Адало-ефіопська війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адало-ефіопська війна
Дата: 15291543
Місце: Території сучасних Ефіопії, Сомалі та Джибуті
Результат: Виведення адало-османських військ з Ефіопського нагір’я після смерті Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі[1].
Продовження війни між Ефіопською імперією й султанатом Адал[2].
Продовження присутності османських військ на півострові[1].
Послаблення султанату Адал та Ефіопської імперії, що призвело до масової міграції оромо на територію Ефіопії[3]
Сторони
Ethiopian Pennants.svg Ефіопська імперія
Flag of Portugal (1640).svg Португальська імперія
Flag of Adal.png султанат Адал
Fictitious Ottoman flag 2.svg Османська імперія
Командувачі
Девіт II
Васан Сагад
Есламу
Ґелавдевос
Кріштован да Гама
Бахр Негус
Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі
Саїд Мехмед
Гарад Імар
Нур ібн Муджахід

Адало-ефіопська війна (амх. የኢትዮጵያና አዳል ጦርነት) — військовий конфлікт між Ефіопською імперією та султанатом Адал у 15291543 роках.

Передумови[ред. | ред. код]

Іслам потрапив на територію Сомалійського півострова ще у VII столітті. На початку 800-их років аль-Якубі відзначав, що більша частина мусульманського населення півострова проживала на його північному узбережжі[4]. Він також відзначав, що столицею султанату Адал є місто Зейла[4][5], засноване у IX чи X столітті. Султанатом керували місцеві династії, що представляли арабів і сомалійців. Історія Адалу безперервно пов'язана з війнами проти Ефіопії[5].

У 15291559 роках сомалійський військовий лідер Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі розгромив ефіопів і захопив практично всю територію Абісинії[6][7]. Тим не менше, ефіопам удалось залучити на свій бік португальців під командуванням Кріштована да Гами й завдячуючи цьому зберегти незалежність. Та війна сильно витончила ресурси й війська, що призвело до зменшення територій й відсталості у розвитку від інших держав на багато століть. Багато хто з істориків вважає, що адало-ефііопська війна стала причиною початку ворожнечі між Сомалі та Ефіопією[8]. Адало-ефіопська війна показала переваги вогнепальної зброї (мушкетів із ґнітовим замком, гармат і аркебуз) над традиційною зброєю[9].

Перебіг війни[ред. | ред. код]

1529 року війська султанату Адал під командуванням імама Ахмеда розгромили ефіопські війська у битві при Шимбра Куре. Перемога багато вартувала сомалійським військам, але тим не менше підняла їх бойовий дух і надихнула для подальших бойових дій.

1531 року війська Адалу здобули багато перемог. У битві при Антукії сомалійці здобули швидку перемогу, оскільки ефіопські війська, лишень почувши вогонь гармат, запанікували й утекли. У битві при Амба Селі сомалійці не лише розгромили ефіопів, які у жаху тікали, але й захопили регалії імператора. Завдяки перемозі у тій битві війська Адалу змогли вторгнутись до районів Ефіопського нагір'я, де вони грабували населення та спалили значну кількість церков (у тому числі й собор Атронса Мар'ям, де було поховано рештки кількох імператорів Ефіопія[10]). Країну було цілковито розграбовано сомалійцями, які почали пригнічувати амхарців і тиграїв.

1540 року помер Девіт II, а його син — спадкоємець престолу був узятий в полон військами Ахмеда. Імператриця перебувала в облозі у своїй столиці, ефіопські війська не були спроможними зняти облогу. 1542 року під час битви при Вофлі Кріштован да Гама був узятий в полон, а згодом — убитий. 1543 ефіопські партизани спільно з португальським флотом розгромили війська султанату. Того ж року у битві при Вайна Дага був убитий командувач військами султанату Адал імам Ахмед. Його смерть і поразка у битві при Вайна Дага спричинили розпад армії султанату та змусили сомалійців залишити Ефіопію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Henze, Paul B. (2000). Layers of Time: A History of Ethiopia. Hurst & Company. с. 89. ISBN 1850655227. 
  2. Historical dictionary of Ethiopia By David Hamilton Shinn, Thomas P. Ofcansky, Chris Prouty pg 171
  3. Richard Pankhurst, The Ethiopians: A History (Oxford: Blackwell, 2001), стор. 96
  4. а б Encyclopedia Americana, Volume 25. Americana Corporation. 1965. с. 255. 
  5. а б Lewis, I.M. (1955). Peoples of the Horn of Africa: Somali, Afar and Saho. International African Institute. с. 140. 
  6. Saheed A. Adejumobi, The History of Ethiopia, (Greenwood Press: 2006), стор.178
  7. Encyclopaedia Britannica, inc, Encyclopedia Britannica, Volume 1, (Encyclopaedia Britannica: 2005), стор.163
  8. David D. Laitin and Said S. Samatar, Somalia: Nation in Search of a State (Boulder: Westview Press, 1987)
  9. Cambridge illustrated atlas, warfare: Renaissance to revolution, 1492–1792 By Jeremy Black стор. 9
  10. «Local History in Ethiopia». The Nordic Africa Institute website (PDF) (en). Процитовано 2015-06-19.