Ага (титул воєначальників)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яничарський ага

Ага́, або аґа́[1][2] (осман. أغا, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку[1].

Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (тур. Yeniçeri ağası, єнічері агаси)[1], сипаський ага (тур. Sipahi ağası, сіпахі агаси)[3]. Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.

Звертання, складова частина імені, подібно до українського «пан» або англійського «лорд». В сучасній Туреччині — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується в якості поважного звертання до старших за віком.

Інше[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600… — С. 244.
  2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 3.
  3. У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734–1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови', Перекладацька Майстерня 2000–2001)

Джерела[ред.ред. код]

  • Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАНУ. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.