Ага (титул воєначальників)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яничарський ага

Аґа́[1][2] (осман. أغا, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку[1].

Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (тур. Yeniçeri ağası, єнічері агаси)[1], сипаський ага (тур. Sipahi ağası, сіпахі агаси)[3]. Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.

Звертання, складова частина імені, подібно до українського «пан» або англійського «лорд». В сучасній Туреччині — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується як поважне звертання до старших за віком.

Інше[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600… — С. 244.
  2. Аґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  3. У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734—1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови', Перекладацька Майстерня 2000—2001)

Джерела[ред.ред. код]