Адамович Сергій Тадейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Тадейович Адамович
Сергій Тадейович Адамович.jpg
Дата народження 2 квітня 1922(1922-04-02)
Місце народження Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg Пролетарськ, Донецька губернія, УСРР
Дата смерті 12 січня 1998(1998-01-12) (75 років)
Місце смерті Україна Київ, Україна
Національність латвієць
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Жанр живопис, гравюра
Навчання Ленінградська академія мистецтв
Київський художній інститут
Напрямок книжна і станкова графіка
Нагороди Золота медаль ВДНГ
Премії Medal Stalin Prize.png
Звання Заслужений діяч мистецтв УРСР Заслужений громадянин Лисичанська

Сергі́й Таде́йович Адамо́вич (нар. 2 квітня 1922, Пролетарськ, Донецька губернія, УСРР — пом. 12 січня 1998, Київ, Україна) — український і латиський художник. Працював у галузі графіки, переважно книжкової. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1985). Член Національної спілки художників України (від 1950 року).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 2 квітня 1922 у місті Пролетарську, Донецької губернії, УСРР (нині Лисичанськ, Луганська область, Україна). Після закінчення семи класів у Пролетарській середній школі № 5 поступив у Ворошиловградське художнє училище. Будучи обдарованим юнаком, був запрошений як учень школи при Ленінградській академії мистецтв, потім ставши її студентом. Однак навчання у Ленінграді було перервано війною, розв'язаною Німеччиною. Сергій Адамович повертається до Лисичанська, де працює на заводі «Пролетарій». Звідки восени 1941 він пішов на фронт.

Воював на Західному, Південно-Західному та Прибалтійському фронтах, де у часи привалів малював картини, які в 1944 стали основою його першої персональної виставки в Самарканді, під час перебування самого художника в шпиталі. На війни отримав тяжку травму, став інвалідом.

Після закінчення війни Сергій Адамович поступив в Київський художній інститут. Його випускна дипломна робота — картина «Ранок на Донбасі» — присвячена рідному Луганському краю. У 1950 після закінчення інституту стає членом Спілки художників України. У наступні роки Адамович захоплюється книжковою та станкової графікою. Займається ілюстраціями до творів видатних українських та російських класиків, таких як Іван Франко, Ольга Кобилянська, Микола Гоголь, Лев Миколайович Толстой, Михайло Шолохов та звичайно Тарас Шевченко.

Мешкав Сергій Тадейович у Києві, але часто приїжджав у Лисичанськ, де жив його брат Юрій. Помер Сергій Адамович також у Києві, де і був похований.

Творчість[ред.ред. код]

Твори Сергія Адамовича експонувалися більш ніж на п'ятдесяти міжнародних, всесоюзних, республіканських та його персональних виставках у Москві, Києві, Ризі, Варшаві, організовувалися пересувні виставки по містах України. 3 грудня 1976 його картини побачили і жителі рідного Лисичанська. Частина цих картин була подарована міському краєзнавчому музею, з фондів якого неодноразово організовувалися для лисичан виставки творчості видатного земляка.

Ліногравюри «Шахта», «Лисичій над Дінцем» та інші із серій «Дореволюційний Донбас» та «Новий Донбас» навіяні розповідями батьків, особистими спогадами, дитячими спостереженнями автора. Лейтмотивом усіх гравюр є своєрідні силуети териконів, мальовнича природа рідного краю.

Також Сергій Адамович відомий, як автор ілюстрацій до поем Тараса Шевченка «Сова», «І мертвим, і живим…» (1954) і «Наймичка» (1955) — всі тепер зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Також він оформив ювілейне видання поеми Шевченка «Гайдамаки» латиською мовою (Рига, 1964).

Нагороди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]