Адасовський Євтихій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євтихій Костянтинович Адасовський
Евтихій Константиновичъ Адасовскій
Adasovski, Evtihii.jpg
Євтихій Адасовський у мундирі генерал-майора артилерії
Народження 6 квітня (18 квітня) 1846(1846-04-18)
Заньки, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 22 січня (3 лютого) 1898(1898-02-03) (51 рік)
Поховання Заньки, цвинтар Миколаївської церкви
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Приналежність Російська імператорська армія
Рід військ Артилерія
Освіта Петровський Полтавський кадетський корпус, 2-ге Костянтинівське військове училище, Михайлівське артилерійське училище, Михайлівська артилерійська академія
Роки служби 1864-1898
Звання Imperial Russian Army MajGen 1917 v.png 1896)
Командування Навчальний артилерійський полігон Петербурзького військового округу 1892)
Війни / битви Російсько-турецька війна 1877-1878
Титул Спадковий дворянин
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Medal pamiątkowy za wojne rosyjsko-tureckiej 1877-1878.jpg RUS Order of St. Alexander Nevsky BAR.png

Євти́хій Костянти́нович Адасо́вський (*6 (18) квітня 1846(18460418) — †22 січня (3 лютого) 1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Брат М. К. Заньковецької.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 (18) квітня 1846(18460418) року в збіднілій дворянській родині К. К. Адасовського та М. В. Нефедової.

Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус й 17 липня 1864 року[1] зведений у офіцери.

Згодом закінчує 2-е Костянтинівське військове училище (1866) та Михайлівське артилерійське училище (при випуску 16 липня 1867 року зведений у підпоручики).

Від 30 жовтня 1869 року поручик, а з 31 жовтня 1871 року — штабс-капітан.

Проходить навчання у Михайлівській артилерійській академії, закінчивши яку в 1873 році, як перший за результатами екзамену (1-й розряд), отримує право служби в гвардії.

Поручик гвардії від 23 серпня 1874 року, штабс-капітан гвардії з 13 квітня 1875 року.

Із початком Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. перебуває на фронті. Під час бою під Араб-Конаком у результаті розриву гранати на позиції отримав важку контузію (ускладнення від якої у подальшому стали причиною смерті генерала). За свій героїзм та професійні якості впродовж 1878 року почергово отримує одразу три ордени з військовими відзнаками (мечами): Св. Анни III ступеня, Св. Станіслава II ступеня та Св. Володимира IV ступеня. 30 серпня 1878 зведений у чин капітана гвардії.

Від 3 грудня 1885 року призначений командиром 3-ї батареї лейб-гвардії 1-ї артилерійської бригади. 13 квітня 1886 року зведений у чин полковника гвардії.

22 серпня 1892 року отримує призначення начальником навчального артилерійського полігону Петербурзького військового округу. З 1896 — генерал-майор артилерії.

Помер 22 січня (3 лютого) 1898 року, похований на цвинтарі Миколаївської церкви в Заньках.

Повідомлення про смерть Є. К. Адасовського (рос.):

« 22 янв. скончался генералъ-маіоръ ЕВТИХІЙ КОНСТАНТИНОВИЧЪ АДАСОВСКІЙ. Въ лицѣ покойнаго наша артиллерія потеряла одного изъ лучшихъ своихъ мастеровъ и руководителѣй. »

— Нива, 1898, № 7

У 1930-ті роки могила генерала Є. К. Адасовського була відкрита комсомольськими активістами села з метою виявлення та конфіскації можливих цінностей. На сьогодні місце, де знаходиться поховання, невідоме.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль «В пам'ять Російсько-турецької війни 1877–1878»
  • Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений. Мав доньку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тут і далі дати вказано за старим стилем.

Джерела[ред. | ред. код]