Адам Стшалковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Стшалковський
пол. Adam Strzałkowski
Народився 26 листопада 1923(1923-11-26)
Тенчинек, Ґміна Крешовиці, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер 25 липня 2020(2020-07-25) (96 років)
Країна  Республіка Польща
Діяльність фізик
Alma mater Ягеллонський університет (1948)[1]
Галузь фізика
Заклад Ягеллонський університет
Науковий ступінь професор[d][1] (1971), доктор габілітований[1] (1 січня 1963) і докторський ступінь[1] (1 січня 1960)
Членство Польська академія знань
Нагороди
Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL” Медаль Комісії народної освіти Польщі

Адам Стшалковський (1923—2020) — польський фізик-ядерник, фахівець з вивчення ядерних реакцій і взаємодій. Один із польських піонерів у спостереженні астрономічних об'єктів за допомогою радіотелескопів. Випускник і професор Ягеллонського університету, член Польської академії знань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 листопада 1923 року в Тенчинеку[2]. У 1948 році він здобув диплом з фізики в Ягеллонському університеті в Кракові, але він був співробітником цього університету й раніше — з 1945 року, коли працював на кафедрі фізики атомного ядра співробітником професора Генрика Неводнічанського[pl][3]. У 1960 році він здобув ступінь доктора філософії з фізики за дослідження в галузі розсіювання дейтронів[2], які він проводив під час наукового стажування в Лабораторії ядерної фізики в Ліверпулі. Після повернення до Польщі брав участь в організації Інституту ядерної фізики в Кракові. Його роботи з пружного розсіювання дейтронів на атомних ядрах принесли йому міжнародне визнання та стали основою для його габілітаційної роботи[3]. Габілітацію отримав у 1963 році, а звання професора — у 1971 році[2].

Професійно Стшалковський спочатку був пов'язаний з Астрономічною обсерваторією при Ягеллонському університеті, де разом з Олегом Чижевським і Єжи де Мезером побудував перший у Польщі радіотелескоп для спостереження Сонця. Крім того, разом з Яном Весоловським та Єжи Яніком він відновив вимірювання космічної радіації в соляній шахті у Величці, які проводив до війни Мечислав Єжевський[pl]. Наприкінці 1940-х років почав працювати на кафедрі ядерної фізики, а також займався будівництвом циклотрона та електростатичного прискорювача в Інституті фізики Ягеллонського університету. У 1963 році він організував Школу фізики в Катовіце, яка з часом стала частиною філії Ягеллонського університету в Катовіце (пізніше Сілезького університету), за що він отримав ступінь почесного доктора Сілезького університету. Крім того, він був директором Інституту фізики Ягеллонського університету, заступником директора Інституту ядерної фізики та віце-канцлером Ягеллонського університету[2].

Член Польської академії навчання, Польського фізичного товариства, Європейського фізичного товариства, Комітету Physics Letters. Автор понад 160 наукових публікацій[2], науковий керівник 17 дисертацій з ядерної фізики[3].

Помер 25 липня 2020 року[4] і похований 31 липня на Броновицькому цвинтарі[pl] в Кракові[2].

Публікації[ред. | ред. код]

Автор науково-популярних книг і підручників, в тому числі[3]:

  • З останніх досягнень фізики: від симетрії у фізиці до об'єднання природних сил[5],
  • Вступ до ядерної фізики[3],
  • Про сили, які правлять світом: про основні сили — гравітаційну, електромагнітну, сильну та слабку[6],
  • З останніх досягнень фізики[5].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Nauka Polska
  2. а б в г д е ж и к л м Zmarł prof. Adam Strzałkowski, pionier radioastronomii w Polsce (пол.)
  3. а б в г д е ж и к л м Prof. ADAM STRZAŁKOWSKI doktorem honoris causa Uniwersytetu Śląskiego (пол.)
  4. Zmarł prof. dr hab. Adam Strzałkowski. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 11 січня 2023.
  5. а б Wiadomości - Uniwersytet Jagielloński
  6. O siłach rządzących światem. Rzecz o podstawowych oddziaływaniach - grawitacyjnych, elektromagnetycznych, silnych i słabych
  7. M.P. z 2000 r. nr 39, poz. 755

Посилання[ред. | ред. код]