Адальберт Баварський
| Адальберт Баварський | |
|---|---|
| нім. Adalbert von Bayern | |
 | |
| Ім'я при народженні | Адальберт Вільгельм Георг Людвіг Баварський |
| Народився |
19 липня 1828[4][3] Мюнхен, Королівство Баварія[1] |
| Помер |
21 вересня 1875[1][2][3] (47 років) Нойгаузен-Німфенбургd, Мюнхен, Німецька імперія |
| Поховання | Церква Святого Михаїла[d] |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Баварія |
| Національність | німець |
| Діяльність | аристократ, політик |
| Знання мов | німецька |
| Титул | принц Баварський |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Людвиг I |
| Мати | Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська |
| Брати, сестри | Матильда Кароліна Баварська, Альдеґунда Баварська, Гільдеґарда Баварська, Александра Баварська, Оттон I, Луітпольд Баварський і Максиміліан II |
| У шлюбі з | Амелія Філіпіна Іспанська |
| Діти | Людвиг Фердинанд, Альфонс, Ізабелла, Ельвіра, Клара |
| Нагороди |
  |
 | |
Адальберт Баварський (нім. Adalbert von Bayern), повне ім'я Адальберт Вільгельм Георг Людвіг (нім. Adalbert Wilhelm Georg Ludwig, Prinz von Bayern), (нар. 19 липня 1828 —пом. 21 вересня 1875) — баварський принц з династії Віттельсбахів, син короля Баварії Людвига I та Терези Саксен-Хільдбурґхаузенської.
Біографія[ред. | ред. код]
Адальберт народився 19 липня 1828 року у Мюнхені. Він був дев'ятою дитиною та четвертим сином в родині короля Баварії Людвига I та його дружини Терези Саксен-Хільдбурґхаузенської. Старшими братами принца були Максиміліан, Отто та Луїтпольд, сестрами — Матильда, Альдегонда, Хільдегарда та Александра.
В результаті революційних подій 1848 року Людвиг I відмовився від правління, раніше підірваного його скандальним зв'язком із авантюристкою Лолою Монтес. Королем Баварії став старший брат Адальберта, Максиміліан. Батько продовжив своє життя як приватна особа.
У переддень свого 28-річчя Адальберт узяв шлюб із іспанською інфантою Амелією Філіпіною. Весілля відбулося в Мадриді 25 серпня 1856, в день вшанування святого Людовіка, покровителя Франції та Баварії. Цей союз став першим із трьох, що поєднали династії іспанських Бурбонів та баварських Віттельсбахів.[5]
У 1862 до Баварії повернувся його старший брат Отто, що з сімнадцятирічного віку займав грецький престол під іменем Оттона I. Не маючи нащадків, він наполягав на кандидатурі Адальберта як спадкоємця. Внаслідок державного перевороту добровільно залишив Грецію, хоча і не зрікся престолу. Після його смерті у 1867 багато хто вважав Адальберта його наступником. Проте, юридично, це право успадкував інший брат, Луїтпольд. Самі ж греки з 1863 мали нового короля з династії Глюксбургів. Грецькі Національні збори запропонували трон другому сину спадкоємця данського престолу Крістіана, Вільгельму Георгу. Пропозиція була прийнята, і наступного дня після своєї висадки у Піреї принц Вільгельм Георг був проголошений королем під іменем Георга I.
Адальберт помер у віці 47 років у палаці Німфенбург. Похований у кірсі святого Міхаїла у Мюнхені. Дружина пережила його на тридцять років.
Родина[ред. | ред. код]
Мав п'ятеро дітей:
- Людвіг Фердинанд (1859—1949) — був одружений з іспанською інфантою Марією де ла Пас, мав двох синів та доньку;
- Альфонс (1862—1933) — був одружений з французькою принцесою Луїзою Вікторією Орлеанською, мав сина та доньку;
- Ізабелла (1863—1924) — була пошлюблена із герцогом Генуї Томмазо Савойським, мала шестеро дітей;
- Ельвіра (1868—1943) — була пошлюблена із графом Рудольфом Врбна-Кауніц-Рітберг-Кештенберг та Фроденталь, мала трьох дітей;[6]
- Клара (1874—1941) — художниця, настоятелька релігійної общини святої Анни у Вюрцбурзі та Мюнхені,[7]створеної спеціально для шляхтянок, померла неодруженою.[8]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Біноміальна назва іспанського орла-могильника (лат. Aquila adalberti) дана на честь Адальберта Баварського.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119536404 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Цифрова бібліотека Німеччини — 2012.
- ↑ Старший син та онук Адальберта також узяли за дружин представниць цього дому.
- ↑ Профіль Ельвіри Баварської на Thepeerage.com [1] [Архівовано 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Як раніше її тітка Александра.
- ↑ Генеалогія Віттельсбахів [2] [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Die Wittelsbacher. Geschichte unserer Familie. Prestel Verlag, München, 1979
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адальберт Баварський |
- Генеалогія Віттельсбахів [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
