Агнес Мурхед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Агнес Мурхед
Agnes Moorehead Bewitched 1969.JPG
Народилася 6 грудня 1900(1900-12-06)[1][2][3]
Массачусетс, США
Померла 30 квітня 1974(1974-04-30)[1][2][3] (73 роки)
Рочестер, Олмстед, Міннесота, США[1]
рак матки[d]
Громадянство (підданство) Flag of the United States.svg США
Діяльність актор озвучування, кіноактор, актор театру[d] і телеактор[d]
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон і American Academy of Dramatic Arts[d][4]
Партія Республіканська партія США
У шлюбі з Robert Gist[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Агнес Мурхед (англ. Agnes Moorehead; 6 грудня 1900 — 30 квітня 1974) — американська актриса, номінувалася на «Оскар» чотири рази і стала володаркою двох премій «Золотий глобус» і премії «Еммі».

Життєпис[ред.ред. код]

Агнес Робертсон Мурхед (англ. Agnes Robertson Moorehead) народилася в місті Клінтон, штат Массачусетс, 6 грудня 1900 в сім'ї пресвітеранского міністра Джона Хендерсона Мурхеда і його дружини, співачки Мілдред МакКолі. Її перший виступ перед публікою відбулося в трирічному віці в церкві її батька, де вона прочитала молитву «Отче наш». Пізніше її сім'я переїхала в Сент-Луїс, штат Міссурі, де пройшло її дитинство. У Сент-Луїсі Агнес Мурхед виступала в міському оперному хорі, де у неї з'явилося прізвисько «Муні»

У 1918 році вона закінчила середню школу, і хоча її батько не противився бажанням дочки стати актрисою, він все ж наполіг на тому, щоб вона отримала вищу освіту. Мурхед вступила до коледжу Мускінгум в місті Нью-Конкорд в штаті Огайо, який закінчила в 1923 році зі ступенем бакалавра в біології. Навчаючись в коледжі, вона вперше стала виступати на сцені в трупі студентського театру. Потім Агнес Мурхед навчалася в аспірантурі Американської академії драматичного мистецтва, який закінчила в 1929 році.

Рання кар'єра Агнес Мурхед була не дуже вдалою — вона довгий час не могла знайти роботу, і тільки з великим трудом влаштувалася ведучою на радіо. Незабаром вона познайомилася з актрисою Хелен Хейс, яка безуспішно спробувала проштовхнути її в кіно, але в підсумку Мурхед довелося продовжити роботу на радіо. У 1937 році Агнес Мурхед вступила в театральну трупу Орсона Уеллса. Через два роки Уеллс підписав контракт зі студією «RKO» і перевів своїх акторів в Голлівуд для зйомок у кіно. Там і відбувся дебют Агнес Мурхед на великому екрані в драмі Уеллса «Громадянин Кейн» (1941), де вона зіграла його мати.

Через рік на екрани вийшов другий фільм за участю актриси — «Пишність Амберсонов», за роль в якому вона була нагороджена премією нью-йоркських критиків, а також номінована на «Оскар», за найкращу жіночу роль другого плану. Потім були ролі в таких фільмах, як «Подорож в страх» (1943), «Міс Паркінгтон» (1944), яка принесла їй другу номінацію на «Оскар», «З тих пір як ви пішли» (1944), «Джонні Белінда» (1948), її третя номінація на премію Американської кіноакадемії, і «Плавучий театр» (1951).

Протягом 1940-х і 1950-х років Агнес Мурхед була однією з найбільш затребуваних актрис на радіо, в театрі і в кіно. У 1951—1952 роках у неї була роль у бродвейській постановці «Дон Жуан в Аду», а з 1962 по 1963 рік вона грала в п'єсі «Лорд Пенго».

У 1964 році актриса стала виконавицею ролі чаклунки Ендора, матері головної героїні, в телесеріалі «Моя дружина мене причарувала». Ця роль принесла Агнес Мурхед більшу популярність, і вона не розлучалася з нею до закінчення показу в 1972 році. За всю свою кар'єру на телебаченні вона шість разів номінувалася на «Еммі», але тільки раз стала її володаркою за роль у драматичному серіалі «Дикий, дикий захід». Четвертий і останній раз актриса висувалася на «Оскар» в 1964 році за роль Велми Кратер у фільмі «Тихіше, тихіше, мила Шарлотта». Премію кіноакадемії вона не отримала, але зате удостоїлася іншої нагороди — «Золотого глобуса».

Особисте життя[ред.ред. код]

У 1930 році Агнес Мурхед вийшла заміж за актора Джона Гріффіта Лі. Разом з ним вона в 1949 році усиновила сироту, якого назвали Шон, і який подорослішавши втік з дому. У 1954 році, через два роки після розлучення, Мурхед вийшла заміж за актора Роберта Гіста, шлюб з яким протривав 4 роки. Незважаючи на її заміжжя, після її смерті був дуже поширений слух про те, що актриса була лесбіянкою.

Останні роки життя Агнес Мурхед боролася з раком матки. Коли її стан остаточно погіршився, вона була переведена в методистської клініку міста Рочестер, штат Міннесота, де і померла 30 квітня 1974. Актриса була похована в Дейтоні в Огайо. У 1994 році вона була удостоєна зірки на Алеї слави в Сент-Луїсі.

Вибрана фільмографія[ред.ред. код]

  • 1941 — Громадянин Кейн — Мері Кейн
  • 1942 — Чудові Емберсони — Фанні
  • 1942 — Велика вулиця — Виолет Шумберг
  • Подорож в страх (1943) — Місіс Метьюс
  • Джейн Ейр (1943) — Місіс Рід
  • З тих пір як ви пішли (1944) — Емілі Хоукінс
  • Міс Паркінгтон (1944) — Баронеса Аспазія Конті
  • Темний прохід (1947) — Мадж Рапф
  • Жінка в білому (1948) — Графиня Фоско
  • Джонні Белінда (1948) — Еггі МакДональд
  • Плавучий театр (1951) — Парті Хоукс
  • Чотирнадцять годин (1951) — Кірстін Хілл Козик
  • Ліва рука Бога (1955) — Беріл Сигман
  • Все, що дозволено небесами (1955) — Сара Уоррен
  • Лебідь (1956) — Королева Марія Домініка
  • Округ Рейнтрі (1957) — Еллен Шоунессі
  • Історія людства (1957) — Королева Єлизавета I
  • Летюча миша (1959) — Корнелія ван Гордій
  • Полліанна (1960) — Місіс Сноу
  • Як був завойований Захід (1962) — Ребекка Прескотт
  • Тихіше, тихіше, мила Шарлотта (1964) — Велма Кратер
  • Моя дружина мене причарувала (ТБ) (1964—1972) — Ендора
  • Павутиння Шарлотти (1973) — Гусь

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]