Перейти до вмісту

Адель (співачка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адель
Adele
Основна інформація
Повне ім'яАдель Лорі Блу Адкінс
Дата народження5 травня 1988(1988-05-05)[1][2][…] (38 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняТоттенем, Герінгей Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2006 — тепер. час
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїавторка-виконавиця, музикантка, студійна виконавиця, композиторка, співачка, авторка пісень Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаBRIT School
Співацький голосмецо-сопрано Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоп, R&B, соул
ПсевдонімиAdele Редагувати інформацію у Вікіданих
СпівпрацяBeyonce Celine Dion Lady Gaga Taylor Swift Sia
ЛейблXL • Columbia
Нагороди
У шлюбі зSimon Koneckid Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (1[3] Редагувати інформацію у Вікіданих)Angelo Adkinsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
www.adele.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Аде́ль Ло́рі Блу А́дкінс (англ. Adele Laurie Blue Adkins, UK: [əˈdɛl ˈlɔːri bluː ˈadkɪnz];[4] відома як Аде́ль; нар. 5 травня 1988(19880505), Лондон) — англійська співачка та авторка пісень. Вважається британською культурною іконою, відома своїм вокалом у діапазоні меццо-сопрано та сентиментальними текстами пісень. Серед її нагород — 16 премій «Греммі», 12 Brit Awards (зокрема три за «Найкращий британський альбом року»), премія «Оскар», «Еммі» та «Золотий глобус».

Після закінчення Лондонської школи виконавського мистецтва і технологій у 2006 року[5] Адель підписала контракт із лейблом XL Recordings. Її дебютний альбом 19 (2008) містив сингли «Chasing Pavements» та «Make You Feel My Love», що увійшли до першої п'ятірки чартів Великої Британії; платівка стала одним із найбільш продаваних дебютних альбомів в історії країни[6][7]. Співачка також отримала «Греммі» як найкращий новий виконавець. Другий студійний альбом Адель 21 (2011) став найбільш продаваним альбомом XXI століття. 21 утримує рекорд як найуспішніший альбом в історії американських чартів, очолюювавши Billboard 200 протягом 24 тижнів, а сингли «Rolling in the Deep», «Someone like You» та «Set Fire to the Rain» очолили хіт-паради по всьому світу, ставши її візитівками. Альбом приніс їй шість премій «Греммі» (що є рекордним показником серед жінок), включно з нагородою за «Альбом року». У 2012 році Адель випустила «Skyfall» — саундтрек до фільму про Джеймса Бонда «007: Координати «Скайфолл»», який приніс їй «Оскар» за найкращу оригінальну пісню.

Третій студійний альбом Адель 25 (2015) побив рекорди продажів за перший тиждень як у Великій Британії, так і в США. У США він став першим альбомом, проданим накладом понад три мільйони копій за тиждень. 25 приніс співачці п'ять премій «Греммі», зокрема за «Альбом року». Головний сингл «Hello» здобув величезний успіх у всьому світі. Її четвертий студійний альбом 30 (2021) містить композицію «Easy on Me», за яку вона отримала «Греммі» у 2023 році. Альбоми 25 та 30 стали найбільш продаваними у світі, зокрема у США та Великій Британії, у 2015 та 2021 роках відповідно. Станом на 2024 рік усі її студійні альбоми, окрім 19, очолювали світовий річний чарт найбільш продаваних платівок у XXI столітті.

Адель є однією з найуспішніших музичних виконавців у світі із загальним обсягом продажів понад 120 мільйонів записів. Будучи найбільш продаваною жінкою-виконавицею XXI століття у Великій Британії[8], вона також була визнана найбільш продаваною артисткою 2010-х років у США[9]. Її альбоми 21 та 25 посіли перші два місця у списку найбільш продаваних альбомів 2010-х років у Британії; обидва входять до списку найпродаваніших платівок в історії британських чартів, тоді як у США обидва отримали діамантові сертифікації — це найвищий показник серед усіх артистів, які дебютували у XXI столітті.

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Адель Лорі Блу Едкінс[10] народилася 5 травня 1988 року в лондонському районі Тоттенгем у сім'ї англійки Пенні Едкінс та валлійця Марка Еванса[11]. Після того як Еванс пішов із сім'ї, коли Адель було 2 роки, її вихованням займалася мати[12][13]. Вона почала співати у віці 4 років і стверджує, що з того часу стала одержима голосами[14][15]. У 1997 році 9-річна Адель разом із матір'ю, яка на той час знайшла роботу на меблевій фабриці та організаторки навчальних заходів для дорослих, переїхала до Брайтона на південному узбережжі Англії[16].

У 1999 році Адель із матір'ю повернулися до Лондона; спочатку до Брікстона, а потім до сусіднього району Вест-Норвуд на півдні міста, якому присвячена її перша пісня «Hometown Glory»[17]. Значну частину юності Адель провела у Броквелл-парку, де вона грала на гітарі та співала для друзів, про що згодом згадала у своїй пісні 2015 року «Million Years Ago». Співачка розповідала: «Там минуло чимало доленосних моментів мого життя. Я проїжджала повз нього [у 2015 році] і буквально розридалася. Я справді дуже за ним сумувала»[18]. У травні 2006 року Адель закінчила Лондонську школу виконавського мистецтва і технологій у Кройдоні[19], де вона навчалася разом із Леоною Льюїс та Jessie J[10][20]. Вона вдячна школі за розвиток свого таланту[21], хоча на той час її більше цікавив пошук та підготовка нових артистів (A&R) і вона сподівалася допомагати іншим будувати кар'єру[10].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

2006—2010: Початок кар'єри та альбом 19

[ред. | ред. код]
Адель грає на акустичній гітарі
Адель виступає у 2007 році[5]

У 2006 році тоді ще 17-річна співачка взяла участь у записі синглу маловідомого техно-діджея на ім'я Ricsta[22]. Пісня «Be Divine» вийшла на маловідомому лейблі Stirfried Trax і стала першою роботою, де згадувалося ім'я Адель. Нині про цей трек майже забули, хоча його описували як «електронну клубну» композицію[23].

Через чотири місяці після закінчення школи Адель опублікувала дві пісні у четвертому номері онлайн-видання про мистецтво PlatformsMagazine.com[24]. Раніше вона записала демо-версії трьох пісень для шкільного проєкту та віддала їх другу[10]. Той розмістив записи на Myspace, де вони здобули великий успіх, що призвело до дзвінка Річарда Расселла, директора музичного лейбла XL Recordings. Вона сумнівалася, чи була ця пропозиція справжньою, тому взяла із собою на зустріч подругу[20][25].

Нік Гаггетт із XL порекомендував Адель менеджеру Джонатану Дікінсу із September Management і в червні 2006 року Дікінс став її офіційним представником[26]. На той момент компанія вела справи Jamie T, що стало вагомим аргументом для Адель, яка була великою прихильницею цього британського виконавця. У вересні 2006 року Гаггетт підписав контракт з Адель від імені XL[26]. Співачка виконала вокальну партію для пісні Джека Пеньяте «My Yvonne» для його дебютного альбому; саме під час цієї сесії вона вперше зустріла продюсера Джима Аббісса, який згодом спродюсував більшу частину її дебютного альбому 19 та окремі треки на 21[27]. У червні 2007 року Адель дебютувала на телебаченні, виконавши пісню «Daydreamer» у програмі BBC Later... with Jools Holland. Її сольний дебютний сингл «Hometown Glory», написаний нею у 16 років, вийшов у жовтні 2007 року на лейблі Джеймі Т Pacemaker Recordings обмеженим тиражем у 500 платівок. Пісня була переопублікована в її першому альбомі та зрештою отримала номінацію на «Греммі» у 2010 році[26].

До 2008 року Адель стала хедлайнеркою і виступала з акустичною програмою, у якій на розігріві виступав Дем'єн Райс[28]. Вона стала першою лауреаткою премії Brit Awards у номінації «Вибір критиків» (Rising Star) і очолила список найбільш перспективних нових виконавців 2008 року за версією щорічного опитування музичних критиків BBC Sound of 2008[29][30]. 14 січня 2008 року, за два тижні до виходу дебютного альбому, вона випустила другий сингл «Chasing Pavements». Пісня досягла другого місця в британському чарті та залишалася там чотири тижні[31]. Альбом 19, названий на честь віку співачки на момент написання та створення багатьох його пісень, очолив британські хіт-паради. «Енциклопедія сучасної музики» газети The Times назвала 19 «необхідним для прослуховування» записом у стилі блакитноокого соулу[32]. За альбом 19 Адель була номінована на премію Mercury Prize 2008 року[33]. Вона також отримала нагороду Urban Music Awards як «Найкращий джазовий виконавець»[34] та була номінована на премію MOBO у категорії «Найкраща британська виконавиця»[35]. У березні 2008 року Адель уклала угоду з Columbia Records та XL Recordings для виходу на ринок Сполучених Штатів[36]. Того ж місяця вона вирушила у коротке турне Північною Америкою[36], а в червні альбом 19 вийшов у США[21]. Журнал Billboard зазначив: «Адель справді має потенціал стати однією з найбільш шанованих та надихаючих міжнародних артисток свого покоління»[37]. Світове турне An Evening with Adele розпочалося в травні 2008 року і закінчилося в червні 2009 року.

Адель виступає наживо у січні 2009 року

Згодом Адель скасувала дати американського туру 2008 року, щоб побути зі своїм тодішнім хлопцем[38]. У червні 2009 року в інтерв'ю журналу Nylon вона сказала: «Я думаю: „Не можу повірити, що я це зробила“. Це здається таким невдячним… Я занадто багато пила, і це було певною основою моїх стосунків із цим хлопцем. Я не могла витримати розлуки з ним, тому вирішила просто все скасувати»[38]. Вона називала цей період своєю «ранньою кризою життя». Також вона відома своєю нелюбов'ю до польотів та нападами туги за рідним Лондоном, коли перебуває далеко від нього[39]. До середини жовтня 2008 року здавалося, що спроба Адель підкорити Америку провалилася[40]. Проте потім її запросили як музичну гостю у випуск шоу NBC Saturday Night Live від 18 жовтня 2008 року. Цей епізод, у якому очікувалася поява тодішньої кандидатки у віцепрезиденти США Сари Пейлін, отримав найвищі рейтинги програми за 14 років із 17 мільйонами глядачів. Адель виконала «Chasing Pavements» та «Cold Shoulder»[41], а наступного дня альбом 19 очолив чарти iTunes і посів п'яте місце на Amazon.com, тоді як пісня «Chasing Pavements» піднялася у топ-25[42]. У результаті альбом досяг 11-го місця в Billboard 200, піднявшись на 35 позицій порівняно з попереднім тижнем[43].

У листопаді 2008 року Адель переїхала до Ноттінг-Гілла, покинувши дім матері, що спонукало її кинути пити[44]. На початку 2009 року RIAA сертифікувала альбом як золотий[45]. До липня 2009 року в усьому світі було продано 2,2 мільйона копій платівки[46].

На 51-й церемонії вручення нагород «Греммі» у лютому 2009 року Адель перемогла в номінації «Найкращий новий виконавець», а також отримала нагороду за «Найкраще жіноче поп-вокальне виконання» за пісню «Chasing Pavements», яка також була номінована як «Запис року» та «Пісня року»[47]. На церемонії вона виконала «Chasing Pavements» дуетом із Дженніфер Неттлз. У 2010 році Адель отримала номінацію на «Греммі» за найкраще жіноче поп-вокальне виконання за пісню «Hometown Glory»[48]. У квітні її пісня «My Same» увійшла до німецького чарту синглів після того, як її виконала Лена Майєр-Ландрут у талант-шоу Unser Star für Oslo («Наша зірка для Осло»), де визначався представник Німеччини на Пісенний конкурс Євробачення 2010[49][50]. Наприкінці вересня, після появи у шоу The X Factor, версія пісні Боба Ділана «Make You Feel My Love» у виконанні Адель знову увійшла до британського чарту синглів під номером 4[51]. Під час спеціального випуску CMT Artists of the Year у 2010 році Адель виконала широко розрекламований дует із Даріусом Ракером — кавер на пісню гурту Lady Antebellum «Need You Now»[52]. Цей виступ пізніше був номінований на премію CMT Music Award[53].

2011—2014: Всесвітнє визнання з альбомом 21

[ред. | ред. код]
Адель виступає в Сіетлі, штат Вашингтон, 12 серпня 2011 року

Адель випустила свій другий студійний альбом 21 24 січня 2011 року у Великій Британії та 22 лютого — у США[54][55]. Вона розповіла, що на створення альбому її надихнув розрив із колишнім партнером[13]. Звучання платівки описують як класичне та сучасне кантрі та корінну музику. Зміна стилю порівняно з дебютним альбомом відбулася завдяки водієві її автобуса, який під час туру американським Півднем вмикав сучасну музику з Нешвілла, а назва відображала зростання, якого вона зазнала за попередні два роки[55]. Адель сказала журналу Spin: «Це було справді захопливо для мене, бо я не росла на [такій музиці]»[56]. Альбом 21 очолив чарти у 30 країнах, зокрема у Великій Британії та США[57][58][59].

У статті для обкладинки Rolling Stone 2011 року Адель зазначила, що долала тривожність перед виходом на сцену за допомогою альтер-его «Саша Картер», яке виникло як поєднання «Саші Фірс» Бейонсе та Джун Картер Кеш. Вона розповіла, що одного разу після зустрічі з Бейонсе, під час нападу тривоги, вона запитала себе: «А як би вчинила Саша Фірс?», і це їй допомогло[60][61].

Виступ Адель із піснею «Someone like You» на 31-й церемонії Brit Awards 15 лютого вивів цю композицію на першу сходинку британського чарту, зробивши її справжнім хітом[62]. Її перший альбом, 19, знову увійшов до британського чарту поруч із 21, тоді як перші два сингли — «Rolling in the Deep» та «Someone Like You» — опинилися у першій п'ятірці хіт-параду синглів. Таким чином Адель стала першим живим виконавцем після The Beatles у 1964 році, якому вдалося одночасно утримувати по дві позиції в топ-5 Official Singles Chart та Official Albums Chart[63]. Обидві пісні очолили чарти на багатьох ринках і побили численні рекорди продажів. Після виконання «Someone Like You» на церемонії MTV Video Music Awards 2011 ця композиція стала другим синглом Адель, що посів перше місце в американському чарті Billboard Hot 100[64]. До грудня 2011 року альбом 21 розійшовся накладом понад 3,4 мільйона примірників у Великій Британії, ставши найбільш продаваним альбомом XXI століття і випередивши за цим показником Back to Black Емі Вайнгауз[65][66]. Адель стала першим в історії виконавцем, який продав три мільйони копій альбомів у Великій Британії протягом одного календарного року[67][68]. Пісня «Set Fire to the Rain» стала її третім синглом номер один у Billboard Hot 100, а сама Адель — першою артисткою, чий альбом (21) очолював Billboard 200 одночасно з трьома синглами на вершині чарту[69]. Крім того, 21 протримався в чарті Billboard 200 довше за будь-який інший альбом виконавиці-жінки[70].

Для просування альбому Адель вирушила в тур «Adele Live», квитки на північноамериканську частину якого були повністю розпродані[71]. У жовтні 2011 року Адель була змушена скасувати два тури через крововилив у голосові зв'язки. Вона опублікувала заяву, де пояснила, що потребує тривалого відпочинку, аби уникнути незворотного пошкодження голосу[72]. У перший тиждень листопада 2011 року Стівен М. Зейтелс, директор Центру ларингеальної хірургії та реабілітації голосу при Массачусетській загальній лікарні в Бостоні, провів Адель лазерну мікрохірургічну операцію на голосових зв'язках для видалення доброякісного поліпа[73][74][75]. Запис її туру, Live at the Royal Albert Hall, вийшов у листопаді 2011 року, дебютувавши на першому місці в США з 96 000 проданих копій. Це найвищий тижневий показник для музичного DVD за чотири роки, а сам реліз став найбільш продаваним музичним DVD 2011 року[76]. Адель — перша артистка в історії Nielsen SoundScan, яка одночасно мала за підсумками року альбом номер один (21), сингл номер один («Rolling in the Deep») та музичне відео номер один (Live at the Royal Albert Hall)[77]. На церемонії American Music Awards 2011 вона здобула три нагороди: «Улюблена поп/рок виконавиця», «Улюблений артист у жанрі Adult Contemporary» та «Улюблений поп/рок альбом» за 21[78]. 9 грудня часопис Billboard назвав Адель «Виконавцем року», 21 — «Альбомом року», а «Rolling in the Deep» — «Піснею року», що зробило її першою жінкою в історії, яка очолила всі три категорії одночасно[79][80].

Адель на 70-й церемонії вручення нагород «Золотий глобус» у 2013 році

Після мікрохірургічної операції на горлі Адель тріумфально повернулася на сцену на 54-й церемонії «Греммі» у лютому 2012 року[81]. Вона перемогла в усіх шести категоріях, у яких була номінована, зокрема «Альбом року», «Запис року» та «Пісня року». Вона стала другою жінкою в історії премії після Бейонсе, яка отримала стільки нагород за один вечір[82]. Після цього успіху продажі 21 показали найбільший тижневий приріст після перемоги на «Греммі» з моменту заснування Nielsen SoundScan у 1991 році[83][84]. На 32-й церемонії Brit Awards Адель отримала нагороди як «Найкраща британська виконавиця», а Джордж Майкл вручив їй статуетку за «Найкращий британський альбом року»[85][86]. Після цього альбом 21 повернувся на перше місце у Британії, де пробув загалом 21 тиждень (не поспіль)[87]. Загалом у Великій Британії було продано понад 4,5 мільйона копій альбому, що робить його четвертим у списку найбільш продаваних альбомів усіх часів у цій країні[88]. У листопаді 2012 року продажі платівки у США перевищили 10 мільйонів копій[89][90]. Альбом ставав найпродаванішим у світі у 2011 та 2012 роках; станом на 2016 рік його сукупний наклад склав понад 31 мільйон копій[91]. До кінця 2014 року співачка продала приблизно 40 мільйонів альбомів та 50 мільйонів синглів у всьому світі. Адель залишається єдиною артисткою або гуртом останнього десятиліття у США, яка отримала діамантову сертифікацію RIAA за сольний альбом менш ніж за два роки[90].

У жовтні 2012 року Адель підтвердила, що написала та записала титульну пісню для 23-го фільму про Джеймса Бонда — «Скайфолл»[92]. Композиція «Skyfall», написана у співавторстві з продюсером Полом Епвортом, була записана на студії Abbey Road Studios за участю оркестру під керівництвом Дж. А. С. Редфорда[93]. Співачка назвала цей запис одним із найвидатніших моментів у своєму житті. 14 жовтня пісня піднялася на другу сходинку британського чарту, а в США дебютувала на 8-му місці в Billboard Hot 100, розійшовшись накладом 261 000 копій за перші три дні[94]. Це дозволило «Skyfall» повторити успіх пісні гурту Duran Duran «A View to a Kill» як найвищої за позиціями теми Бонда в британському чарті; цей рекорд був побитий лише у 2015 році Семом Смітом із піснею «Writing's on the Wall».

Сингл «Skyfall» було продано накладом понад п'ять мільйонів копій у світі[95]. Він приніс Адель «Золотий глобус» та премію «Оскар» у номінації «Найкраща пісня до фільму»[96][97]. У грудні 2012 року Адель знову стала «Виконавцем року» за версією Billboard, а 21 — «Альбомом року», що зробило її першою артисткою, яка отримувала ці звання два роки поспіль. Associated Press також визнала її артисткою року (Entertainer of the Year) у 2012 році. На церемонії «Греммі» 2013 року жива версія пісні «Set Fire to the Rain» перемогла в номінації «Найкраще сольне поп-виконання», довівши загальну кількість її нагород до дев'яти[98].

3 квітня 2012 року Адель зазначила, що її третій альбом з'явиться щонайменше за два роки: «Мені потрібно взяти час і трохи пожити. Між моїм першим і другим альбомами пройшло два роки, так буде і цього разу». Вона підтвердила, що продовжить писати власні пісні[99]. На церемонії «Греммі» 2013 року вона повідомила, що перебуває на початковій стадії роботи над альбомом і, ймовірно, знову співпрацюватиме з Полом Епвортом[100].

У вересні 2013 року Віз Халіфа підтвердив спільну роботу з Адель для свого п'ятого альбому Blacc Hollywood, проте ця пісня не увійшла до фінального трек-листа[101]. У січні 2014 року Адель отримала свою десяту премію «Греммі»: пісня «Skyfall» перемогла в категорії «Найкраща пісня, написана для візуальних медіа»[102].

2015—2017: 25

[ред. | ред. код]

Напередодні свого 26-річчя в травні 2014 року Адель опублікувала загадкове повідомлення у своєму Twitter, яке спровокувало обговорення її наступного альбому в медіа. Фразу «Бувай, 25… Побачимося пізніше цього року» дехто в ЗМІ (зокрема Capital FM) витлумачив як натяк на те, що нова платівка матиме назву 25 і вийде наприкінці року[103]. На початку серпня Пол Мосс припустив, що альбом вийде у 2014 або 2015 році[104]. Проте у фінансових звітах XL Recordings, поданих у жовтні 2014 року до Реєстраційної палати, лейбл виключив можливість релізу у 2014 році[105][106].

Адель співає в Сент-Полі, штат Міннесота, під час свого першого за п'ять років північноамериканського турне в липні 2016 року. Десять мільйонів людей намагалися придбати квитки на північноамериканську частину світового туру Адель, хоча в продажу було лише 750 000 квитків[107][108]

27 серпня 2015 року журнал Billboard повідомив, що лейбл Адель, XL Recordings, має намір випустити її третій студійний альбом у листопаді 2015 року[109]. Стало відомо, що до створення платівки долучився Danger Mouse, одну з пісень написав Тобіас Джессо-молодший, а Раян Теддер «знову повернувся до роботи після продюсування та співавторства пісні „Rumour Has It“ з альбому 21»[109]. На початку вересня 2015 року на 72-му Венеційському міжнародному кінофестивалі Сія оголосила, що її новий сингл «Alive» був написаний у співавторстві з Адель і спочатку призначався для її третього альбому[110]. 18 жовтня під час рекламної паузи шоу The X Factor на британському телебаченні продемонстрували 30-секундний ролик із новим матеріалом співачки. Реклама містила фрагмент нової пісні з її третього альбому: глядачі почули голос Адель, а на чорному екрані з'являлися слова тексту[111].

У заяві, опублікованій три дні по тому, Адель підтвердила, що альбом матиме назву «25», зазначивши: «Мій попередній запис був про розрив стосунків, а якщо я маю дати назву цьому, то назвала б його записом про примирення. Примирення з утраченим часом. Примирення з усім, що я коли-небудь зробила або чого не зробила. 25 — це про пізнання того, ким я стала, сама того не помічаючи. Мені прикро, що це зайняло стільки часу, але, знаєте, так склалося життя»[112]. На той час Адель вважала, що 25 стане її останнім альбомом, названим за її віком, оскільки він мав завершити трилогію[113]. 22 жовтня співачка підтвердила, що реліз 25 відбудеться 20 листопада, а головний сингл з альбому — «Hello» — вийде 23 жовтня[114]. Пісня вперше пролунала в ефірі ранкового шоу Ніка Грімшоу Radio 1 Breakfast Show на BBC вранці 23 жовтня, під час якого Адель дала інтерв'ю в прямому ефірі[115].

Кліп на пісню «Hello», що вийшов 22 жовтня, за перші 24 години зібрав понад 27,7 мільйона переглядів на YouTube, побивши рекорд Vevo за кількістю переглядів протягом доби та випередивши попередній показник у 20,1 мільйона переглядів, який належав відео «Bad Blood» Тейлор Свіфт[116]. 28 жовтня BBC News повідомило, що «Hello» переглядають на YouTube у середньому мільйон разів на годину[117]. Згодом «Hello» стало відео, яке найшвидше в історії подолало межу в один мільярд переглядів на YouTube, досягнувши цього результату за 88 днів[118]. Візуальний ряд кліпу зафіксував такі знакові британські елементи, як червона телефонна будка та чашка чаю[119]. 30 жовтня пісня дебютувала на першому місці в UK Singles Chart із показником продажів 330 000 копій за перший тиждень, ставши найпродаванішим синглом номер один за три роки[120]. «Hello» також очолила чарти в багатьох країнах світу, зокрема в Австралії, Франції, Канаді, Новій Зеландії, Ірландії та Німеччині. 2 листопада пісня дебютувала на першій сходинці чарту Billboard Hot 100, ставши першою композицією в США, що була завантажена понад мільйон разів за тиждень, встановивши рекорд у 1,11 мільйона цифрових копій[121]. До кінця 2015 року було продано 12,3 мільйона одиниць синглу по всьому світу, що зробило його сьомим у списку найпродаваніших синглів року, попри реліз наприкінці жовтня[122].

27 жовтня BBC One оголосив про плани щодо випуску «Adele at the BBC» — годинної спеціальної програми, ведучим якої став Грем Нортон. У цьому шоу Адель розповідає про свій новий альбом і виконує нові пісні[123]. Це була її перша поява на телебаченні після виступу на церемонії вручення премії «Оскар» у 2013 році. Програму записали в присутності глядачів 2 листопада для трансляції 20 листопада, що збіглося з виходом альбому 25[124]. Також 27 жовтня повідомили, що 21 листопада Адель з'явиться в американському розважальному шоу «Saturday Night Live»[123][125]. 30 жовтня Адель підтвердила, що 17 листопада вона проведе єдиний концерт під назвою «Adele Live in New York City» у Радіо-сіті-м'юзік-холі. Згодом, 14 грудня, телеканал NBC випустив цей концерт в ефір як спеціальну програму[126][127].

27 листопада «25» дебютував на першій сходинці UK Albums Chart і став альбомом, що продавався найшвидше в історії британських чартів: за перший тиждень було продано понад 800 000 копій[128]. Платівка очолила чарт США з рекордним показником продажів у 3,38 мільйона копій за перший тиждень — це найбільший обсяг продажів альбому за один тиждень відтоді, як компанія Nielsen почала моніторинг у 1991 році[129]. «25» також побив рекорди продажів за перший тиждень у Канаді та Новій Зеландії[130][131]. Альбом став найпродаванішим у 2015 році в низці країн, зокрема в Австралії, Великій Британії та США, де він протримався на першому місці сім тижнів поспіль, поки його не змістив альбом Девіда Боуї «Blackstar»[132][133][134]. «25» став найпродаванішим альбомом у світі за 2015 рік із показником 17,4 мільйона копій[122]. Відтоді у світі було продано 20 мільйонів копій платівки[135][106]. Завдяки семи тижням перебування на вершині чарту Адель довела загальну кількість тижнів на першому місці у Великій Британії до 31 (із трьома альбомами), побивши попередній рекорд Мадонни за тривалістю перебування на вершині серед виконавиць[136]. Як найпродаванішу артистку світу у 2015 році IFPI назвала Адель «Глобальним виконавцем року»[137].

Адель на сцені Pyramid Stage під час фестивалю Гластонбері у 2016 році. Співачка відвідувала цей фестиваль ще дитиною, тому, не стримавши емоцій, вона розплакалася перед виходом на сцену до 150 000 глядачів[138]

У листопаді 2015 року було оголошено про турне Адель 2016 року, яке стало її першим концертним туром із 2011 року[139]. Європейська частина турне Adele Live 2016 охоплювала чотири виступи на «Манчестер Арені» в березні 2016 року, шість концертів на лондонській «O2 Арені», а також дати в Ірландії, Іспанії, Німеччині, Італії, Нідерландах та інших країнах[140]. Північноамериканський тур розпочався 5 липня в Сент-Полі, штат Міннесота[141]. Цей етап включав шість вечорів у Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку, вісім — у Стейплс-центрі в Лос-Анджелесі та чотири — в Ейр-Канада-центрі в Торонто[142]. Адель побила рекорд Тейлор Свіфт (п'ять виступів), встановивши нову планку за кількістю послідовних концертів з аншлагом у «Стейплс-центрі»[143].

На 36-й церемонії вручення премій Brit Awards у Лондоні 24 лютого Адель здобула нагороди в категоріях «Найкраща британська виконавиця», «Британський альбом року» за 25, «Британський сингл року» за «Hello» та «Британський глобальний успіх», збільшивши загальну кількість своїх перемог на Brit Awards до восьми[144]. Вона закрила церемонію виконанням пісні «When We Were Young», другого синглу з альбому 25[144]. У 2016 році вийшло ще два сингли з цього альбому: «Send My Love (To Your New Lover)» та «Water Under the Bridge». 17 березня під час виступу на лондонській «O2 Арені» Адель оголосила, що стане хедлайнером на сцені Pyramid Stage на фестивалі Гластонбері 2016 року, що пізніше підтвердили організатори фестивалю[145]. 25 червня вона виступила на фестивалі з 90-хвилинною програмою з 15 пісень перед 150 000 глядачів, назвавши цей досвід «безумовно, найкращим моментом мого життя на цей час»[146][147]. В інтерв'ю з Джо Вайлі на BBC Radio 2 приблизно за 30 хвилин до виходу на сцену Адель розповіла, що відвідувала Гластонбері з дитинства і що цей фестиваль багато значить для неї, після чого розплакалася. Вайлі згадує: «Вона була справді налякана, дуже-дуже налякана. Ми проводили інтерв'ю, і в якийсь момент їй довелося зупинитися, бо вона плакала. Було неймовірно бачити таку людину, а потім спостерігати, як вона виходить на сцену і дає такий приголомшливий концерт. Знати, що за пів години до того вона була в сльозах від самої думки про вихід до публіки»[138].

У 2016 році журнал Vanity Fair опублікував статтю на обкладинці, у якій назвав Адель «Королевою сердець»[148].

Адель виступає на стадіоні Аделаїда Овал в Аделаїді, Австралія, березень 2017 року

У межах свого світового турне в лютому та березні 2017 року Адель уперше виступила в Австралії, давши концерти на відкритих стадіонах по всій країні[149]. Квитки на її перші два шоу в Новій Зеландії були розпродані за рекордні 23 хвилини; було оголошено про третій концерт, на який усі квитки розійшлися менш ніж за 30 хвилин[150]. Адель продала понад 600 000 квитків на свій рекордний восьмиденний австралійський тур, встановивши рекорди відвідуваності стадіонів по всій країні. Її шоу в Сіднеї на стадіоні ANZ 10 березня відвідали 95 000 людей, що стало наймасштабнішим сольним концертом в історії Австралії; цей рекорд вона побила вже наступного вечора, зібравши понад 100 000 фанатів[151]. Адель завершила світове турне двома концертами під назвою «The Finale» (Фінал) на стадіоні «Вемблі» в Лондоні 28 та 29 червня[152]. Вона анонсувала виступи в «домівці футболу», заспівавши гімн збірної Англії з футболу «Three Lions», а також заставку до щотижневого футбольного шоу BBC про Прем'єр-лігу Match of the Day[152]. Після того, як квитки на перші дві дати були повністю розпродані, Адель додала ще два концерти на «Вемблі»[153], проте скасувала останні два виступи через пошкодження голосових зв'язок[154]. На знак підтримки фанати зібралися біля стадіону «Вемблі», щоб разом заспівати її пісні в межах акції «Sing for Adele» (Співай для Адель)[155].

Наприкінці 2016 року часопис Billboard утретє назвав Адель «Виконавцем року»[156], а її платівка отримала звання «Найкращого альбому чарту Billboard 200»[157]. Другий рік поспіль 25 залишався найпродаванішим альбомом у США[158]. Участь Адель у сегменті «Carpool Karaoke» (Караоке в машині) вулицями Лондона з Джеймсом Корденом для його ток-шоу The Late Late Show with James Corden у січні 2016 року стала найпопулярнішим вірусним відео року на YouTube, зібравши 235 мільйонів переглядів[159]. На 59-й церемонії вручення премій «Греммі» в лютому 2017 року Адель перемогла в усіх п'яти номінаціях, збільшивши кількість своїх нагород до п'ятнадцяти. Вона отримала статуетки за «Альбом року» та «Найкращий вокальний поп-альбом» за 25, а також за «Запис року», «Пісню року» та «Найкраще сольне поп-виконання» за «Hello»[160]. Вона також вшанувала пам'ять покійного Джорджа Майкла, виконавши кавер-версію його пісні «Fastlove»; через технічні проблеми, що виникли під час виступу, Адель вирішила зупинитися і почати спочатку, пояснивши: «Я не можу зіпсувати це для нього»[161]. 31 липня 2017 року стало відомо, що Адель змінила організацію з управління правами на виконання в США з BMI на SESAC[162].

2018 — дотепер: 30 та резиденція в Лас-Вегасі

[ред. | ред. код]

За повідомленнями, станом на 2018 рік Адель уже працювала над своїм четвертим студійним альбомом[163]. 5 травня 2019 року, у свій 31-й день народження, співачка опублікувала в Instagram кілька чорно-білих світлин із дописом, у якому розмірковувала про минулий рік. Повідомлення закінчувалося словами: «30 буде платівкою в стилі драм-енд-бейс вам на зло». ЗМІ сприйняли цей пост як натяк на майбутній альбом[164][165]. 15 лютого 2020 року на весіллі подруги Адель оголосила, що її четверта студійна робота вийде до вересня 2020 року[166]. Однак пізніше вона підтвердила, що виробництво та реліз затрималися через пандемію COVID-19[167]. Першою появою Адель на телебаченні за майже чотири роки стала роль ведучої у випуску шоу «Saturday Night Live» від 24 жовтня 2020 року, де музичним гостем була співачка H.E.R.[168]

1 жовтня 2021 року на визначних пам'ятках та будівлях у різних містах світу з'явилися проєкції та білборди з числом «30», що посилило припущення про повернення Адель та імовірну назву нового альбому[169]. Невдовзі після цього сайт співачки та її акаунти в соцмережах змінили дизайн відповідно до стилістики цих білбордів, натякаючи, що альбом отримає назву «30»[170], що згодом і було підтверджено[171]. 5 жовтня 2021 року Адель анонсувала вихід синглу «Easy on Me» на 15 жовтня[172]. Невдовзі після цього була оголошена дата релізу альбому — 19 листопада 2021 року[173]. 7 жовтня стало відомо, що Адель прикрасить листопадові обкладинки обох журналів — американського та британського Vogue, ставши першою людиною, яка з'явилася на обкладинках обох видань одночасно[174][175]. 15 жовтня вихід синглу «Easy on Me» супроводжувався схвальними відгуками та рекордами на Spotify і Amazon Music за кількістю прослуховувань за добу[176]. Пісня дебютувала на першому місці в UK Singles Chart (третій сингл номер один для Адель у Британії) і продемонструвала найвищі тижневі продажі з січня 2017 року[177]. Також вона очолила чарт Billboard Hot 100, ставши п'ятим синглом співачки номер один у США[178]. 28 жовтня 2021 року квитки на два її концерти в лондонському Гайд-парку, заплановані на липень 2022 року, були повністю розпродані менш ніж за годину ще на етапі попереднього продажу[179][180]. Загалом було продано 130 000 квитків без будь-якої попередньої реклами, а спробу придбати їх здійснили понад 1,3 мільйона людей[181][182]. Джим Кінг, генеральний директор європейського підрозділу фестивалів AEG, зазначив, що Адель «могла б продати кілька мільйонів квитків, зважаючи на такий попит»[183].

Альбом 30 вийшов 19 листопада 2021 року і здобув світовий успіх, очоливши чарти у 24 країнах[184]. У Великій Британії платівка дебютувала на першому місці в UK Albums Chart із показником 261 000 проданих копій, що стало найкращим результатом першого тижня для альбому з часів релізу Divide Еда Ширана у 2017 році. Також цей альбом продемонстрував найвищі продажі за перший тиждень серед виконавиць з моменту виходу платівки Адель 25[185], ставши найпродаванішим альбомом 2021 року в країні. У США він став третім поспіль альбомом Адель номер один у чарті Billboard 200 і також очолив список бестселерів року. 30 став найпродаванішим альбомом 2021 року у світі, посівши перше місце в Global Album All-Format Chart, Global Album Sales Chart та новоствореному Global Vinyl Album Chart. Протягом двох місяців після виходу було продано понад 5,5 мільйонів чистих копій альбому[186]. Це була її перша робота, маркетингом якої в усьому світі займалася компанія Columbia Records, тоді як раніше права були розділені між XL Recordings та регіональними дистриб'юторами Beggars Group у більшості країн світу та Columbia у Північній Америці[187].

Адель виступає під час своєї резиденції Weekends with Adele, лютий 2023 року

30 листопада 2021 року Адель анонсувала резиденцію в Лас-Вегасі під назвою Weekends with Adele, яка мала тривати з 21 січня до 16 квітня 2022 року в театрі The Colosseum at Caesars Palace[188]. 20 січня 2022 року співачка оголосила про перенесення резиденції через «затримки в доставці» та пандемію COVID-19[189]. 8 лютого на 42-й церемонії Brit Awards альбом 30 переміг у номінації «Британський альбом року», що зробило Адель першим сольним виконавцем в історії, який тричі здобував цю нагороду[190]. 25 липня було оголошено, що її резиденція в Лас-Вегасі триватиме з 18 листопада 2022 року до 25 березня 2023 року і включатиме на вісім виступів більше, ніж планувалося спочатку — загалом 32 концерти[191]. 3 вересня Адель отримала прайм-тайм премію «Еммі» в категорії «Найкраща розважальна програма (у записі)» за телевізійний спецвипуск Adele One Night Only, який також був номінований на «Греммі»[192]. Шоу Weekends with Adele отримало схвальні відгуки критиків. У своїй рецензії журнал Billboard назвав виступ «абсолютно та неймовірно вражаючим», додавши: «Було дивовижно бачити артистку такого рівня, яка так щиро насолоджується всім тим, чого вона досягла, прийшовши до цього моменту»[193]. Газета The New York Times відзначила, що Адель кілька разів плакала під час шоу, і описала постановку так: «Сцена Адель захоплює подих, вона сповнена драми та елегантності, що личать її голосу»[194]. У чотиризірковій рецензії видання The Times назвало виступи «видовищними, інтимними та вартими очікування»[195]. У листопаді, під час другого вікенду резиденції, Адель оголосила про два додаткові концерти напередодні Нового року, що збільшило загальну кількість шоу до 34[196].

У лютому 2023 року Адель відвідала 65-ту щорічну церемонію вручення премій «Греммі», маючи сім номінацій. Вона здобула нагороду в категорії «Найкраще сольне поп-виконання» за пісню «Easy on Me», зміцнивши свій рекорд як артиста з найбільшою кількістю перемог у цій номінації. 25 березня, під час виступу, який мав стати останнім у резиденції, Адель оголосила про її продовження ще на 34 концерти. Також вона повідомила про намір випустити концертний фільм, «щоб кожен, хто хоче побачити це шоу, мав таку можливість»[197]. У жовтні Адель востаннє продовжила серію виступів під назвою «Weekends with Adele: The Final Shows», додавши ще 32 концерти, які розпочалися в січні 2024 року та завершилися в червні[198].

Наприкінці січня Адель оголосила про проведення чотирьох «ексклюзивних» концертів у серпні того ж року на спеціально збудованому майданчику місткістю 80 000 осіб у Мюнхені під назвою «Adele in Munich»[199]. 2 лютого через «феноменальний попит» було анонсовано ще чотири дати[200], а 6 лютого — ще дві останні через «безпрецедентний ажіотаж», що збільшило загальну кількість мюнхенських шоу до десяти[201]. Попередній продаж квитків на перші чотири концерти розпочався о 10:00 за центральноєвропейським часом 7 лютого; за повідомленнями, у пікові моменти в електронній черзі перебувало близько 3 мільйонів людей. Продаж на інші шість виступів відкрили пізніше того ж дня[202].

16 липня 2024 року Адель в інтерв'ю зізналася, що після завершення резиденції планує зробити тривалу перерву в музичній кар'єрі та на той момент не мала жодних планів щодо створення нового альбому[203].

У 2026 році здійснила акторський дебют, зігравши в історичній драмі Тома Форда «Плач до небес».

Особисте життя та погляди

[ред. | ред. код]

У 2011 році Адель почала стосунки з підприємцем у сфері благодійності Саймоном Конекі[204]. Їхній син народився у 2012 році[205]. Говорячи про материнство, Адель зазначила, що «відчула, ніби почала жити по-справжньому. У мене з'явилася мета, якої раніше не було»[206]. Адель і Конекі подали позов про захист приватного життя проти британського фотоагентства, яке опублікувало зроблені папараці нав'язливі знімки їхнього сина під час сімейних прогулянок у 2013 році[207]. У липні 2014 року адвокати, що представляли інтереси пари, домоглися від компанії виплати компенсації за завдані збитки[208]. Адель також відкрито розповідала, що страждала від післяпологової депресії, тривожності та панічних атак[209][210].

На початку 2017 року таблоїди почали припускати, що Адель і Конекі таємно одружилися, оскільки їх помітили з однаковими обручками на підмізинних пальцях[211]. Під час своєї промови на 59-й церемонії вручення премій «Греммі», отримуючи нагороду за «Альбом року», Адель, здавалося, підтвердила ці чутки, подякувавши Конекі як «своєму чоловікові»[212]. Вона повторила це в березні 2017 року, сказавши глядачам на концерті в Брисбені: «Тепер я заміжня»[213]. Проте в інтерв'ю British Vogue 2021 року вона розповіла, що насправді вони побралися у 2018 році й того ж року розійшлися[214]. У цей період Адель була домогосподаркою[215]. У квітні 2019 року представники співачки через агентство Associated Press підтвердили розрив стосунків, запевнивши, що вона та Конекі продовжуватимуть виховувати сина разом[216][217]. 13 вересня 2019 року Адель подала на розлучення, яке було остаточно завершене 4 березня 2021 року[218][219]. У 2021 році вона почала зустрічатися з американським спортивним агентом Річем Полом[220]. Під час виступу в Мюнхені 9 серпня 2024 року співачка оголосила про свої заручини з Полом[221].

У 2015 році Адель заявила: «Я феміністка, я вважаю, що до всіх слід ставитися однаково, незалежно від раси чи сексуальної орієнтації»[222]. Підтримуючи ЛГБТ-спільноту, 12 червня 2016 року зворушена Адель присвятила свій концерт в Антверпені (Бельгія) жертвам масового вбивства в гей-клубі в Орландо, США, що сталося раніше того ж дня. Вона додала: «ЛГБТ-спільнота для мене як рідні душі з самого малечку, тому я дуже вражена цією подією»[223][224].

Адель отримала сан священнослужителя, щоб провести весільну церемонію для коміка Алана Карра та Пола Дрейтона. Весілля відбулося в січні 2018 року в саду її будинку в Лос-Анджелесі[225]. 14 жовтня 2023 року під час концерту в межах резиденції Weekends with Adele співачка зізналася, що з 20 років страждала від «межового алкоголізму» і що вона залишається тверезою вже три місяці[226].

Політика

[ред. | ред. код]

Адель є прихильницею Лейбористської партії. У 2011 році вона заявила, що є «лейбористкою до мозку кісток», і в тому ж інтерв'ю висловила критику на адресу Консервативної партії[227]. Співачка зазнала жорсткої критики за свої висловлювання щодо сплати податків під час інтерв'ю журналу «Q» у 2011 році. Вона сказала: «Я користуюся послугами NHS, я більше не можу їздити громадським транспортом через свою роботу, я ходила до державної школи. Я просто пригнічена тим, що маю платити 50 відсотків! Поїзди завжди запізнюються, більшість державних шкіл нікчемні, а я маю віддати вам щось близько чотирьох мільйонів фунтів — ви що, жартуєте? Коли я отримала податковий рахунок за альбом 19, я була готова піти купити пістолет і відкрити безладний вогонь»[228][229].

16 червня 2024 року Адель виклала в Instagram фото з концерту у Лас-Вегасі, на якому виступила в сукні від російського дизайнера Юдашкіна. На що отримала хейт від українських користувачів.[230]

Благодійність

[ред. | ред. код]

Протягом своєї кар'єри Адель виступала на численних благодійних концертах. У 2007 та 2008 роках вона брала участь у сесіях Little Noise Sessions, що проходили в лондонській церкві Юніон-Чепел. Кошти від цих виступів були передані організації Mencap, яка опікується людьми з порушеннями навчання[39]. У липні та листопаді 2008 року Адель виступила на благодійних балах «Black Ball» організації Keep a Child Alive у Лондоні та Нью-Йорку відповідно[231][232][233]. 17 вересня 2009 року вона взяла участь у заході «Divas» каналу VH1 в Бруклінській академії музики, метою якого був збір коштів для фонду Save The Music Foundation[234][235]. 6 грудня Адель відкрила своїм 40-хвилинним сетом другий щорічний благодійний вечір Джона Меєра «Holiday Charity Revue», що проходив у театрі «Nokia» в Лос-Анджелесі[236]. У 2011 році вона дала безкоштовний концерт для Pride London — організації, що проводить ЛГБТ-заходи в Лондоні[237]. Того ж року Адель долучилася до британського телемарафону Comic Relief у межах «Дня червоного носа 2011», виконавши пісню «Someone like You»[238].

Співачка також активно підтримує MusiCares — благодійну організацію, засновану Національною академією мистецтва і науки звукозапису для допомоги музикантам, які опинилися в скруті. У лютому 2009 року вона виступила на благодійному вечорі MusiCares у Лос-Анджелесі, а у 2011 та 2012 роках передавала речі з автографами на аукціони для підтримки цієї організації[239][240][241]. Під час північноамериканської частини свого туру Adele Live вона запровадила правило, згідно з яким усі гості за лаштунками мали зробити благодійний внесок у розмірі щонайменше 20 доларів США для британського товариства SANDS — організації, що надає підтримку всім, хто постраждав від смерті дитини, та фінансує дослідження для зменшення дитячої смертності[242].

15 червня 2017 року Адель відвідала панахиду в західному Лондоні за жертвами пожежі в будівлі Grenfell Tower. Вона намагалася не привертати до себе уваги, тому її помітили лише кілька фанатів[243]. Чотири дні потому співачка завітала до пожежної частини в Челсі, принісши рятувальникам торти[244]. Керівник частини Бен Кінг розповів: «Вона прийшла, піднялася до їдальні, випила чаю з черговою зміною, а потім приєдналася до нас під час хвилини мовчання»[244]. Віддаючи шану загиблим під час свого першого концерту на стадіоні «Вемблі» 28 червня, Адель закликала шанувальників жертвувати гроші на допомогу постраждалим замість того, щоб витрачати їх на «надто дороге вино»[245].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Відеографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Нотатки Ref.
2007 Later... with Jools Holland Епізод: 8 червня 2007 [246]
2008 Епізод: 1 квітня 2008 [247]
Never Mind the Buzzcocks Епізод: 4 жовтня 2008 [248]
Saturday Night Live Епізод: «Джош Бролін / Адель» [249]
BBC Electric Proms Епізод: 22 жовтня 2008 [250]
Sound Епізод: 6 грудня 2008 [251]
Jools' Annual Hootenanny Епізод: 31 грудня 2008 [252]
2009 Ugly Betty Епізод: «In the Stars»: камео [253]
Never Mind the Buzzcocks Епізод: 23 липня 2009 [254]
2011 Later... with Jools Holland Епізод: 6 травня 2011 [255]
2012 Adele Live at the Royal Albert Hall Концертний фільм з виступу в Royal Albert Hall у Лондоні 21 вересня 2011 року [256]
2015 Adele at the BBC Телевізійний спецвипуск із піснями з альбому 25 та інтерв'ю з Гремом Нортоном [257]
Saturday Night Live Епізод: «Меттью Мак-Конагей / Адель» [258]
Adele Live in New York City Американський телевізійний спецвипуск; також виконавча продюсерка [259]
2016 Glastonbury 2016 Хедлайнерка на Pyramid Stage фестивалю Гластонбері [260]
2020 Saturday Night Live Епізод: «Adele / H.E.R.» [261]
2021 Adele One Night Only Телеспецвипуск із піснями з альбому 30 та інтерв'ю з Опрою Вінфрі; також виконавча продюсерка [262]
An Audience with Adele Британський телевізійний спецвипуск [263]
2025 Безназваний концертний фільм Weekends with Adele Концертний фільм, записаний під час шоу Weekends with Adele [264]
TBA Cry to Heaven Акторський дебют [265]

Концертні тури та резиденції

[ред. | ред. код]

Хедлайнерські концерти

[ред. | ред. код]

Резиденції

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ FemBio database
  3. ↑ Adele's a mum: Singer thrilled after giving birth to baby boy — 2012.
  4. ↑ Upton C., Kretzschmar W. A. The Routledge dictionary of pronunciation for current English. — Oxford : Routledge, 2017. — P. 15—16. — ISBN 9781315459691. Архівовано з джерела 13 січня 2021 [Архівовано 2021-01-13 у Wayback Machine.]
  5. 1 2 Cragg, Michael (2 вересня 2022). 'Adele gave us hope': the inside story of the Brit School. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 13 вересня 2024. Процитовано 7 грудня 2023.
  6. ↑ After 37 weeks, Ed Sheeran's = moves ahead of Adele's 30 to top 2020s sales rankings. Music Week. Архів оригіналу за 6 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  7. ↑ Moore, Sam (14 жовтня 2022). The top-selling debut albums in UK chart history have been revealed. NME. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 23 січня 2023.
  8. ↑ Brandle, Lars (9 березня 2021). Adele Is the U.K.'s Best-Selling Female Artist of the 21st Century. Billboard. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.
  9. ↑ Rolli, Bryan. Eminem Was The Bestselling Male Artist Of The 2010s. Forbes. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  10. 1 2 3 4 Frehsée, Nicole (22 січня 2009). Meet Adele, the U.K.'s Newest Soul Star (PDF). Rolling Stone. № 1070. с. 26. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2012. Процитовано 18 вересня 2017.
  11. ↑ Patterson, Sylvia (27 січня 2008). Mad about the girl. The Guardian. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 23 квітня 2010.
  12. ↑ Adele's father tells of heartache over their rift. The Daily Telegraph. 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  13. 1 2 Van, Jonathan. Adele: One and Only. Vogue. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  14. ↑ Grammy-nominated Adele taking fame in stride. The Baltimore Sun. 15 січня 2009. Архів оригіналу за 20 липня 2012.
  15. ↑ Otiji, Adaora (15 січня 2009). Singing Stronger Every Day: Adele. The Washington Post. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 22 грудня 2015.
  16. ↑ Patterson, Sylvia (27 січня 2008). Interview: Adele Atkins, singer. The Observer. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 8 травня 2011.
  17. ↑ Heawood, Sophie (28 грудня 2007). Adele-ation starts here. The Times.
  18. ↑ Adele Performs 'Million Years Ago' and 'Hometown Glory' on BBC Special. Billboard. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  19. ↑ Youngs, Ian (4 січня 2008). Soul singers top new talent list. BBC News. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 1 січня 2010.
  20. 1 2 Collis, Clark (19 грудня 2008), «Spotlight on… Adele.» Entertainment Weekly. (1026):62.
  21. 1 2 Interview: Adele—Singer and Songwriter—Blogcritics Music. Blogcritics.org. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  22. ↑ Pop Pantheon. Podlink. Архів оригіналу за 11 квітня 2025. Процитовано 10 квітня 2025.
  23. ↑ McIntryre, Hugh (11 грудня 2021). Adele's Collaborations, Ranked From Worst To Best. Bustle. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  24. ↑ Platform 04. Platformsmagazine.com. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  25. ↑ Billboard presents: Adele. Link.brightcove.com. Процитовано 18 серпня 2011.
  26. 1 2 3 Interview with Jonathan Dickins. HitQuarters. 14 липня 2008. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
  27. ↑ Jones, Damian (6 квітня 2009). Peñate collaborates with Adele. BBC News. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 8 травня 2011.
  28. ↑ Q&A: Adele's charity acoustic set BBC Radio 1. BBC News. 12 листопада 2008. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 1 січня 2010.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  29. ↑ Youngs, Ian (4 січня 2008). Entertainment / Sound of 2008: Adele. BBC News. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 29 червня 2012.
  30. ↑ Adele Wins Brits Critics Choice Award. Billboard. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  31. ↑ This Week's Releases: 21 January 2008. NME. 21 січня 2008. Архів оригіналу за 19 січня 2008. Процитовано 21 січня 2008.
  32. ↑ Cairns, Dan (1 лютого 2009). Blue-eyed soul: Encyclopedia of Modern Music The Times. London. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2010.
  33. ↑ Wright, Jade (23 липня 2008). Views & Blogs—Columnists—Echo columnists—Last Shadow Puppets tipped for Nationwide Mercury music prize. Liverpool Echo. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  34. ↑ Winners for 6th Annual Urban Music Awards 2008 Announced. Urban Music Awards. 16 листопада 2008. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 22 червня 2012.
  35. ↑ Estelle And Leona Lewis Lead 2008 Mobo Nominations. Gigwise. 11 вересня 2008. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 18 серпня 2011.
  36. 1 2 Adele Inks U.S. Deal With Columbia. Billboard. 19 березня 2008. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 18 серпня 2011.
  37. ↑ Singles. Billboard. 7 червня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2024. Процитовано 29 червня 2012.
  38. 1 2 Shapiro, Marc (2012). «Adele: The Biography». p. 88. Macmillan.
  39. 1 2 Caroline Sanderson (2013). Someone Like Adele". Chapter 4. p. 1. Music Sales Group.
  40. ↑ Reed, James (12 січня 2009). '19' going on superstar. The Boston Globe. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 12 січня 2009.
  41. ↑ Saturday Night Live Season 34 Josh Brolin/Adele. The New York Times. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 8 травня 2011.
  42. ↑ Adele enjoys an "SNL" bump. Newsday. 20 жовтня 2008. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 14 січня 2011.
  43. ↑ AC/DC Debuts at No. 1 With 784,000. Billboard. 29 жовтня 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
  44. ↑ Adele Explains Booze & Love Meltdown. Contactmusic. 8 червня 2009. Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 8 травня 2011.
  45. ↑ How has Adele become so successful?. BBC. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  46. ↑ Adele 'puts career on hold for dog. Digital Spy. 21 липня 2009. Архів оригіналу за 13 вересня 2024. Процитовано 8 травня 2011.
  47. ↑ Haynes, Jonathan (9 лютого 2009). Brits triumph at Grammys with Coldplay leading the way. The Guardian. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 20 листопада 2019.
  48. ↑ Two-time Grammy Award Winner Adele to Perform on CBS Interactive Music Group's "Live on Letterman" Webcast Series (Пресреліз). CBS. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 22 червня 2012.
  49. ↑ Klier, Marcus (2 лютого 2010). Live: First heat in Germany. ESCToday. Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 22 лютого 2011.
  50. ↑ Musicline.de – Chartverfolgung – Adele – My Same (нім.). Media Control Charts. 21 лютого 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 22 лютого 2011.
  51. ↑ Oasis, Radiohead and Adele set for chart re-entries thanks to 'The X Factor'?. NME. 29 вересня 2010. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 8 травня 2011.
  52. ↑ Adele and Darius Rucker perform Need You Now on CMT Artists of the Year. Kncifm.radio.com. 16 січня 2011. Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  53. ↑ 2011 CMT Music Awards Nominees Revealed. Country Music Television. 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 7 травня 2011.
  54. ↑ Adele to Release '21' Sophomore Album in February. Billboard. 2 листопада 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 8 травня 2011.
  55. 1 2 Levine, Nick (2 листопада 2010). Adele announces second album details. Digital Spy. Архів оригіналу за 5 листопада 2010. Процитовано 2 листопада 2010.
  56. ↑ Adele: New Record is 'Quite Different'. Spin. 2 листопада 2010. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 8 травня 2011.
  57. ↑ Clark, Nick (20 березня 2012). Adele surges past The Dark Side of the Moon on inexorable voyage to stardom. The Independent. London. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  58. ↑ Official Charts – Adele – 21. Official Charts Company. 25 червня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 29 червня 2012.
  59. ↑ Kaufman, Gil (16 березня 2011). Lupe Fiasco's Lasers Blasts To Top of Billboard 200. MTV. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 8 травня 2011.
  60. ↑ Robson, David (17 серпня 2020). The 'Batman Effect': How having an alter ego empowers you. BBC. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  61. ↑ Choice Excerpts From Adele's Cover Story. Rolling Stone. 13 квітня 2011. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  62. ↑ Adele's 'Someone Like You' Tops UK Singles Chart. MTV. 21 лютого 2011. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  63. ↑ Michaels, Sean (22 лютого 2011). Adele matches the Beatles in latest chart success. The Guardian. London. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  64. ↑ Adele's 'Someone Like You' Soars To No. 1 on Hot 100. Billboard. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за 29 липня 2011. Процитовано 29 червня 2012.
  65. ↑ Jones, Alan (4 грудня 2011). Official Album Chart analysis: Olly Murs becomes 10th X-Factor No.1. Music Week. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 4 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  66. ↑ Adele's album is century's biggest. MSN.co.uk. 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 5 грудня 2011.
  67. ↑ Smirke, Richard (7 вересня 2011). Adele Makes U.K. Chart History: First Artist To Sell 3 Million Albums In Same Year. Billboard. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  68. ↑ 07/09/2011 – Adele breaks Official Charts history with 3 million album sales. Official Charts Company. 7 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
  69. ↑ Adele Makes Billboard History After 'Set Fire to the Rain' Tops US Chart. Capital FM. 27 січня 2012. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 29 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  70. ↑ Caulfield, Keith. Adele's '21' Breaks Record for Longest-Charting Album by a Woman on the Billboard 200. Billboard. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 8 квітня 2017.
  71. ↑ Jones, Anthony (15 грудня 2010). Adele Announces European Tour in Support Of "21". All Headline News. Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  72. ↑ Eisen, Benjy (4 жовтня 2011). Adele Cancels U.S. Tour Due to Illness. Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  73. ↑ Colapinto, John (4 березня 2013), Giving Voice: A Surgeon Pioneers Methods to Help Singers Sing Again, The New Yorker, с. 48 to 57, архів оригіналу за 27 листопада 2009, процитовано 6 жовтня 2019
  74. ↑ Adele: 'Throat Operation Was a Success'. Capital FM. 14 листопада 2011. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  75. ↑ MGH: Adele To Make Full Recovery After Vocal Surgery " CBS Boston. Boston.cbslocal.com. 7 листопада 2011. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  76. ↑ Adele's New DVD "Live at the Royal Albert Hall" Is Best-Selling Music Video of 2011 – Music News – ABC News Radio. Abcnewsradioonline.com. 8 грудня 2011. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  77. ↑ Week Ending Dec. 4, 2011. Albums: Headed for a Triple Crown. Yahoo! Music. 7 грудня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 грудня 2011.
  78. ↑ Adele and Taylor Swift rule at American Music Awards. BBC News. 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  79. ↑ Caulfield, Keith (9 грудня 2011). The Year in Pop: Adele Makes History. Billboard. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  80. ↑ Sinha, Piya (10 грудня 2011). Adele makes Billboard history, named 2011 top artist. Reuters. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  81. ↑ Adele to make comeback at Grammys after throat surgery. Newsbeat. BBC. 31 січня 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  82. ↑ Grammy Awards 2012: Adele wins six awards tying with Beyoncé for most trophies won in one night. The Daily Telegraph. London. 13 лютого 2012. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
  83. ↑ Adele's '21' Earns Biggest Sales Gain in SoundScan History. Billboard. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  84. ↑ Kaufman, Gil (22 лютого 2012). Adele Breaks Record By Selling 730,000 After Grammys – Music, Celebrity, Artist News. MTV. Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  85. ↑ Brit Awards 2012: List of winners. BBC News. 21 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 29 червня 2012.
  86. ↑ Perpetua, Matthew (12 січня 2012). Adele, Coldplay Lead BRIT Award Nominations / Music News. Rolling Stone. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 29 червня 2012.
  87. ↑ Adele overtakes Michael Jackson in all-time biggest selling albums chart (PDF). Theofficialcharts.com. 28 лютого 2012. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 29 червня 2012.
  88. ↑ Adele overtakes Oasis to become the fourth biggest selling album of all-time. OfficialCharts.com. 29 грудня 2012. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 30 грудня 2012.
  89. ↑ Keith Caulfield (27 November 2012). «Adele's '21' Hits 10 Million in U.S. Sales» [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]. Billboard. Retrieved 29 November 2012.
  90. 1 2 RIAA – Adele Earns RIAA Diamond for "21". 28 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
  91. ↑ Serjeant, Jill (31 жовтня 2016). Osterman, Cynthia (ред.). Adele says she battled depression, before and after son's birth. Vanity Fair. Reuters. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
  92. ↑ "Adele confirms Skyfall Bond theme song " BBC Newsbeat. Retrieved 1 October 2012.
  93. ↑ Skyfall Official Theme Song News Release to Coincide With Bond's 50th Anniversary. James Bond 007. 007.com. 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 1 жовтня 2012.
  94. ↑ Adele's 'Skyfall' Not a Lock for U.K. No. 1. Billboard. 10 жовтня 2012. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 10 жовтня 2012.
  95. ↑ Adele Sets New Record For US Album Sales. Sky News. 29 листопада 2012. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  96. ↑ The 70th Annual Golden Globe Awards, Winners List. HFPA. 14 січня 2013. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 14 січня 2013.
  97. ↑ Adele Skyfall wins best song Oscar. BBC News. 25 лютого 2013. Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  98. ↑ Grammys: Adele Wins Best Pop Solo Performance. Sky News. Процитовано 15 липня 2013.
  99. ↑ Kaufman, Gil (3 April 2012) «Adele To Release New Single This Year» [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.]. MTV. Retrieved 19 October 2012.
  100. ↑ Adele Talks New Music in Los Angeles. Billboard. 19 жовтня 2012. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 22 жовтня 2013.
  101. ↑ Wiz Khalifa scraps his collaboration with Adele. NME. 24 травня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  102. ↑ 56th Annual Grammy Awards Nominees. National Academy of Recording Arts and Sciences. 6 грудня 2013. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2013.
  103. ↑ Adele Teases New Album '25' On Twitter. Capital FM. 5 травня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
  104. ↑ Frank, Alex (11 вересня 2014). Waiting for New Albums From Rihanna, Adele, Frank Ocean, and Robyn. Vogue. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
  105. ↑ Butterly, Amelia (10 жовтня 2014). No new Adele album in 2014, according to XL's accounts. Newsbeat. BBC. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
  106. 1 2 Adele: The full story. BBC News. 26 лютого 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2023. Процитовано 7 грудня 2023.
  107. ↑ Hendicott, James (19 грудня 2015). Ten million tried to buy tickets for Adele's American tour. NME. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 8 липня 2022.
  108. ↑ Kreps, Daniel (19 грудня 2015). 10 Million People Tried to Buy Tickets for Adele's U.S. Tour. Rolling Stone. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  109. 1 2 Rayne, Naja (27 серпня 2015). Adele's New Album Due Out in November": Report. People. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 28 серпня 2015.
  110. ↑ Lee, Christina (7 вересня 2015). Sia Details Next Single, Which Was Originally Written For Adele. Idolator. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 8 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  111. ↑ Adele 'teases new material in TV advert'. BBC. 18 жовтня 2015. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  112. ↑ Adele confirms new album is called 25. BBC News. 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  113. ↑ «Adele Will Stop Reminding You How Young She Is and How Old You Are After 25» [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. Vulture. Retrieved 22 January 2016.
  114. ↑ Adele reveals the release date for her third studio album, 25, and new single. BBC Newsbeat. 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 22 жовтня 2015.
  115. ↑ Adele premieres 'intimate' new song. BBC News. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015.
  116. ↑ Jamieson, Sophie (24 жовтня 2015). Adele Hello: singer's new video viewed 25 million times in a day and floods internet with Lionel Richie parodies. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.
  117. ↑ Butterly, Amelia (28 жовтня 2015). People are playing Adele one million times an hour on YouTube. BBC Radio 1 Newsbeat. BBC. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
  118. ↑ Adele's 'Hello' Is Fastest Video to Hit 1 Billion Views on Vevo. Billboard. 19 січня 2016. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  119. ↑ Watch: Adele's incredible video for 'Hello'. Planet Radio. 9 квітня 2017. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
  120. ↑ Adele's Hello tops UK singles chart. BBC News. 30 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  121. ↑ Trust, Gary (2 листопада 2015). Adele Says 'Hello' to No. 1 Hot 100 Debut; First Song to Sell 1 Million Downloads in a Week. Billboard. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 2 листопада 2015.
  122. 1 2 Global Music Report (PDF). Міжнародна федерація виробників фонограм. Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  123. 1 2 Adele to film BBC One special with Graham Norton. BBC News. 27 жовтня 2015. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  124. ↑ Adele at the BBC. BBC Media Centre. BBC. 3 листопада 2015. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
  125. ↑ Sweney, Mark (27 жовтня 2015). Adele to perform on TV for first time in two years for BBC1 special. The Guardian. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
  126. ↑ Goodman, Jessica (30 жовтня 2015). Adele Live in New York CIty: Adele will perform at Radio City Music Hall for NBC special. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  127. ↑ NBC plans 'Adele Live in New York City' concert special. USA Today. 30 жовтня 2015. Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  128. ↑ Adele's 25 makes UK chart history with 800,000 album sales. BBC. 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  129. ↑ Adele's comeback album 25 breaks US records. BBC. 29 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  130. ↑ Chart News (25 листопада 2015). Adele's 25 Sells 260,000 in 5 Days in Canada. Chart News. Архів оригіналу за 29 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
  131. ↑ Adele breaks NZ record with new album. The New Zealand Herald. 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 27 листопада 2015.
  132. ↑ «ARIA Albums: David Bowie 'Blackstar' Debuts At No 1» [Архівовано 21 січня 2016 у Wayback Machine.]. Noise 11. Retrieved 18 січня 2016.
  133. ↑ «Mark Ronson, Adele Lead Australia's 2015 Year-End Charts». Billboard. Retrieved 18 січня 2016.
  134. ↑ Caulfield, Keith (18 січня 2016). David Bowie's 'Blackstar' Album Debuts at No. 1 on Billboard 200 Chart. Billboard. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  135. ↑ McIntyre, Hugh (24 червня 2016). Adele's '25' Is Now Available In Full On Streaming Platforms For The First Time. Forbes. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  136. ↑ «Adele overtakes Madonna for the most weeks at Number 1 on the Official Album Chart» [Архівовано 16 січня 2016 у Wayback Machine.]. Official Charts. Retrieved 18 січня 2016.
  137. ↑ Adele, Wiz Khalifa and Charlie Puth Lead 2015 Global Albums and Digital Song Rankings. Billboard. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 12 березня 2020.
  138. 1 2 Johnson, Amy (24 червня 2020). Adele was 'panic stricken' with nerves before 2016 Glastonbury performance. Yahoo News. Процитовано 22 лютого 2025.
  139. ↑ Adele announces first tour since 2011. BBC. 16 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  140. ↑ «Adele Live 2016: UK and European Tour Dates» Adele.com. Retrieved 16 December 2015.
  141. ↑ Melendez, Monique (5 липня 2016). Adele's North American Tour: 7 Things We Can Expect. Billboard. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  142. ↑ Adele's 2016 North American tour will play 6 nights in L.A. Los Angeles Times. 14 грудня 2015. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
  143. ↑ Just how hyped are Adele's fans for her eight-night run at Staples Center?. Los Angeles Times. 6 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  144. 1 2 Brit Awards 2016: Adele dominates with four awards. BBC. 25 лютого 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  145. ↑ Adele announces she will headline Glastonbury Festival. BBC News. BBC. 18 березня 2016. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
  146. ↑ Emotional Adele wows Glastonbury. BBC News. BBC. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  147. ↑ Saturday at Glastonbury 2016: Adele enchants 150,000 fans on the Pyramid stage. The Telegraph. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 24 червня 2020.
  148. ↑ Cover Story: Adele, Queen of Hearts. Vanity Fair. 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  149. ↑ Adele announces first-ever Australian tour in 2017. ABC. 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  150. ↑ Newstalk ZB staff. Tickets for third Adele concert sell out. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  151. ↑ Adele joins Dire Straits and AC/DC as Australia's biggest ever tours. News.au. 2 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  152. 1 2 Adele announces Wembley Stadium shows for summer 2017. BBC. 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  153. ↑ Adele announces two more Wembley Stadium shows. BBC. 3 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  154. ↑ «Adele cancels final two Wembley shows» [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. BBC. Retrieved 1 July 2017
  155. ↑ Oppenheim, Maya (2 липня 2017). Adele fans flock to Wembley to sing in her honour after shows cancelled. The Independent. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
  156. ↑ Top Artists. Billboard. 2 січня 2013. Архів оригіналу за 13 вересня 2024. Процитовано 21 квітня 2020.
  157. ↑ Top Billboard 200 Album. Billboard. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
  158. ↑ Grein, Paul (21 грудня 2016). Top Selling Albums of 2016. Yahoo! Music. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016.
  159. ↑ James Corden's Adele Carpool Karaoke biggest YouTube viral video of 2016. The independent. 9 грудня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 23 серпня 2017.
  160. ↑ Bakare, Lanre; Lee, Benjamin (12 лютого 2017). Grammy awards 2017 – full list of winners. The Guardian. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  161. ↑ Holpuch, Amanda (13 лютого 2017). 'I can't mess this up for him': Adele stops George Michael Grammys tribute. The Guardian. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  162. ↑ Emery, Edie (31 липня 2017). SESAC Signs Global Superstar Adele. SESAC. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  163. ↑ Braidwood, Ella (25 червня 2018). Everything we know so far about Adele's new album. NME. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  164. ↑ Adele teases her next album 30. The Independent. 6 травня 2019. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
  165. ↑ Jones, Damian (6 травня 2019). "'30' will be a drum 'n' bass record to spite you" – Adele teases new album in birthday message. NME. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
  166. ↑ Adele confirms new album set for release in September. NME. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
  167. ↑ Avila, Pamela (28 червня 2020). Adele's New Album Won't Be Released Anytime Soon Because Corona Ain't Over. E! News. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  168. ↑ Adele sings and jokes about weight loss as she hosts Saturday Night Live. BBC News. 25 жовтня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2020.
  169. ↑ Blistein, Jon (1 жовтня 2021). Do These Mysterious '30' Billboards Mean Adele Is Back?. Rolling Stone. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  170. ↑ Adele hints at new album after six years with subtle social media change. Rhyl Journal. 4 жовтня 2021. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  171. ↑ McNeal, Bria (4 жовтня 2021). Adele Says Many Songs On '30' Were Written For Her Son. Nylon. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  172. ↑ Skinner, Tom (5 жовтня 2021). Adele announces comeback single 'Easy On Me', out next week. NME. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
  173. ↑ Adele announces 30 album release date as she makes anticipated comeback. Metro. 13 жовтня 2021. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  174. ↑ Adele, Reborn [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.] The British Icon Gets Candid About Divorce, Body Image, Romance & Her «Self-Redemption» Record, Vogue November 2021
  175. ↑ Adele is Vogue's November Cover Star!. Vogue. 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  176. ↑ Adele's 'Easy On Me' Dethrones BTS for Most-Streamed Song on Spotify in a Single Day. Billboard. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  177. ↑ Adele makes record-breaking Number 1 debut with Easy On Me. Official Charts Company. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  178. ↑ Trust, Gary (25 жовтня 2021). Adele's 'Easy on Me' Blasts to No. 1 on Billboard Hot 100. Billboard. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  179. ↑ Beecham, Amy (28 жовтня 2021). Adele at Hyde Park: Adele sold out her London 2022 shows in seconds and broke the internet. Stylist. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 лютого 2022.
  180. ↑ Andrews, Farah (28 жовтня 2021). Adele's Hyde Park concerts: presale tickets sell out. The National. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 17 лютого 2022.
  181. ↑ Hunter-Tilney, Ludovic (20 червня 2022). Meet one of live music's most powerful people: Adele's booker, Lucy Dickins. Financial Times. Архів оригіналу за 7 липня 2022. Процитовано 10 липня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  182. ↑ Beaumont, Mark (3 липня 2022). Adele review, Hyde Park: Singer's vocal ability and charm remain unmatched at first public gig in five years. The Independent. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  183. ↑ Sutherland, Mark (31 травня 2022). Brit Beat: Adele 'Could Have Sold Several Million Tickets' for Hyde Park Concerts; ... Variety. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  184. ↑ Brandle, Lars (1 березня 2022). Adele's '30' Dominates IFPI's 2021 Album Charts. Billboard. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  185. ↑ Griffiths, George (26 листопада 2021). Adele scores Official Charts Double as 30 makes record-breaking Number 1 debut. Official Charts Company. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  186. ↑ Global Music Report (PDF). International Federation of the Phonographic Industry. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2022.
  187. ↑ Paine, Andre (13 жовтня 2021). Adele says Hello to Columbia Records UK, 30 album confirmed for November 19. Music Week. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  188. ↑ Adele announces Las Vegas residency. BBC. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  189. ↑ Franklin, Jonathan (20 січня 2022). Adele postpones Vegas show in tearful post, saying half of her team is out with COVID. NPR. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  190. ↑ Grein, Paul (8 лютого 2022). Adele Dominates 2022 Brit Awards: Full List of Winners. Billboard. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  191. ↑ Paul, Larisha (25 липня 2022). Adele 'Finally' Announces Rescheduled Dates for Las Vegas Residency. Rolling Stone. Архів оригіналу за 25 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  192. ↑ Tangcay, Jazz (3 вересня 2022). With Emmy Win, Adele Just Needs Tony Award to EGOT. Variety. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  193. ↑ Atkinson, Katie (19 листопада 2022). Inside Weekends With Adele: 7 Best Moments From Opening Night of Adele's Las Vegas Residency. Billboard. Архів оригіналу за 21 листопада 2022. Процитовано 1 січня 2023.
  194. ↑ Zoladz, Lindsay (19 листопада 2022). Adele Returns to the Stage in Las Vegas, Resolute and Reflective. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
  195. ↑ Southern, Keiran. Adele review — Las Vegas residency is spectacular, intimate and worth the wait. The Times. ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
  196. ↑ Peters, Mitchell (20 листопада 2022). Adele Adds New Year's Eve Weekend Shows to Las Vegas Residency: 'Let's Go All Out'. Billboard. Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 1 червня 2023.
  197. ↑ 'Oh My God,' Adele fans: She's extending her Las Vegas residency with 34 new dates. USA Today.
  198. ↑ Adele Extends Weekends with Adele Las Vegas Residency into 2024: 'These Shows Have Changed My Life'. Peoplemag. Архів оригіналу за 28 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  199. ↑ Welsh, Daniel (31 січня 2024). Adele Confirms Series Of Unique Live Shows To Close 'This Beautiful Phase Of My Life And Career'. HuffPost. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 2 березня 2024.
  200. ↑ Sachdeva, Maanya (2 лютого 2024). Adele adds new tour dates to European residency: How to get tickets. The Independent. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
  201. ↑ Kaufman, Gil (6 лютого 2024). Adele Adds Two Final Shows to Munich Summer Run. Billboard. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
  202. ↑ Stormloop voor tickets Adele: "Deze prijzen zijn gek!". Het Nieuwsblad (nl-BE) . 7 лютого 2024. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
  203. ↑ Hudgins, Ryan (16 липня 2024). Adele Planning to Step Away From Music for 'a Big Break'. Us Weekly. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
  204. ↑ Adele Is Pregnant!. Us Weekly. 29 червня 2012. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
  205. ↑ Letkemann, Jessica (21 жовтня 2012). Adele Gives Birth to Baby Boy: Reports. Billboard. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  206. ↑ Bowles, Hamish (12 лютого 2016). Adele Had Us Long Before "Hello". Vogue. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
  207. ↑ Adele's son gets payout in privacy case. The Guardian. London. 23 липня 2014. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  208. ↑ Singer Adele wins damages over paparazzi photos of son. BBC News. 23 липня 2014. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  209. ↑ Scutti, Susan. Adele opens up about her postpartum depression. CNN. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  210. ↑ Adele emotionally explains why she may never tour again. Stylist. 28 березня 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  211. ↑ Adele Sparks Marriage Rumors After Singer and Simon Konecki Step Out Wearing New Rings. Etonline.com. 3 січня 2017. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  212. ↑ Holcombe, Madeline (13 лютого 2017). Adele confirms she's married by thanking her 'husband' at the Grammys. CNN. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  213. ↑ Adele confirms she is married to Simon Konecki. BBC Radio 1 Newsbeat. BBC. 5 березня 2017. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  214. ↑ Hattersley, Giles (7 жовтня 2021). Adele, Reborn: The British Icon Gets Candid About Divorce, Body Image, Romance & Her "Self-Redemption" Record. British Vogue. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
  215. ↑ Jennifer Lawrence and Adele Surprise Fans by Crashing NYC Gay Bar and Playing Drinking Games. People. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  216. ↑ Nelson, Jeff; Merrett, Robyn (19 квітня 2019). Adele and Husband Simon Konecki Split After More Than 7 Years Together. People. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
  217. ↑ Fekadu, Mesfin (19 квітня 2019). Rep: Adele, husband Simon Konecki have separated. Associated Press. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
  218. ↑ Adele files for divorce from husband Simon Konecki. BBC News. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  219. ↑ Hitt, Caitlyn (4 березня 2021). Adele and Simon Konecki Finalize Divorce Nearly 2 Years After Announcing Their Split. Us Weekly. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  220. ↑ Murphy, Nichola (28 лютого 2023). Everything Adele has said about £750k engagement ring and secret Rich Paul wedding plans. Hello Magazine. Архів оригіналу за 12 квітня 2023. Процитовано 12 квітня 2023.
  221. ↑ Murphy, Nichola (9 серпня 2024). Adele Confirms Engagement to Rich Paul. E! News. Архів оригіналу за 13 вересня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  222. ↑ Hiatt, Brian (15 листопада 2015). Adele: Inside Her Private Life and Triumphant Return. Rolling Stone. Архів оригіналу за 4 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  223. ↑ Emotional Adele dedicates show to Orlando. BBC News. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2018.
  224. ↑ Adele Tears up Honoring the Orlando Victims During Her Belgium Concert: 'They're Like My Soul Mates,' Says the Star of the LGBT Community. People. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
  225. ↑ Adele 'got ordained to marry Alan Carr'. BBC News. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  226. ↑ Madarang, Charisma (18 жовтня 2023). Adele Says She Was 'Borderline Alcoholic' and Has Quit Drinking. Rolling Stone. Архів оригіналу за 19 жовтня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  227. ↑ Adele slams David Cameron as a Wally. Daily Mirror. № 29 May 2011. London. 5 травня 2015. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  228. ↑ Adele Bemoans Tax Bill. Clash. 25 травня 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
  229. ↑ Singer Adele sparks online backlash after complaining about paying taxes. New York Daily News. 9 червня 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
  230. ↑ Адель звинуватили у підтримці російської армії через сукню від дизайнера, який одягав окупантів. Gazeta.ua (укр.). 19 червня 2024. Процитовано 6 вересня 2024.
  231. ↑ Adele Keep A Child Alive's 5th Annual Black Ball at Hammerstein Ballroom – arrivals New York City. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 30 грудня 2012.
  232. ↑ Stars Who Give Back. InStyle. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 30 грудня 2012.
  233. ↑ Adele and Jack Penate attends the Black Ball UK in aid of 'Keep A Child Alive' HIV/AIDS charity. Getty Images. 11 липня 2008. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 30 грудня 2012.
  234. ↑ Liwanag, Punch (20 вересня 2009). VH-1 Divas returns with new batch. Manila Bulletin. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 20 березня 2011.
  235. ↑ Adele, Leona Lewis and Kelly Clarkson for VH1 'Divas'. NME. 21 липня 2009. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 8 травня 2011.
  236. ↑ Nokia Theatre L.A. Live. Nokia Theatre L.A. Live. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 18 серпня 2011.
  237. ↑ Adele Celebrates Gay Pride By Performing at Heaven in London " Music News, Reviews, and Gossip on Idolator.com. Idolator.com. 5 липня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 22 вересня 2014.
  238. ↑ Comic Relief: £74.3m total sets Red Nose Day record. BBC. 18 березня 2017. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  239. ↑ Stars make a beautiful noise for Neil Diamond at MusiCares Gala. Los Angeles Times. 7 лютого 2009. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 30 грудня 2012.
  240. ↑ Grammy Charity Black Friday Sale Continues Through Dec. 5. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 30 грудня 2012.
  241. ↑ Place Your Bids. Grammy Awards. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  242. ↑ Adele's Charity Doesn't Extend To Crappy Beers. The Smoking Gun. 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  243. ↑ Adele visits Grenfell Tower site after fire. BBC. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  244. 1 2 Grenfell Tower: Adele makes surprise visit to Chelsea fire station and brings cake. The Independent. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 28 січня 2018.
  245. ↑ «Adele pays tribute to Grenfell victims at Wembley Stadium show» [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.]. BBC. Retrieved 4 December 2017
  246. ↑ Later.... with Jools Holland – BBC Two England – 8 June 2007 – BBC Genome. The Radio Times (4338): 112. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 20 вересня 2018.
  247. ↑ Later Live.... with Jools Holland – BBC Two England – 1 April 2008 – BBC Genome. The Radio Times (4380): 96. 27 березня 2008. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2018.
  248. ↑ Never Mind the Buzzcocks – BBC Two England – 4 October 2008 – BBC Genome. The Radio Times (4407): 50. 2 жовтня 2008. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2018.
  249. ↑ SNL Season 34 Episode 05 - Josh Brolin, Adele - NBC.com. NBC. Процитовано 20 вересня 2018.
  250. ↑ BBC Electric Proms – BBC Two England – 22 October 2008 – BBC Genome. The Radio Times (4409): 106. 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 23 лютого 2025. Процитовано 20 вересня 2018.
  251. ↑ Sound – BBC Two England – 6 December 2008 – BBC Genome. genome.ch.bbc.co.uk. 6 грудня 2008. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 20 вересня 2018.
  252. ↑ Jools's Annual Hootenanny – BBC Two England – 31 December 2008 – BBC Genome. The Radio Times (4418): 226. 18 грудня 2008. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2018.
  253. ↑ 'Ugly Betty' made Adele famous, and here's how. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 26 грудня 2024. Процитовано 20 вересня 2018.
  254. ↑ Never Mind the Buzzcocks – BBC Two England – 23 July 2009 – BBC Genome. The Radio Times (4447): 102. 16 липня 2009. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
  255. ↑ Episode 5, Series 38, Later... with Jools Holland – BBC Two. BBC. Процитовано 20 вересня 2018.
  256. ↑ Adele: Live At The Royal Albert Hall. BBC1. Процитовано 28 грудня 2011.
  257. ↑ Adele at the BBC. BBC1. Процитовано 28 грудня 2011.
  258. ↑ SNL Season 41 Episode 06 - Matthew McConaughey - NBC.com. NBC. Процитовано 20 вересня 2018.
  259. ↑ Watch Adele's 'Live In New York City' Concert Special In Full. Billboard. 15 грудня 2015. Процитовано 20 вересня 2018.
  260. ↑ Adele's Glastonbury set broke BBC most-watched records. Digital Spy. 29 червня 2016.
  261. ↑ Night Live - SNL [@nbcsnl] (18 жовтня 2020). Next show! 🥰 https://t.co/pD2jLusEEF (Твіт). Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 13 грудня 2022 — через Твіттер.
  262. ↑ Petski, Denise (18 жовтня 2021). 'Adele One Night Only' Special With Oprah Interview Set On CBS. Deadline. Процитовано 3 листопада 2021.
  263. ↑ Adele to perform exclusive live special for ITV. The Independent. 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  264. ↑ Crowley, James (30 грудня 2024). Adele's Concert Film: Everything To Know About Her Las Vegas Residency Documentary. The Hollywood Gossip. Процитовано 14 лютого 2025.
  265. ↑ Tom Ford Sets 'Cry To Heaven' As Next Film. Deadline Hollywood. 12 листопада 2025. Процитовано 13 листопада 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адель_(співачка)&oldid=47910753