Адам Вайсгаупт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайсгаупт.

Адам Вайсгаупт
нім. Adam Weishaupt
Народження	6 лютого 1748(1748-02-06)[…]  Інгольштадт, Баварське курфюрство, Священна Римська імперія
Смерть	18 листопада 1830(1830-11-18) (82 роки)  Гота, Саксен-Кобург-Готське герцогство, Німецький союз
Поховання	Friedhof II der Sophiengemeinde Berlind
Громадянство (підданство)	Баварське королівство
Проживання	Гота
Знання мов	латина і німецька
Ім'я при народженні	Іоганн Адам Вейсгаупт
Псевдонім	Spartakus і Spartacus
Діяльність	письменник, викладач університету, canon law jurist, адвокат, богослов, правник
Викладав	Інгольштадтський університетd
Член	Ілюмінати, Баварська академія наук і масонство
Науковий ступінь	доктор (1768), професор (1772) і ординарний професорd (1773)
Школа / Традиція	емпіризм
Основні інтереси	епістемологія, метафізика, етика
Alma mater	Інгольштадтський університетd і Jesuit College of Ingolstadtd
Історичний період	Просвітництво
Конфесія	деїзм
Батько	Johann Georg Weishauptd або Johann Adam von Ickstattd
Діти	Karl von Weishauptd
Адам Вайсгаупт у Вікісховищі

Йоганн Адам Вайсгаупт (нім. Johann Adam Weishaupt вимова [ˈjoːhan ˈʔaːdam ˈvaɪshaʊpt]; *6 лютого 1748—18 листопада 1830) — професор канонічного і природного права в Баварії в університеті Інгольштадта. Засновник ордену ілюмінатів, таємного товариства, яке ставило перед собою республіканські й просвітницькі цілі, 1 травня 1776.

Члени товариства замість своїх імен стали користуватися іменами античними: Вайсгаупт став носити ім'я Спартак, барон фон Шрекенштайн — Магомет, маркіз де Констанца — Діомед, фон Цвак — Катон, Массенгаузен — Аякс, барон Меггенхофен — Сулла, Гертель — Марій. Подібно ж іллюмінати замінили всі географічні назви на античні; метаморфоза спіткала й назви місяців: дімех — січень, бенмех — лютий і т. д.

У 1777 Адам Вейсгаупт в Мюнхені був посвячений у масонство в масонській ложі «Теодор Доброго наміри». У 1784 році за наполяганням католицького духовенства баварським курфюрстом проти масонів були зроблені суворі заходи — і гоніння почалися на ілюмінатів. Згодом даний орден був заборонений.

У 1785 Вейсгаупт був змушений залишити свою кафедру і виїхати до Регенсбургу; пізніше він переїхав до Готу, де в особі герцога Ернста II, який співчував ідеям вигнанця, знайшов заступництво. Вейсгаупт до останніх своїх днів активно пропагував свої погляди.

Посилання

• Frederick C. Beiser. German Philosophy from Kant to Fichte