Агама бородата центральна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Агама бородата центральна
Pogona.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Агамові
Підродина: Amphibolurinae
Рід: Агами бородаті
Вид: Агама бородата центральна
Біноміальна назва
Pogona
Ahl, 1927
Pogona vitticeps distribution.jpg
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pogona vitticeps
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pogona vitticeps
EOL logo.svg EOL: 1923728

Агама бородата центральна (Pogona vitticeps) — вид ящірок роду бородатих агам родини Агамових.

Опис[ред.ред. код]

Загальний розмір сягає 50-60 см. Голова велика, має трикутну форму і обрамлена колючками, з боків розташовані слухові отвори. . Шия дещо витягнута. Наділений характерним шийним мішком, який в моменти небезпеки або шлюбного загравання роздувається набуваючи темне забарвлення в якій переважають жовтуваті, сірі або коричневі кольори. Тулуб стиснутий, має елепсоїдну форму, довжина хвоста в 1,5 рази перевищує довжину тіла. Луска у вигляді колючих шипів розташована тулубом рядками, переважно з боків, збільшуючи тим самим видимі розміри тіла. Завдяки незвичайній будові луски, має екзотичний і хижий вид. У самців основу хвоста потовщено.

У забарвленні переважають жовтуваті, сірі або коричневі тони. Колір може змінюватися в залежності від температури і стану тварини. У дорослих малюнок практично відсутній, у молодих — плями і смуги на спині та боках утворюють правильні геометричні візерунки.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Зустрічається у посушливих пустелях і напівпустелях, сухих лісах і в кам'янистій місцевості. Веде наземний і підлозі деревний спосіб життя. У разі загрози, розплющує своє тіло, роздуває «бороду» і відкриває пащу — така поведінка візуально збільшує розміри агами і відлякує ворогів.

Живиться комахами, дрібними гризунами і птахами, в раціон ящірки в значно меншому співвідношенні також входить і рослинна їжа, яка становить всього 20 % раціону. Вологу отримує через їжу. Під час дощу, нахиляє тіло вперед і п'є воду, що стікає тулубом.

Стать визначається хромосомами: ZW — у самиць і ZZ — у самців, але є залежність від температури в інкубаційний період. Статевозрілою стає на 2 році життя. Самці під час парування демонструють яскраве забарвлення горла, підводячись на передніх лапах і роблячи кивки головою. Готові до спаровування самиці демонструють самцям свою згоду різними рухами голови і маніпуляціями хвоста. Після цього, самці переслідують самок, наздогнавши, прихоплюють їх зубами, утримують і вводять геміпеніси. Каплиці тривають недовго до 5 хвилин. Після спарювання, через 45-65 днів, самки відкладають яйця. Для цього їм потрібно вирити нору завглиджки 40 см. Кількість яєць в кладці становить від 9 до 25 штук. Через 65-90 днів, а при температурі 30-31°С, через 55-60 днів, з яєць вилуплюються малята, які починають живиться, після засвоєння жовткового запасу. Самка відкладає за сезон 2 кладки.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Є ендеміком Австралії. Мешкає на території штатів Квінсленд, Новий Південний Уельс, на північному заході штату Вікторія, на сході штату Південна Австралія і південному сході штату Північна Територія.

Джерела[ред.ред. код]

  • Thomas Wilms, Karsten Grießhammer: Grundlagen der Haltung von Pogona vitticeps. In: Draco. Nr. 22, 2005, ISSN 1439-8168, S. 20–27.
  • Doneley, B. (2006). Caring for the bearded dragon. Proceedings of the North American Veterinary Conference (20): 1607—1611.