Авіаційні бомби (Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Авіаційні бомби Росії — авіаційні бомби, створені та/або що перебували/перебувають на озброєнні (фактично та/або формально) в Російській імперії, Російській республіці, РРФСР, СРСР або Російській Федерації.

Розшифрування назви[ред. | ред. код]

Назва бомби складається з типу бомби (ФАБ-250М-46), її калібру в кілограмах (ФАБ-250 М-46), моделі за роком прийняття на озброєння (ФАБ-250 М-46 — модель 1946 року) та додатково (не завжди) вказівки її маси — якщо вона істотно відрізняється від калібру (ОФАБ-250-270, ФАБ-1500-2600 ТС) та/або конструктивної особливості бомби чи технології її виробництва (ФАБ-500 Т — термостійка, ФАБ-1500-2600 ТС — товстостінна, ФАБ-100 сч — сталистий чавун, ФАБ-1000 сл — сталеве лиття), або комерційного призначення (КАБ-500С-Е — експортна).

Типи бомб[ред. | ред. код]

Основного призначення

Допоміжні та спеціальні

  • САБ — світна (освітлювальна)
  • ДАБ — димова
  • ІАБ — імітаційна
  • АСК — авіаційна рятувальна касета
  • МДАБ — морська гідроакустична (вибухове джерело звуку — ВДЗ)
  • АСП — авіаційний засіб пожежогасіння
  • АгітАБ (також АГІТАБ) — агітаційна
  • П, ПАБ — практична
  • М — мішень
  • УПЛАБ — навчальна протичовнова
  • ФотАБ (також ФОТАБ) — фотографічна
  • НОСАБ — нічна орієнтирно-сигнальна
  • ДОСАБ — денна орієнтирно-сигнальна
  • ОМАБ-Д — орієнтирно-морська (денна)
  • ОМАБ-Н — орієнтирно-морська (нічна)
Fabs.svg

Моделі та типи бомб[ред. | ред. код]

Міжтипові види бомб[ред. | ред. код]

Міжтипові види бомб — типи бомб, особливості яких можуть мати всі види бомб.

  • Штурмові (Індекс Ш) — бомби, що мають розкривний гальмівний парашут, який забезпечує маловисотне (штурмове) бомбометання, без ризику пошкодити свій літак осколками (як при застосуванні звичайних бомб з миттєвим підривачем) і виключає можливість рикошету (як при застосуванні звичайних бомб з підривачем зі штурмовим (10-240 с) уповільненням), забезпечуючи високу точність бомбометання. Також забезпечується більший розліт осколків для ФАБ та ОФАБ, оскільки бомба падає з великим кутом[1]. Штурмові бомби можуть мати вбудоване або приставне виконання[1].
  • Термостійкі (Індекс Т) — бомби, що мають теплозахисну конструкцію або теплозахисну оболонку, призначені для підвішування на висотні надзвукові перехоплювачі типу МіГ-25 і МіГ-31.
ФАБ з коротким корпусом
ФАБ великого подовження
ФАБ товстостінна

Фугасні[ред. | ред. код]

Фугасні авіабомби (ФАБ) — авіабомби, основною уражальною дією яких є дія фугасу. Вони мають найпотужнішу й універсальну уражальну дію серед авіабомб основного призначення[1]. Маса ВР у бомбі приблизно становить 50 %, також бомба має порівняно міцний корпус для проникнення в ґрунт або перешкоди типу міжповерхових перекриттів будівель і споруд[1].

Основні вражальні дії

  • Газоподібні продукти вибуху мають великий надлишковий тиск
  • Ударні хвилі в повітрі або ґрунті та сейсмічні хвилі
  • Осколки при дробленні корпусу бомби

Головні цілі

  • Об'єкти тилу та комунікацій
  • Військово-промислові та енергетичні об'єкти
  • Бойова техніка
  • Жива сила

Сучасні ФАБ загального призначення мають масу 250 кг та більше. Вони можуть мати кілька форм виконання[1]:

  • Тупоконечна — призначені для найефективнішого розміщення всередині фюзеляжу. Забезпечується скидання на близько- і дозвукових швидкостях та висоті до 15-16 км[1].
  • Великого подовження — мають обтічну головну частину, призначені переважно для літаків із зовнішньою підвіскою в тому числі і надзвукових. Мають менший лобовий опір і стійкіші[1].
  • Товстостінні (індекс ТС) — призначені для застосування по особливо міцних цілях (з/б складах озброєння, стоянках техніки, ЗПС, греблях). Вони відрізняються масивнішою і міцнішою головною частиною, великою товщиною корпусу, і відсутністю головного очка під підривач та запального стакана[1].
Фугасні
Абревіатура Зображення Діаметр (мм) Довжина (мм) Маса бомби (кг) Маса ВВ (кг) Примітки
ФАБ-50ЦК 219 936 60 25 суцільнокована
ФАБ-100 Fab-100.svg 267 964 100 70 (разом з БЧ)
ФАБ-250 Fab-250.svg 285 1589 250 99
ФАБ-250-М54 325 1795 268 97
ФАБ-250-М62 FAB250-M62.svg 300 1924 227 100 [2]
ФАБ-250ТС 300 1500 256 61,4 [2]товстостінна, бронепробивність 1 м
ФАБ-250ШЛ 325 1965 266 137 (ТЭ) штурмова, надповерхневий вибух
ФАБ-500 Fab-500.svg 392 2142 500 213
ФАБ-500Т 400 2425 477 191 [2]термостійка
ФАБ-500-M54 FAB-500 M54 Bomb.jpg 450 1790 528 201 [2]
ФАБ-500-M62 400 2425 500 200 [2]
ФАБ-500ШН 450 2190 513 221 [2]штурмова маловисотна
ФАБ-500ШЛ 450 2220 515 221 [2]штурмова, надповерхневий вибух
ФАБ-1000 - - - -
ФАБ-1500 FAB-1500t.svg 580 3000 1400 1200 (разом з БЧ)
ФАБ-1500Т - - 1488 870 ТЭ [3]термостійка
ФАБ-1500-2500ТС FAB1500-2500TS.svg - - 2151 436 ТЭ [3]товстостінна, бронепробивність 2500 мм
ФАБ-1500-М54 FAB-1500m54.svg - - 1550 675,6 [3]
ФАБ-2000 - - - -
ФАБ-3000 - - 3067 1387 (ТЭ)
ФАБ-3000-М46 - - 3000 1400
ФАБ-3000-М54 FAB-3000m54.svg - - 3067 1200 (ТЭ) [3]
ФАБ-5000 Fab-5000.svg 642 3107 4900 2207
ФАБ-5000-М54 FAB-5000m54.svg - - 5247 2210,6 (ТЭ)
ФАБ-9000-М54 9000m54.svg 1200 5050 9407 4297 (ТЭ) [3]
Принципова схема ОФАБ
   Детонатор
   Вибухова речовина
   Корпус

Осколочно-фугасні[ред. | ред. код]

ОФАБ — осколочно-фугасна авіаційна бомба (рос. осколочно-фугасная авиационная бомба) являє собою звичайну фугасну бомбу, але з меншим наповненням ВР близько 30-35 %, і спеціальними засобами організованого дроблення корпусу, такими як пилкоподібна внутрішня сторона корпусу або система поздовжніх і поперечних виточок (хоча на застарілих зразках їх могло й не бути)[1].

Головні цілі

осколочно-фугасні
Абревіатура Зображення Діаметр (мм) Довжина (мм) Маса бомби (кг) Маса ВР (кг) Примітки
ОФАБ-100-120 OFAB100-120.svg 273 1300 133 42 [2]
ОФАБ-250Т 300 2050 239 92 [2] термостійка
ОФАБ-250ШЛ 325 1991 266 92 [2] штурмова, надповерхневий вибух
ОФАБ-250-270 Ofab-250-70.jpg 325 1456 266 97 [2]
ОФАБ-250ШН 325 1966 268 93 [2] штурмова маловисота
ОФАБ-500У 400 2300 515 159 [2] універсальна
ОФАБ-500ШР 450 2500 509 125 [2] штурмова, з роздільними БЧ

Бетонобійні та протичовнові[ред. | ред. код]

БетАБ з парашутом та ракетним прискорювачем
   підривач
   вибухова речовина
   контейнер з ракетним прискорювачем
   корпус
   контейнер з парашутом
Принцип дії БетАБ з парашутом та ракетним прискорювачем

БетАБ — бетонобійна авіабомба. Призначені для ефективного ураження залізобетонних укриттів та ЗПС. Конструктивно поділяються на два види:

  • Вільного падіння — призначені для бомбометання з великих висот. Конструктивно близькі до товстостінних фугасних бомб.
  • З парашутом і реактивним прискорювачем — призначені для бомбометання з будь-яких (зокрема й малих) висот. Бомба, завдяки парашуту, нахиляється до 60°, парашут відстібається і включається ракетний прискорювач[1].

ПЛАБ — протичовнова авіабомба. Призначена для ураження підводних човнів. Можуть мати різне виконання. Бомби великого калібру зазвичай мають безконтактний (гідроакустичний, барометричний, дистанційний або частіше комбінований) підривач, і вражають ціль фугасною дією (гідродинамічним ударом) на відстані. Для них добре підходить ядерний заряд малої потужності (наприклад, російська ПЛАБ 5Ф48 «Скальп»).

Бомби малого калібру зазвичай використовують у складі касет і мають контактний підривач та кумулятивне виконання бомби[1].

Бетонобійні та протичовнові
Абревіатура Зображення Діаметр (мм) Довжина (мм) Маса бомби (кг) Маса ВР (кг) Примітки
БетАБ-500 350 2200 477 76 [2]
БетАБ-500ШП 325 2500 380 77 [2] штурмова, з реактивним прискорювачем
БетАБ-500У 450 2480 510 45 ТЕ [4]
Плаб-250-120 240 1500 123 61 [2]

Запальні та об'ємно-детонуальні[ред. | ред. код]

ФЗАБ
   детонатор
   вибухова речовина
   заряд ВВ
   патрон із фосфором
   вогнесуміш
   корпус
ОДАБ
   підривач
   диспергувальний заряд
   спорядження
   вторинний (ініціювальний) заряд
   корпус
   контейнер з парашутом

ЗАБ — запальна авіаційна бомба. Призначена для поразки вогнем живої сили та бойової техніки. Маса запальних бомб не перевищує 500 кг. Конструктивно запальні бомби мають два типи[1] :

  • З піротехнічним запальним складом використовується у всіх бомбах менше 100 кг, і в деяких з калібром понад 100 кг. Піротехнічним складом зазвичай є терміт зі сполучною речовиною. Корпус зазвичай складається з горючого сплаву електрон (сплав алюмінію з магнієм)[1].
  • З в'язкою вогнесумішшю — застосовуються для бомб калібром від 100 до 500 кг. Вогнесумішшю є органічні горючі речовини, загущені до в'язкого стану спеціальними речовинами (каучук, рідке скло, полістирол). Вогнесуміш у загущеному стані дробиться під час вибуху на великі шматки, які кілька хвилин горять за температури близько 1000 °С. Також у конструкцію бомби входить патрон із фосфором і невеликий заряд ВР, після детонації, фосфор на повітрі самозаймається та підпалює вогнесуміш.[1]
  • ФЗАБ — фугасно-запальна авіаційна бомба. Є комбінацією ФАБ і ЗАБ в одному корпусі. При спрацьовуванні бомби спочатку детонує запальна, а потім фугасна частина[1].
  • ЗБ — запальний бак. Є ЗАБ в тонкостінному корпусі без стабілізатора і без розривного заряду ВР. Розкид і дроблення здійснюється за допомогою гідроудару, що виникає при ударі перешкоди. Можуть ефективно застосовуватися лише з малих висот[1].

ОДАБ — об'ємно-детонувальна авіабомба. Забезпечує більшу ефективність за живою силою та легкоуразливою технікою (зокрема у відкритих укриттях), ніж ФАБ. При зустрічі з перешкодою спрацьовує диспергувальний заряд, руйнується корпус, дробиться і розкидається пальне. Пальне випаровується і, змішуючись із повітрям, утворює хмару паливоповітряної суміші. Через час, необхідний для утворення хмари достатнього розміру, вторинний заряд ВР, що детонує, підриває паливоповітряну суміш[1].

Запальні та об'ємно-детонувальні
Абревіатура Зображення Діаметр (мм) Довжина (мм) Маса бомби (кг) Маса ВР (кг) Примітки
ЗАБ-100-105 273 1065 106,9 28,5 [2]
ЗАБ-250-200 325 1500 202 60 [2]
ЗБ-500ШМ 500 2500 317 260 [2]
ЗБ-500ГД 500 2500 270-340 (залежно від типу вогнесуміші) 218-290 [2]
ФЗАБ-500М 400 2500 500 86+49 (ВВ+вогнесуміш) [2]
ОФЗАБ-500 450 2500 500 250 [2]
ОДАБ-500П М Odab-500.svg 500 2280 520 193 [2]
АВБПМ Abvp.svg - - 7100 (44000 кг ТЕ) [5]

Касетні[ред. | ред. код]

РБК — разові бомбові касети. Є тонкостінними авіабомбами, призначеними для застосування авіабомб малого калібру (до 20 кг). Назва складається із скороченого найменування та типу спорядження. Деякі РБК мають у комплекті знімний обтічник, що дозволяє ефективно встановлювати РБК на літаки як із зовнішньою підвіскою так і з внутрішнім відсіком озброєння. РБК за способом розкидання бойових елементів діляться на два види[1]:

  • обтюраторного типу — мають у своїй конструкції жорстко закріплений обтюраторний диск, який після спрацьовування дистанційного підривача та займання ним вибивного заряду під дією порохових газів відокремлюється від стакана і переміщається всередині корпусу бомби разом із центральною трубою навколо якої розміщуються дрібні авіабомби. Відокремлюється хвостовий конус, і бойові елементи виходять за межі касети[1].
  • з центральним запально-розривним зарядом (ЗРЗ) — у конструкції бомби є центральна перфорована труба з ЗРЗ та бічний ослаблений переріз, закритий планкою. При спрацьовуванні підривача ініціюється ЗРЗ. Гази, що утворилися, руйнують корпус бомби по перерізу і розкидають авіабомби, при цьому досягається велика площа розсівання авіабомб[1].

КМВУ — контейнер малогабаритних вантажів універсальний. Призначений для транспортування та скидання БКФ (блоків контейнерних фронтових) із суббоєприпасами. Сам же КМГУ під час бойового застосування міститься на вузлі підвіски озброєння літального апарата і не скидається (хоча в аварійній ситуації може бути примусово скинутий). Конструктивно КМГУ є обтічним корпусом із керованими стулками, відсіками для підвіски БКФ і автоматикою, що дозволяє регулювати інтервал скидання блоків[3][6].

РБК обтюраторного типу.
   стакан
   бойові елементи
   обтюраторный диск
   центральна труба
   вибивний заряд
РБК з центральним ВРЗ і встановленим знімним обтічником.
   стакан
   запально-розривний заряд
   бойові елементи
   механізм розчеплення
   дистанційний підривач
   центральна труба
   корпус
   командний прилад
   планка
РБК з центральним ВРЗ (РБК-250 ЗАБ2,5М) у розрізі.
   стакан
   бойові елементи
   центральна труба з ВРЗ всередині
   корпус

Суббоєприпаси бомбових касет[ред. | ред. код]

Як суббоєприпаси (бойові елементи) касетних бомб застосовують бомби порівняно невеликого калібру. Через специфіку їх застосування, крім вищеописаних типів бомб є також спеціалізовані бомби, що нині використовуються переважно тільки в бомбових касетах і КМГУ[1].

ОАБ (АТ, ШОАБ) — осколочна авіаційна бомба (авіаційна осколочна , кулькова осколочна авіаційна бомба). Авіабомби основною дією яких є осколки корпусу. Калібр бомб коливається від 0,5 до 50 кг. Вони призначені для ураження живої сили, не- та легкоброньованої техніки. Старі авіабомби мають циліндричний корпус з жорстким стабілізатором, забезпечують нерегулярне дроблення, сучасні бомби мають сферичну або напівсферичну конструкцію, стабілізатор, що складається, аеродинамічні пристрої (припливи або лопатки), насічки для організованого дроблення корпусу або вже готові вражальні елементи.

  • Бомби з готовими осколками виготовляються із двох напівсфер, армованих сталевими кульками. Усередині корпусу є розривний заряд та контактний підривач.
  • Бомби з насічками також мають підривач із уповільненням. При зустрічі з перешкодою така бомба поділяється на дві частини і через час, необхідний для підняття на кілька метрів, підривається[1].

ПТАБ — протитанкова авіаційна бомба. Призначені для ураження броньованих об'єктів. Вражальною дією є кумулятивний струмінь, що утворюється за допомогою кумулятивної виїмки усередині корпусу бомби. Також при підриві корпус бомби утворює осколки, які можуть вразити живу силу та неброньовану техніку. Для ефективного впливу кумулятивного струменя вибух повинен відбуватися з відривом, званим фокусним. Старі зразки бомб мають контактний головний або донний підривач. Сучасні бомби мають вбудований підривний пристрій з датчиком цілі[1].

ШОАБ-0,5 з готовими осколками-кульками (ліворуч), та АТ-2,5РТ з насічками (праворуч).
   корпус
   заряд ВВ
   підривач
   сталеві кульки
   стабілізатор
   прилив
ПТАБ-2,5М з головним підривачем (вгорі), та ПТАБ-1М із вбудованим п'єзоелектричним підривним пристроєм (внизу).
   корпус
   заряд ВВ
   підривач (варіант із головним підривачем)
   датчик цілі (варіант із вбудованим підривним пристроєм)
   запобіжно-виконавчий механізм
Касетні
Абревіатура Зображення Тип БЧ Діаметр (мм) Довжина (мм) Маса бомби (кг) Кількість елементів Маса одного елемента (кг) Примітки
РБК-500У ОФАБ-50УД осколочно-фугасна 450 2500 520 10 50 універсальна[2]
РБК-500 АТ-2,5 РТМ осколочна 450 2500 504 108 2,5 [2]
РБК-500 ОАБ-2,5 РТМ осколочна 450 2500 500 126 2,5 [2]
РБК-500 БетАБ бетонобійна 450 2500 525 12 - [2]
РБК-500У БетАБ-М бетонобійна 450 2495 480 10 - універсальна[2]
РБК-500 ПТАБ-1М протитанкова, кумулятивна 450 1954 427 268 (бронепробивність не менше 200 мм) - [2]
РБК-500У ПТАБ протитанкова, кумулятивна 450 2500 520 352 (бронепробивність не менше 200 мм) - універсальна[2]
РБК-500У СПБЕ-Д самоприцільний протитанковий 450 2485 500 15 - універсальна[2]
РБК-250 ЗАБ-2,5М запальна 325 1492 195 48 2,5 [2]
РБК-500 ЗАБ-2,5СМ запальна 450 1954 480 297 2,5 [2]
РБК-100 ПЛАБ-10К протичовнова 240 1585 125 6 10 [2]

Бойове застосування[ред. | ред. код]

У 2015 році ВКС РФ застосували в Сирії: РБК-500 з СПБЕ[7], Бетаб-500, КАБ-500, КАБ-500кр, Каб-500С, ФАБ-500Ш, ФАБ-500М54, ФАБ-500М2, ОФАБ-500ШР, КАБ-1500Л, ОФЗАБ-500, ОДАБ-500ПМ, РБК-500 ЗАБ-2,5СМ.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

У 2022 році Росія, яка вторглася на територію України, в атаках на мирні міста почала застосовувати фугасні авіаційні бомби. Одну з ФАБ-500 окупанти скинули на Харків[8] та причорноморському узбережжі[9]. Для бомбардування Чернігова застосовувалися запальні авіабомби ОФЗАБ-500[10]. Також, у квітні 2022 р. при розмінуванні м.Ірпінь в одному з будинків виявили ФАБ-250 яка не вибухнула, а також на чернігівському напрямку виявили ФАБ-500.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Миропольский Ф. П., Кузнецов В. В., Саркисян Р. С., Галушко Б. И., Моисеев А. Г., Сапков В. В., Вишняков О. Л. Авиационные средства поражения / Под ред. Ф. П. Миропольского. — Москва : Воениздат, 1995. — 255 с.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам БАЗАЛЬТ. Авиабомбы, разовые бомбовые кассеты, ручные гранаты и гранатомёты, миномётные выстрелы. Фирменная брошюра
  3. а б в г д е Оружие и технологии России. Энциклопедия XXI век Том 10 — «Авиационное вооружение и авионика»
  4. БЕТАБ-500У. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 27 лютого 2022. 
  5. Самая мощная в мире вакуумная бомба: российские испытания — Первый канал [Архівовано 26 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. КМГУ. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 27 лютого 2022. 
  7. Использование бомбовой кассеты РБК-500 СПБЭ-Д [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] в Сирии на YouTube (видео)
  8. Росіяни використали для атаки на Харків фугасні бомби: після удару залишилася гігантська вирва. Ексклюзив. [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com. 2 березня 2022.
  9. Оточити Київ та придушити спротив – Генштаб ЗСУ про наміри військ РФ на 9 день війни. https://www.radiosvoboda.org. 04.03.2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  10. Рощіна, Олена (10 березня 2022). Українська Правда. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  11. Інженерно-саперні підрозділи ДССТ розміновують інфраструктуру на звільнених територіях (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]