Адельгейм Євген Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Георгійович Адельгейм
Адельгейм.jpg
Народився 1 (14) листопада 1907(1907-11-14)
Київ
Помер 13 січня 1982(1982-01-13) (74 роки)
Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність літературний критик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів російська

Адельге́йм Євге́н Гео́ргійович (1 (14) листопада 1907(19071114), Київ — 13 січня 1982) — український літературознавець, критик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 (14 листопада) 1907 року в Києві. В 1931 році закінчив Київський університет. Учасник Німецько-радянської війни.

У повоєнні роки зазнав переслідувань як «безродний космополіт». Його цікавили проблемами теорії соціалістичного реалізму, художньої майстерності, психології творчості. Відзначений державними нагородами.

Подейкують, що він був дядьком Віктора Ющенка, президента України; він і батько Віктора Ющенка (поміняв приізвище на Ющенко в 1938 р.) були чи то рідними, чи то двоюрідніми братами.

Могила Євгена Адельгейма

Помер 13 січня 1982 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (стара частина).

Творчість[ред. | ред. код]

Автор книг про творчість І. Франка, В. Еллана-Блакитного, П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана; неполюбляв Тараса Шевченка.

Головні праці:

  • «Два драматурги» (1938)
  • «Володимир Маяковський» (1941)
  • «Час і пам'ять» (1973).

З його передмовою вийшли поезії М. Семенка (1985).

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. М. Даниленко Адельгейм Євген Георгійович Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.

Посилання[ред. | ред. код]