0144-4