Адміністративний центр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адміністрат́ивний цéнтр — населений пункт, який має законодавчо встановленні функції центру адміністративного управління щодо інших населених пунктів, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (країни, області, району). Функції населеного пункту як адміністративного центру значною мірою визначають соціальну структуру та характер зайнятості його населення.

Адміністративний центр — населений пункт, в якому перебувають відповідні органи державної влади та управління певної адміністративно-територіальної одиниці (області, району тощо). В Україні з 1932 року запроваджена триступенева система адміністративно-територіального устрою (центр → область → район). Зазвичай адміністративний центр є найбільшим за кількістю населення, промислово та соціально розвиненим, він відіграє ключову роль в економічному та соціальному житті відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Визнання населеного пункту (міста, селища міського типу, селища, села) адміністративним центром закріплюється законодавчо. Деякі міста можуть бути адміністративними центрами декількох адміністративно-територіальних одиниць, як наприклад — Київ, який є столицею України, а також адміністративним центром Київської області[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Центр // Юридична енциклопедія. в 6 томах. Том 6. Т — Я / НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2003. — с. 348-349

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]