Адизькі мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адизькі мови
адиг. Адыгэбзэ
   Адигські мови на мапі
   Адигські мови на мапі
Регіон Північний Кавказ
Носії

633,500 (2010)

Писемність кирилиця
Класифікація

Кавказька надсім'я

Абхазо-адизька сім'я
Офіційний статус
Офіційна Flag of Adygea.svg Адигея
Flag of Karachay-Cherkessia.svgКарачаєво-Черкесія
Flag of Kabardino-Balkaria.svg Кабардино-Балкарія
Коди мови

Адизькі мови (адиг. Адыгэбзэ) — назва підгрупи мов абхазо-адизькою мовної групи північнокавказької мовної сім'ї, відноситься до аґлютинативних мов.

Схема походження абхазо-адизьких мов та діалектів

Склад[ред. | ред. код]

Адизькі мови діляться на дві мови[3][4]:

Розселення адигів у 1750 році
Розселення адигів у Туреччині
  1. Західно-адигська або кяхська, сучасна назва — адигейська мова.
  2. Східно-адигська або кабардинська, сучасна назва — кабардино-черкеська мова.

На думку ряду дослідників, адигейська та кабардино-черкеська мови є діалекти однієї мови — адигської.

Адигейська мова
  • Діалекти узбережжя Чорного моря:
  1. Натухайський — діалект натухайців (адиг. Нэтӏхъуаджэбзэ).
  2. Шапсугський — діалект шапсугів (адиг. Шапсыгъабзэ; говірки: чорноморсько-шапсугська, хакучинська та кубано-шапсугська),
  • Кубанські річкові діалекти
  1. Aбдзегський
  2. Бжедугський
  3. Темірґоєвський (на його основі створено літературну мову)
Кабардинська мова
  • Кабардинські:
    • Західні:
      1. Кубансько-зеленчукський
      2. Кубанський
    • Центральні:
      1. Баксанський (на його основі створено літературну мову)
      2. Малкінський
    • Східні:
      1. Теський
      2. Моздокський
    • Пвнічні:
      1. Хабезський
      2. Мулькський
  • Бесленеївський — діалект бесленеївців займає проміжне положення між кабардино-черкеською та адигейською мовами.

Писемність[ред. | ред. код]

Відмінності у діалектах
Адигейський алфавіт

Після Жовтневого заколоту була створена писемність на основі арабської абетки, яку було замінено в 1927 латинською, а в 1938 — російською:

А а
[]
Б б
[b]
В в
[v]
Г г
[ɣ] та [ɡ]
Гу гу
[ɡʷ]
Гъ гъ
[ʁ]
Гъу гъу
[ʁʷ]
Д д
[d]
Дж дж
[d͡ʒ]
Дз дз
[d͡z]
Дзу дзу
[d͡zʷ]
Е е
[ja/aj]
Ё ё
[jo]
Ж ж
[ʒ]
Жъ жъ
[ʐ]
Жъу жъу
[ʒʷ] та [ʐʷ]
Жь жь
[ʑ]
З з
[z]
И и
[jə/əj]
Й й
[j]
К к
[k]
Ку ку
[]
Къ къ
[q]
Къу къу
[]
Кӏ кӏ
[t͡ʃʼ/kʼ]
Кӏу кӏу
[kʷʼ]
Л л
[ɮ] та [l]
Лъ лъ
[ɬ]
Лӏ лӏ
[ɬʼ]
М м
[m]
Н н
[n]
О о
[aw/wa]
П п
[p]
Пӏ пӏ
[pʼ]
Пӏу пӏу
[pʷʼ]
Р р
[r]
С с
[s]
Т т
[t]
Тӏ тӏ
[tʼ]
Тӏу тӏу
[tʷʼ]
У у
[w/əw]
Ф ф
[f]
Х х
[x]
Ху ху
[]
Хъ хъ
[χ]
Хъу хъу
[χʷ]
Хь хь
[ħ]
Ц ц
[t͡s]
Цу цу
[t͡sʷ]
Цӏ цӏ
[t͡sʼ]
Ч ч
[t͡ʃ]
ЧI чI
[t͡ʂʼ]
Чъ чъ
[t͡ʂ]
Ш ш
[ʃ]
Шъ шъ
[ʂ]
Шъу шъу
[ʃʷ] or [ʂʷ]
Шӏ шӏ
[ʃʼ]
Шӏу шӏу
[ʃʷʼ]
Щ щ
[ɕ]
Ъ ъ
[ˠ]
Ы ы
[ə]
Ь ь
[ʲ]
Э э
[a]
Ю ю
[ju]
Я я
[jaː]
ӏ
[ʔ]
ӏу
[ʔʷ]
Кабардинський алфавіт
А а
[]
Э э
[a]
Б б
[b]
В в
[v]
Г г
[ɣ]
Гу гу
[ɡʷ]
Гъ гъ
[ʁ]
Гъу гъу
[ʁʷ]
Д д
[d]
Дж дж
[d͡ʒ] та [ɡʲ]
Дз дз
[d͡z]
Е е
[ja/aj]
Ё ё
[jo]
Ж ж
[ʒ]
Жь жь
[ʑ]
З з
[z]
И и
[jə/əj]
Й й
[j]
К к
[k]
Ку ку
[]
Къ къ
[q]
Къу къу
[]
Кхъ кхъ
[q͡χ]
Кхъу кхъу
[q͡χʷ]
Кӏ кӏ
[t͡ʃʼ] та [kʲʼ]
Кӏу кӏу
[kʷʼ]
Л л
[ɮ] та [l]
Лъ лъ
[ɬ]
Лӏ лӏ
[ɬʼ]
М м
[m]
Н н
[n]
О о
[aw/wa]
П п
[p]
Пӏ пӏ
[pʼ]
Р р
[r]
С с
[s]
Т т
[t]
Тӏ тӏ
[tʼ]
У у
[w/əw]
Ф ф
[f]
Фӏ фӏ
[fʼ]
Х х
[x]
Ху ху
[]
Хъ хъ
[χ]
Хъу хъу
[χʷ]
Хь хь
[ħ]
Ц ц
[t͡s]
Цӏ цӏ
[t͡sʼ]
Ч ч
[t͡ʃ]
Ш ш
[ʃ]
Щ щ
[ɕ]
Щӏ щӏ
[ɕʼ]
Ъ ъ
[ˠ]
Ы ы
[ə]
Ь ь
[ʲ]
Ю ю
[ju]
Я я
[jaː]
ӏ
[ʔ]
ӏу
[ʔʷ]
Діалектні літери
Гь гь
[ɡʲ]
Кь кь
[]
Кӏь кӏь
[kʲʼ]
Сӏ сӏ
[sʼ]
Чу чу
[t͡ʃʷ]
ӏь
[ʔʲ]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]