Агами бородаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агами бородаті
Бородата ящірка
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Агамові
Підродина: Amphibolurinae
Рід: Агами бородаті
Біноміальна назва
Pogona
Cuvier, 1829
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pogona
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pogona
EOL logo.svg EOL: 41229
Fossilworks: 339019

Агами бородаті (Pogona) — рід ящірок з родини Агамових. Має 7 видів. Інші назви «бородаті дракони» та «бартагами».

Опис[ред. | ред. код]

Загальний розмір представників цього роду коливається від 32,5 до 60 см. Тулуб стиснутий з товстою поперечною складкою на горлі. Відсутній спинний гребінь, який складається з великої загостренної луски. Попереду клоачного отвору й на стегнах є 1 рядок дрібних стегнових та анальних пор. Колір шкіри коричневий, сіруватий, жовтуватий, буруватий, оливковий. Здатні змінювати колір. Мають міцні щелепи, кінцівки та пальці. У цих агам досить великі горлові торби. У самців у період парування вони стають чорними.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляють сухі кам'янисті напівпустелі з поодинокими чагарниками, рідколісся. Швидко пересуваються по землі на витягнутих лапах. також здатні бігати на задніх лапах, підстрибувати уверх. Активні вдень.

Якщо ці агами відчувають загрозу, то надуваються і широко роззявляють рота. Потім так розсовують гострі колючки (як у їжака) на підборідді, що виникає враження бороди. Це для залякування ворогів.

Для людини вони безпечні. Вони становлять небезпеку лише для маленьких ящірок і то, тільки в тому випадку, якщо ці маленькі ящірки випадково опиняться у них перед носом.

Харчуються різними метеликами, зокрема шовкопрядами, комахами, хробаками, зеленими овочами, гарбузами, бобовими, буряком, пелюстками троянд, фруктами.

Це яйцекладні ящірки. Самиці відкладають до 24 яєць.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Це ендемік Австралії.

Види[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mertens, R. 1967. Die herpetologische Sektion des Natur-Museums und Forschungs-Institutes Senckenberg in Frankfurt am Main nebst einem Verzeichnis ihrer Typen. Senckenbergiana Biologica 48: 1-106
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.