Адамович Сергій Тадейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адамович Сергій Тадейович
Сергій Тадейович Адамович.jpg
Народження 2 квітня 1922(1922-04-02)
Лисичанськ, Бахмутський повіт, Донецька губернія, Українська СРР
Смерть 12 січня 1998(1998-01-12) (75 років)
  Київ, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Вчитель Шовкуненко Олексій Олексійович
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Золота медаль ВДНГ Заслужений діяч мистецтв УРСР Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Сергі́й Таде́йович Адамо́вич (нар. 2 квітня 1922, Пролетарськ — пом. 12 січня 1998, Київ) — український і латиський художник; член Спілки художників України від 1950 року. Батько художника Романа Адамовича[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 квітня 1922 у місті Пролетарську, Донецької губернії, УСРР (нині Лисичанськ, Луганська область, Україна). Після закінчення семи класів у Пролетарській середній школі № 5 поступив у Ворошиловградське художнє училище. Будучи обдарованим юнаком, був запрошений як учень школи при Ленінградській академії мистецтв, потім став її студентом[2].

З початком німецько-радянської війни повернувся до Лисичанська, де працював на заводі «Пролетарій». Восени 1941 року пішов на фронт. Воював на Західному, Південно-Західному та Прибалтійському фронтах, де у часи привалів малював картини, які в 1944 стали основою його першої персональної виставки в Самарканді, під час перебування самого художника в шпиталі[2]. На війни отримав тяжку травму, став інвалідом[1].

У 19441950 роках навчався у Київському художньому інституті у Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Ранок на Донбасі». З 1953 року жив у Ризі. Член КПРС з 1963 року.

Мешкав у Києві. Помер у Києві 12 січня 1998 року. Похований у Києві[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі книжкової та станкової графіки. Ілюстрував книги українських та російських класиків, зокрема:

Автор ілюстрацій до поем Тараса Шевченка «Сова», «І мертвим, і живим…» (1954) і «Наймичка» (1955) — всі тепер зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Також оформив ювілейне видання поеми Шевченка «Гайдамаки» латиською мовою (Рига, 1964).


живописні твори
  • «Донбас. Суботник на шахтному дворі» (1949);
  • «Ранок у Донбасі» (1950; Луганський художній музей);
  • «Взимку в шахті» (1950, у співавторстві з Віктором Ельбертом; Бердянський художній музей);
  • «Юні шефи лісу» (1952, у співавторстві з Віктором Ельбертом);
  • «Данило Галицький» (1953; Дніпровський художній музей);
  • «Урожай кукурудзи» (1984);
пейзажі
  • «Морозний день» (1985);
  • «Вечоріє. Карпати» (1986);
  • «Гребля» (1990);
  • «Хата в селі Вишкове» (1990);
  • «Заводі» (1990);
  • «Околиця села Харківці» (1993);
графіка
  • «Африка буде вільною» (1961, кольорова ліногравюра, серія);
  • «На бойовому посту» (1963, ліногравюра);
  • «Дорогами війни» (1964, монотипія);
  • «Завжди разом» (1965, кольорова ліногравюра);
  • «Новий Донбас» (1967—1984, ліногравюра, серія);
  • «Прикордонники острову Сааремаа» (1971, кольорова цинкотипія);
  • «Дорогами Великої Вітчизняної війни» (1984—1985, серія);
  • «Гнізда лелек» (1987, серія);
  • «Козацькі вежі» (1989—1991, серія).

Брав участь у більш ніж на п'ятдесяти міжнародних, всесоюзних, республіканських та його персональних виставках виставках з 1949 року. Твори експонувалися у Москві, Києві, Ризі, Варшаві, організовувалися пересувні виставки по містах України. 3 грудня 1976 відбулася виставка у Лисичанську. Частина цих картин була подарована міському краєзнавчому музею, з фондів якого неодноразово організовувалися для лисичан виставки його творчості.

Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському, Бердянському і Дніпровському художніх музеях, Латвійському національному художньому музеї, Третьяковській галереї, а також в США, Канаді та інших країнах.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]