Адельгейда Гогенлое-Лангенбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адельгейда Гогенлое-Лангенбурзька
нім. Adelheid zu Hohenlohe-Langenburg
Princess Adelaide of Hohenlohe-Langenburg.jpg
Портрет принцеси Адельгейди пензля Ф.К.Вінтерхальтера, 1853, Королівська колекція
герцогиня-консорт Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька
Початок правління: 1863
Кінець правління: 14 січня 1880
Попередник: Луїза Софія фон Даннескьолд-Самсьо
Наступник:Доротея Саксен-Кобург-Готська
Дата народження: 20 липня 1835(1835-07-20)
Місце народження:Лангенбург
Країна:Королівство Вюртемберг
Дата смерті:25 січня 1900(1900-01-25) (64 роки)
Місце смерті:Дрезден, Королівство Саксонія, Німецька імперія
Чоловік:Фредерік VIII
Діти:Фрідріх, Августа Вікторія, Кароліна Матильда, Герхард, Ернст Гюнтер, Луїза Софія, Феодора
Династія:Гогенлое-Лангенбурги
Батько:Ернст I (князь Гогенлое-Лангенбурзький)
Мати:Феодора Лейнінгенська

Адельгейда Гогенлое-Лангенбурзька (нім. Adelheid zu Hohenlohe-Langenburg), (нар. 20 липня 1835 — пом. 25 січня 1900) — принцеса Гогенлое-Лангенбурзька, донька князя Ернста I Гогенлое-Лангенбурзького та принцеси цу Лейнінген Феодори, дружина герцога Шлезвіг-Гольштейнського Фредеріка VIII, матір імператриці Августи Вікторії.

Біографія[ред. | ред. код]

Адельгейда з'явилася на світ 20 липня 1835 року у Лангенбурзі. Вона була п'ятою дитиною та другою донькою в родині князя Гогенлое-Лангенбурзького Ернста I та його дружини Феодори Лейнінгенської. Дівчинка мала старшу сестру Елізу та братів Карла, Германа і Віктора. За чотири роки у неї з'явилася молодша сестра Феодора.

Портрет Адельгейди із матір'ю пензля сера Джорджа Хейтера, 1840

Батько належав до медіатизованої аристократії, був президентом Верхньої палати Вюртемберького ландтагу, що робило його одним із найвпливовіших людей у Вюртемберзі.

У 1852 році Адельгейда отримала шлюбну пропозицію від імператора французів Наполеона III. Перед цим він отримав відмову від шведської принцеси Кароли. Бонапарт ніколи не бачив дівчини, проте цей союз забезпечив би респектабельність його династії та сприяв би більш тісному союзу між Францією та Великою Британією, оскільки Адельгейда була небогою королеви Вікторії. З іншого боку, потенційна наречена була офіційно німецькою принцесою неправлячого дому, а не повноправним членом британської королівської сім'ї, тож ризик відмови був невеликим, і можна було очікувати, що дівчина буде вдячна за можливість стати імператрицею. Такі перспективи дійсно справили враження на Адельгейду і вона була рада погодитися.[1] Проте батьки, в той час як британський двір зберігав мовчання з цього приводу, розцінили це як незадоволення і відмовили імператору. Той більше спроб не робив і у січні 1853 одружився із Євгенією де Монтіхо.[2]

Адельгейда вийшла заміж у віці 21 року за 27-річного німецько-данського принца Фредеріка з Ольденбурзького дому. Шлюб був ініційований герцогом Саксен-Кобург-Готи Ернстом II.[3] Весілля відбулося 11 вересня 1856 у Лангенбурзі. Резиденцією пари став маєток Gut Dolzig у Нижній Лужиці, де вони вели провінційне життя.[4] Шлюб виявився гармонійним. У подружжя було семеро дітейː

Фрідріх VIII

16 листопада 1863 року її чоловік проголосив себе герцогом Шлезвігу та Гольштейну Фредеріком VIII. Саксен-Кобург-Гота та кілька інших німецьких малих держав визнали його права. Сейм Німецького союзу зажадав передачі Шлезвига і Гольштейна Фредеріку, і в грудні 1863 послані ним війська вступили до Гольштейну. Данські війська без бою відступили у Шлезвіг. Герцогства були оголошені спільними володіннями Пруссії та Австрії. Певний час сімейство мешкало в Кілі.[6] Але у 1867 землі остаточно були аннексовані Пруссією. Адельгейда із дітьми залишила Кіль 24 травня 1867.[4]

Фредерік надалі жив як приватна особа. Родина мешкала в Готі,[3] а після смерті Крістіана Августенбурга у 1869, переїхала до замку Прімкенау у Нижній Силезії, до якого згодом долучила багаті мисливські угіддя. Втім, на зиму все одно поверталися до Готи. Сімейству також належали замок Ґрастен в Ютландії та ферма у Швеції.[1] Чоловік Адельгейди заохочував розвиток знайомства прусського принца Вільгельма та їхньої доньки Августи. Зрештою, він помер у січні 1880, а за місяць молоді люди заручилися.[7]

Вінчання Августи та Вільгельма відбулося у лютому 1881 року. Герцогиня невдовзі після весілля доньки перебралася до Дрездену, де почала цікавитися музикою та живописом. Мешкала на Мюнхенській вулиці, 2.[8]

Пішла з життя 25 січня 1900 року у Дрездені. Похована поруч із чоловіком на герцогському цвинтарі у Прімкенау.[9]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Крістіан Альбрехт Гогенлое-Лангенбурзький
 
Кароліна Штольберг-Ґедернська
 
Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський
 
Фредеріка Луїза Ройсс цу Кьостриць
 
Карл Фрідріх Вільгельм Лейнінгенський
Carl Friedrich Wilhelm Fürst zu Leiningen.jpg
 
Крістіана Солмс-Рьодельхаймська
 
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський
FranzFriedrich AntonSaCoSa.jpg
 
Августа Рьойсс-Еберсдорф
Augusta di Reuss-Ebersdorf, duchessa di Sassonia-Coburgo-Saalfeld.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбурзький
Carl Ludwig zu Hohenlohe-Langenburg.jpg
 
 
 
 
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
 
 
 
 
Еміх Карл Лейнінґенський
Emich Carl 2nd prince of Leiningen.jpg
 
 
 
 
 
Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська
Vicky of Kent.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст I
Ernst zu H.-Langenburg.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодора Лейнінгенська
Feo.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chasing Crowns: A "Sisterhood" Of Rejected Royal Consorts [1] (англ.)
  2. Diesbach, Ghislain de (1967). Secrets of the Gotha. translated from the French by Margaret Crosland. London: Chapman & Hall. стор. 134–136.
  3. а б Hans Harald Hennings: Friedrich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 586–588 [2] (нім.)
  4. а б August Sach: Friedrich VIII. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 49, Duncker & Humblot, Leipzig 1904, стор. 126–134. [3] (нім.)
  5. Доротея Саксен-Кобург-Готська [4] (англ.)
  6. Герцоги Августебурзькі [5] (нім.)
  7. Імператриця Августа Вікторія [6] (нім.)
  8. Адельгейда Шлезвіг-Гольштейнська[7] (нім.)
  9. Герцогський цвинтар у Прімкенау [8] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Ghislaine de Diesbach: Secrets of the Gotha, translated from the French by Margaret Crosland, London: Chapman & Hall, 1967, стор. 134–136
  • Karl Heinz Wocker: Königin Victoria. Die Geschichte eines Zeitalters, Wilhelm Heyne Verlag, München, 1983 ISBN 3-453-55072-2
  • Johannes Heinrich Gebauer: Herzog Friedrich VIII. von Schleswig-Holstein. Ein Lebensbild. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart u. a. 1912
  • Dieter Wolf: Herzog Friedrich von Augustenburg – ein von Bismarck 1864 überlisteter deutscher Fürst?. Lang, Frankfurt am Main u. a. 1999, ISBN 3-631-35135-6

Посилання[ред. | ред. код]