Адельгейда Саксен-Мейнінгенська (1891—1971)
| Адельгейда Саксен-Мейнінгенська | |
|---|---|
| нім. Adelheid von Sachsen-Meiningen | |
 Світлина Адельгейди близько 1914 року | |
| Ім'я при народженні | Адельгейда Ерна Марія Кароліна Єлизавета |
| Прізвисько | Аді |
| Псевдо | принцеса Адальберт |
| Народилася |
16 серпня 1891[1] Кассель, Гессен, Німеччина |
| Померла |
25 квітня 1971[1] (79 років) Ла Тур-де-Пельц |
| Поховання | Берлін |
| Країна |
 Німеччина |
| Національність | німкеня |
| Місце проживання | Кіль, Бад-Гомбург, Швейцарія |
| Діяльність | благодійність |
| Знання мов | німецька |
| Титул | принцеса Прусська |
| Рід | Ернестинська лінія Веттінів, Гогенцоллерни |
| Батько | Фрідріх Саксен-Мейнінгенський |
| Мати | Адельгейда цур Ліппе-Бістерфельд |
| Брати, сестри | Феодора Саксен-Мейнінгенська, Bernhard, Prince of Saxe-Meiningend, Ернст Леопольд Саксен-Мейнінгенський і Георг Саксен-Мейнінгенський |
| У шлюбі з | Адальберт Прусський |
| Діти | Вікторія Марина, Вікторія Марина, Вільгельм-Віктор |
Адельгейда Саксен-Мейнінгенська (нім. Adelheid von Sachsen-Meiningen), повне ім'я Адельгейда Ерна Марія Кароліна Єлизавета Саксен-Мейнінгенська (нім. Adelheid Erna Karoline Marie Elisabeth von Sachsen-Meiningen), 16 серпня 1891 — 25 квітня 1971) — принцеса Саксен-Мейнінгенська, донька принца Саксен-Мейнінгенського Фрідріха та графині Адельгейди цур Ліппе-Бістерфельд, дружина прусського принца Адальберта.
У 1919—1928 роках мешкала із родиною на віллі Adelhaidswerd у Бад-Гомбурзі. Згодом подружжя переїхало до Швейцарії, де усамітнено провело решту життя. Перші роки за кордоном проживали під псевдонімами граф та графиня фон Лінген.
Біографія[ред. | ред. код]
Адельгейда народилась 16 серпня 1891 року у Касселі. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині принца Саксен-Мейнінгенського Фрідріха та його дружини Адельгейди цур Ліппе-Бістерфельд. Батько, який був вояком прусської армії, служив в цей час у Гессенському польовому артилерійському полку № 11 в чині капітана. Її дід з батьківського боку був правлячим герцогом Саксен-Мейнінгена.
Мала старшу на рік сестру Феодору. Згодом сімейство поповнилося молодшими дітьми: Георгом, Ернстом, Луїзою та Бернхардом. В родині дівчинку кликали Аді.
Принцеса страждала від порфірії й мала певні нервово-психічні розлади та фізичні проблеми. Часто хворіючи, багато часу проводила у різноманітних клініках та на курортах, супроводжувана матір'ю. Найчастіше бувала в Ганновері. На початку 1910-х років вона познайомилася із принцом Адальбертом Прусським. З початку 1914 року він надсилав їй любовні листи і, зрештою, зробив пропозицію.
У 22 роки Адельгейда взяла шлюб із 30-річним принцом Адальбертом, середнім сином імператора Вільгельма II. Нареченого змальовували як найбільш стриманого та мовчазного з дітей кайзера. До весілля він, будучи моряком, мешкав у невеличкому будинку в порту Кіль. Вінчання пройшло 3 вересня 1914 року у Вільгельмсгафені, невдовзі після початку Першої світової війни та мобілізації, а також за місяць після смерті діда нареченої, Георга ІІ. В той же день Німеччина оголосила війну Франції, був висунутий ультиматум Бельгії, а Люксембург вже було окуповано.
Цей шлюб мав закріпити відносини між Пруссією та Саксен-Мейнінгеном. Союз був дуже добре сприйнятий німецьким імператорським подружжям, в той час як морганатичний шлюб іншого сина, Оскара, із графинею фон Бассевіц вони сприйняли прохолодно.
Адальберт після весілля брав участь у бойових діях на суші. Помилково було оголошено про його загибель у битві за Брюссель.[2] Існувала навіть французька літографія, яка ілюструвала цю неточність. Насправді, у серпні місяці на полях Бельгії загинув батько Адельгейди, Фрідріх Саксен-Мейнінгенський. В цей же час у Франції не стало її молодшого брата Ернста.
Помилка швидко з'ясувалася, і Адальберта перевели на флот. Із Адельгейдою вони мешкали в Кілі. Подружнє життя пари описували як надзвичайно гармонійне. У них народилося троє дітей:
- Вікторія Марина (нар. та пом. 4 вересня 1915) — прожила кілька годин;
- Вікторія Марина (1917—1981) — дружина американця Кірбі Вільяма Петерсона, мала трьох дітей;
- Вільгельм-Віктор (1919—1989) — був одружений із графинею Марією-Антуанеттою фон Гойос, мав сина та доньку.
В імперський час були дуже поширені поштівки із зображеннями принцеси Адельгейди. Деякі з них були благодійними картами, і кошти з їхнього продажу йшли на благодійність. За пітдримки принцеси у липні 1918 року у Берхтесгадені та на Келлерзеє були відкриті два будинки відпочинку для моряків.
Листопадова революція знайшла сімейство в Кілі, коли Адельгейда чекала на появу сина. Влітку 1919 року вони всі разом оселилися на віллі Adelhaidswerd у Бад-Гомбургу, збудованій у 1910 році.[3] З часом стан Адельгейди гіршав, і вона все більше часу лікувалася в клініках. Зрештою, у 1928 році сімейство виїхало до Швейцарії, де перший час подружжя мешкало під псевдонімами графа та графині фон Лінген. Гірське повітря цієї країни виявилося цілющим для здоров'я принцеси. Пара усамітнено проживала в містечку Ля Тур-де-Пельц в кантоні Во на березі Женевського озера.[4] Їхні діти здобували освіту у місцевих школах.[5] Через двадцять років, у вересні 1948 року, Адальберт пішов з життя.
Адельгейда після смерті чоловіка спілкувалася лише з його сестрою Вікторією Луїзою, загубивши всі інші зв'язки з домом Гогенцоллернів. Вона пережила Адальберта більш, ніж на двадцять років, і померла 25 квітня 1971 року в Ля Тур-де-Пельц. Похована поруч із ним на місцевому цвинтарі.[6]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Бернхард II | Марія Фредеріка Гессен-Кассельська | Ернст I | Феодора Лейнінгенська | Юліус цур Ліппе-Бістерфельд | Адельгейда цу Кастель-Кастель | Леопольд Отто Вартеншлебенський | Матильда Гальбах | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг II | Феодора Гогенлое-Лангенбурзька | Ернст цур Ліппе-Бістерфельд | Кароліна Вартеншлебенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Саксен-Мейнінгенський | Адельгейда цур Ліппе-Бістерфельд | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Адельгейда | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Стаття у «The New York Times» [1] (англ.)
- ↑ Вілла Adelhaidswerd [2] [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Біографія принца Адальберта Прусського [3] (нім.)
- ↑ Діти Вільгельма II [4] [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Цвинтар Ля Тур-де-Пельцу [5] [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дім Саксен-Мейнінген (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 18 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Адельгейди Саксен-Мейнінгенської [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Адальберта Прусського [Архівовано 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
|
