Агама кавказька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агама кавказька
Агама кавказька
Агама кавказька
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Агамові
Підродина: Agaminae
Рід: Азійські гірські агами
Вид: Агама кавказька
Laudakia caucasia
Eichwald, 1831
Синоніми
Stellio caucasius
Agama caucasia
Agama reticulata
Посилання
Вікісховище: Laudakia caucasia
Віківиди: Laudakia caucasia
МСОП: 164611

Агама кавказька (Laudakia caucasia) — представник роду азійських гірських агам з родини агамових. Має 2 підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тулуба сягає 15-16 см, хвоста — до 20-23 см. Самці трохи більше за самок. Тулуб і голова, а також заснування хвоста сильно плескаті. Луска тулуба різнорідна: уздовж хребта проходить доріжка з п'яти- або шестикутних, майже гладеньких або слабкоребристих лусок, які відрізняються від спинно-бокових не тільки формою, а й більшим розміром. Біля лап вони стають дрібніше і далі поступово переходять у дуже дрібні зернисті лусочки на шиї. Ззаду барабанної перетинки і з боків шиї є складки шкіри, вкриті збільшеними лусками. Луска хребта в кілька разів дрібніше верхньохвостової. Черевна луска чотирикутна, гладенька, розташована більш-менш правильними поперечними й косими поздовжніми рядками. Луски на горлі і на грудях гладенька, без реберець. Горлова складка добре виражена. Хвостова луска з тупими реберцями, які переходять у щільні, короткі шипи. Вона розташована правильними поперечними кільцями. Пальці задньої лапи помітно стислі з боків, а четвертий палець на них довші за третій. У дорослих самців 3-5 рядків мозолястих пор перед клоакальной щілиною і велика група луски посередині черева.

Кольор спини оливково-сірий, брудно-бурий або попелясто-сірий з дрібними чорними або жовтуватими плямками, які утворюють складний мозаїчний малюнок. Забарвлення у значній мірі залежить від фону навколишнього ландшафту і від фізіологічного стану тварини. На світлих вапняних скелях агами зазвичай попелясто-сірі, тоді як у базальтових лавах бурі, часто майже чорні. У самок черево світле, рожево-кремове, а у самців — брудно-сіре, темно-оливкове посередині і перед клоакальной щілиною. Горло такого ж кольору, але з більш-менш вираженим мармуровим визерунком. У період парування горло, груди, передні кінцівки і почасти черево набувають яскраве червонувато-синю, майже чорне забарвлення. Хвіст у неясних поперечних смугах.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє горські місцини, де дотримується головним чином скель, кам'янистих схилів з розріджені ксерофітного рослинністю і одиночних кам'янистих брил. У горах відома до висоти 3370 м над рівнем моря. Іноді піднімається на кущі та дерева в пошуках їжі і притулків. Ховається у тріщинах, вимоїнах і поглибленнях в скелях, між камінням і рідше — норах. Улюбленими місцями проживання є старі споруди і напівзруйновані фортеці. Активна вдень. Залежно від температури навесні і восени агами зустрічаються тільки в середині дня, а в жаркіші літні дні для них характерні два типи циклу активності: ранковий і вечірній. Харчується комахами, різними жуками, перетинчастокрилими, сарановими, лускокрилими, багатоніжками, павуками, дуже рідко дрібними хребетними тваринами, фалангами, квітами, м'якими пагонами і листями рослин, плодами глоду, ягодами жостеру і ожини.

Зимує у тріщинах скель, урвищах та ущелинах, під камінням на глибині 5-45 см, іноді групами до 35 особин. В одному зимівельних притулок можуть перебувати різновікові тварини, молоді і дорослі ящірки при цьому перебувають окремо.

Це яйцекладні ящірки. Агами починають розмножуватися на третьому році життя при довжині тулуба більше 10 см. Строки залежать від конкретних кліматичних умов року та місцевості, раніше за всіх починається спарювання у ящірок, що мешкають в нижніх поясах гір (у першій декаді березня), а масове парування у квітні-травні. Самець звичайно злучається з 2-3 самками, які постійно мешкають на його ділянці, утворюючи своєрідний «гарем». Відкладання яєць — від 5 до 14 — відбувається наприкінці травня — липні. Молоді агами розміром 3—4 см з'являються з кінця липня.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Кавказька агама поширена на Кавказі, північно-східній Туреччині, у північному Ірані, Іраку, Афганістані, північно-західному Пакистані та на півдні Середньої Азії.

підвиди[ред. | ред. код]

  • Laudakia caucasia caucasia
  • Laudakia caucasia triannulata

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.