Агеєв Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Олексійович Агеєв
рос. Иван Алексеевич Агеев
Народження 3 листопада 1908(1908-11-03)
с. Торчково
Алексинського повіту (Тульська губернія Російської імперії)
Смерть 14 квітня 1984(1984-04-14) (75 років)
Київ, СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 19301958
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Вісло-Одерська операція
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 8935)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»

Іван Олексійович Агеєв (нар. 3 листопада 1908(19081103) — пом. 14 квітня 1984) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945), учасник німецько-радянської війни.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1908 року в селі Торчково (нині Алексинського району Тульської області Росії) в сім'ї робітника. Росіянин. Освіта неповна середня. Працював у промисловій артілі «Комунар» у Тулі.

Призваний в Червону Армію в 1930 році. Закінчив артилерійське училище і курси удосконалення командного складу (КУКС) в 1938 році.

Під час німецько-радянської війни в діючій армії — з червня 1941 року. Особливо відзначився під час Вісло-Одерської операції на 1-му Українському фронті. Командуючи 32-м гвардійським артилерійським полком (13-та гвардійська стрілецька дивізія, 5-та армія, 1-й Український фронт) гвардії підполковник Агеєв І. О. на початку операції 12 січня 1945 вогнем полку сприяв успішному прориву глибоко ешелонованої оборони противника на Сандомирському плацдармі північніше населеного пункту Стопниця (Польща). В ході наступу полк, взаємодіючи з підрозділами стрілецьких частин, сприяв захопленню і знищенню вузлів опору супротивника. В другій половині січня І. О. Агеев з передовими стрілецькими підрозділами форсував Одер південніше міста Олау (Олава, Польща) і організував на підручних засобах переправу батарей полку на лівий берег, особисто керував їх вогнем при відбитті численних ворожих контратак. З 12 січня по 3 лютого 1945 його полк знищив 5 танків і штурмових гармат, 8 тягачів і бронетранспортерів, 4 мінометних батареї і багато іншої бойової техніки і живої сили противника.

27 червня 1945 року гвардії підполковнику Агеєву Івану Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8935).

Після закінчення війни І. О. Агеев продовжував службу в Радянській Армії.

З 1958 року полковник І. О. Агеєв у відставці. Жив у Києві, був нештатним інструктором райкому партії. Помер 14 квітня 1984.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Алексин Тульської області на честь героїв-Алексинців встановлена стела, на якій увічнено ім'я І. О. Агеева.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 28