Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасний адміністративний поділ Полтавської області

Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області — поділ Полтавської області задля доцільнішого використання людських і природних ресурсів.

До складу області входить 25 районів (сільський районів), 15 міст, з яких 6 обласного значення[1] (обласного підпорядкування) (Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород, Полтава) та 9 районного значення, 21 селищ міського типу, 1783 села, 43 селища, 21 селищних рад, 467 сільських рад. Адміністративний центр — місто Полтава.

Усі райцентри області принаймні селища міського типу[2].
Полтавська область займає друге місце в Україні за кількістю сільських населених пунктів — 1826, на першому Львівська з 1850.[3]
До складу районів входить в середньому 59—60 сіл, що об'єднуються в 18—19 сільрад.
Середня площа районів Полтавської області району — 1150 км²
Середня густота населення — 56,29 осіб/км².
Найбільший за площею район Полтавської області — Глобинський (2474 км²).
Найменший за площею — Гребінківський (595 км²).
Найбільший за населенням — Полтавський район (66351 осіб) — населення дано згідно з переписом населення від 2001 року, без міста Полтави.
Найменший за населенням — Чорнухинський (16227 осіб)
Найбільш густонаселений — Полтавський (53 осіб/км²)
Найменш густонаселений — Чорнухинський (24 осіб/км²)

За попередніми підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. всього по Полтавській області нараховувалося 1 630,1 тис. мешканців, зокрема міського населення — 956,7 тис. чол. (58,7%), сільського — 673,4 тис. чол. (41,3%), чоловіків — 747,4 тис. осіб (45,9%), жінок — 882,6 тис. (54,1%). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181. У п'яти містах області населення становило: у м. Полтава всього 318 тис., із них чоловіків — 147,4 тис., жінок — 170,6 тис. У м. Кременчук населення 234 тис., у тому числі чоловіків — 108,1 тис., жінок — 125,9 тис. У м. Горішні Плавні із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді, — 54,3 тис. чол., у тому числі міського 51,7 тис., сільського — 2,6 тис., чоловіків — 25,4 тис., жінок — 28,9 тис.; у м. Лубни 52,6 тис. населення, із них чоловіків — 23,9 тис., жінок — 28,7 тис.; у м. Миргород — 42,9 тис. жителів, із них чоловіків — 19,9 тис., жінок — 23 тис. осіб[4][5].

Адміністративні райони[ред. | ред. код]

Адміністративно-
територіальна
одиниця
Населення,
жит.
Площа,
км²
Густота,
чол./км²
Адміністративний
центр
Міста СМТ Села,
селища
Селищних
рад
Сільських
рад
Склад
1 Великобагачанський 30103 1019 30 Велика Багачка 0 2 72 2 16 детальніше
2 Гадяцький 64011 1595 40 Гадяч 1 0 94 0 27 детальніше
3 Глобинський 58726 2474 24 Глобине 1 1 90 1 25 детальніше
4 Гребінківський 26257 595 44 Гребінка 1 0 41 0 16 детальніше
5 Диканський 21903 679 32 Диканька 0 1 58 1 16 детальніше
6 Зіньківський 42308 1361 31 Зіньків 1 1 113 1 22 детальніше
7 Карлівський 41641 854 49 Карлівка 1 0 36 0 12 детальніше
8 Кобеляцький 54091 1823 30 Кобеляки 1 1 99 1 26 детальніше
9 Козельщинський 24849 927 27 Козельщина 0 2 78 2 16 детальніше
10 Котелевський 21564 795 27 Котельва 0 1 38 1 9 детальніше
11 Кременчуцький 43346 1023 42 Кременчук 0 0 73 0 19 детальніше
12 Лохвицький 51440 1303 39 Лохвиця 2 0 79 0 20 детальніше
13 Лубенський 39970 1375 29 Лубни 0 0 81 0 26 детальніше
14 Машівський 22894 889 26 Машівка 0 1 39 1 15 детальніше
15 Миргородський 41225 1539 27 Миргород 0 2 96 2 23 детальніше
16 Новосанжарський 39995 1272 31 Нові Санжари 0 1 75 1 28 детальніше
17 Оржицький 29525 980 30 Оржиця 0 2 49 2 19 детальніше
18 Пирятинський 36467 863 42 Пирятин 1 0 42 0 14 детальніше
19 Полтавський 66351 1260 53 Полтава 0 0 148 0 26 детальніше
20 Решетилівський 29741 1010 29 Решетилівка 0 1 82 1 18 детальніше
21 Семенівський 32575 1275 26 Семенівка 0 1 64 1 20 детальніше
22 Хорольський 42169 1062 40 Хорол 1 0 92 0 19 детальніше
23 Чорнухинський 16227 682 24 Чорнухи 0 1 40 1 12 детальніше
24 Чутівський 26816 861 31 Чутове 0 2 49 2 13 детальніше
25 Шишацький 24056 799 30 Шишаки 0 1 76 1 14 детальніше
Місто
обласного
значення
Населення,
жит.
Площа,
км²
Густота,
чол./км²
Адміністративний
центр
Міста СМТ Села,
селища
Селищних
рад
Сільських
рад
Склад
1 Горішні Плавні 54313 174 312  — 1 6 Міська рада Горішніх Плавнів
Дмитрівська сільська рада
2 Кременчук 234073 96 2438  — 1 Кременчуцька міська рада
3 Лубни 52572 30 1752  — 1 Лубенська міська рада
4 Миргород 42886 29 1479  — 1 Миргородська міська рада
5 Полтава 317998 104 3058  — 1 Полтавська міська рада

Міські райони Полтавської області[ред. | ред. код]

Міський район Площа,
км²
Населення,
жит.
Густота,
чол./км²
Орган управління
Кременчук
1 Автозаводський 49,11 158 455 3204,94 Автозаводська районна рада
2 Крюківський 46,75 75 618 1616,5 Крюківська районна рада
Полтава
1 Шевченківський 21,6 147 825 Жовтнева районна рада
2 Київський 54,37 113 603 Київська районна рада
3 Подільський 2,99 56 570 Ленінська районна рада

Історія формування[ред. | ред. код]

Див. також Історія Полтавської області

Створення[ред. | ред. код]

Області та округи УРСР перед створенням Полтавської області

З 1937 р. проводиться розукрупнення областей на території УРСР. Із 6 областей, утворених у 1932 році (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська), виділяються нові, зокрема Полтавська область

22 вересня 1937 року — згідно з постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР утворена Полтавська область[6].

Організована вона була в складі 45 районів та двох міст: Полтави і Кременчука з підлеглими їм по 29 прилеглих сільрад. До складу Полтавської області відійшли міста і райони Харківської та Київської областей.

Від Харківської до Полтавської області відійшли міста Полтава і Кременчук з підлеглими їм сільрадами та райони[7][8]:

Від Київської області до складу Полтавської увійшли райони[9][10]:

Усього на час утворення Полтавської області до неї входило 45 сільських районів, 11 міськрад, 6 селищних рад, 1 робітничоселищна рада та 971 сільрада[11].

Станом на 15 жовтня 1939 р. до складу області входили такі 44 сільські райони:

У такому складі Полтавська область існувала до Радянсько-німецької війни[16][17].

Адміністративний поділ під час окупації[ред. | ред. код]

Під час окупації території (вересень-жовтень 1941 р. — вересень-листопад 1943 р.) гітлерівці значну частину України включили до складу райхскомісаріату «Україна» з центром у м. Рівне. Райхскомісаріат поділявся на генеральні округи, а вони, своєю чергою, на округи (ґебіти), які об'єднували кілька районів. Територія Київської та Полтавської областей входила до складу генеральної округи Київ, яка складалася з 26 округ (ґебітів). Полтавщина була поділена на 12 ґебітів[18], до кожного з яких входило по 3-4 райони. Зокрема, Полтавський ґебіт включав 4 райони. Тільки Пирятинський ґебіт складався з 6 районів.

Список ґебітів Полтавщини та райони, що вони охоплювали:

Повоєнні роки[ред. | ред. код]

Райони у 1959[ред. | ред. код]

У 1959 році територія Полтавської області становила 28,9 тис. км, тобто 4,8% території України. До складу області тоді входили 34 сільські адміністративно-територіальні райони[28]:

  • Великобагачанський
  • Великокринківський
  • Гадяцький
  • Глобинський
  • Гоголівський
  • Градизький
  • Гребінківський
  • Диканський
  • Зіньківський
  • Карлівський
  • Кишеньківський
  • Кобеляцький
  • Козельщинський
  • Комишнянський
  • Котелевський
  • Кременчуцький
  • Лазірківський
  • Лохвицький
  • Лубенський
  • Машівський
  • Миргородський
  • Нехворощанський
  • Новосанжарський
  • Оболонський
  • Опішнянський
  • Оржицький
  • Пирятинський
  • Полтавський
  • Решетилівській
  • Семенівський
  • Сенчанський
  • Хорольський
  • Чорнухинський
  • Чутівський

Починаючи з 1950-го року, виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих виносив постанови про об'єднання — укрупнення сільрад: із 2-3 утворювали одну. З'являються й нові населені пункти.

25 грудня 1961 року рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське (зараз м. Горішні Плавні).

  • 15 січня 1962 року його передано у підпорядкування Кременчуцькій міській раді депутатів трудящих[29].
  • 8 червня 1962 — селища Жовтневе, Нікітовка та Шевченківка Карлівської міськради, які фактично злилися з містом Карлівкою, включено в смугу останнього[30].

Міста та смт у 1962[ред. | ред. код]

На кінець 1962 року в області було[31]

2 міста обласного підпорядкування:

10 міст районного підпорядкування:

19 селищ міського типу:

Міста обласного значення та райони у 1962[ред. | ред. код]

30 грудня 1962 р. — указом Президії Верховної Ради УРСР в області проведено чимало змін адміністративно-територіального поділу. До категорії міст обласного підпорядкування було віднесено:

30 грудня 1962 р. укрупнено сільські райони. Їх стало 14:

  • Гадяцький
  • Глобинський
  • Диканський
  • Зіньківський
  • Карлівський
  • Кобеляцький
  • Кременчуцький
  • Лохвицький
  • Лубенський
  • Миргородський
  • Пирятинський
  • Полтавський
  • Решетилівський
  • Хорольський

Але таке надмірне укрупнення районів не виправдало себе, як і штучне «притягнення» до Кременчука віддалених селищ.

Міста обласного значення та райони у 1965[ред. | ред. код]

4 січня 1965 р. в області затверджено 19 районів, відновлено такі райони:

  • Котелевський,
  • Новосанжарський,
  • Оржицький,
  • Семенівський,
  • Чутівський.

Містами обласного підпорядкування залишено було Полтаву і Кременчук із Комсомольськом.

Адміністративні райони у 1966[ред. | ред. код]

8 грудня 1966 р. у Полтавській області відновлено ще 6 районів[32][33][34]:

  • Великобагачанський
  • Гребінківський
  • Козельщинський
  • Машівський
  • Чорнухинський
  • Шишацький

У 60-ті роки XX ст. відбувалася низка змін щодо передачі сільрад з одних районів до інших, укрупнення сільрад, утворення нових тощо.

  • 7 грудня 1965 Максимівську сільраду Глобинського району передано до складу Кременчуцького району. Відбуваються й подальші подібні зміни в адміністративному поділі в межах сільрад, перейменування низки населених пунктів у зв'язку з укрупненням районів. Але масове несерйозне перейменування, без врахування історії, призвело до ліквідації сотень давніх топонімів, які складалися історично й існували протягом віків[35].

Адміністративно- теріторіальний поділ у 1968[ред. | ред. код]

На 1 січня 1968 р. область поділялася на 25 районів. У її межах було[36]

  • 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного)
  • 18 селищ міського типу
  • 3 робітничі селища
  • 2 224 сільські населених пункти, підпорядковані 18 селищним і 378 сільським радам депутатів трудящих

І в наступні десятиліття територія Полтавської області залишається незмінною — 28,8 тис. км, як і кількість сільських районів — 25. Кілька міст, що відігравали важливу роль у житті краю, межі яких розширювалися, а кількість населення зросла, було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування: м. Лубни Указом Президії Верховної Ради від 20 березня 1972 р., м. Миргород — Указом від 6 грудня 1976 р.; смт Горішні Плавні Указом від 24 квітня 1972 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а Указом від 6 квітня 1977 року — до категорії міст обласного підпорядкування.

Таким чином, на 1 січня 1978 року на території області було 5 міст обласного підпорядкування:

Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. вже всі села — районні центри — були віднесені до категорії селищ міського типу[40]. Протягом наступних десятиліть XX ст. і на початку XXI ст. кількість сільських районів області залишається незмінною, але триває процес розукрупнення сільрад. Так, якщо на 1978 рік їх було в області 374, то на 1987 рік — 380, а на 2002 рік вже стало 467[41]. Відбуваються зміни в межах сільрад, перейменування деяких населених пунктів, виключення з облікових даних, об'єднання.

Зменшення кількості населених пунктів та їх причини[ред. | ред. код]

У 30-х роках XX ст. почалося масове переселення трудівників-хліборобів із колись заможних хуторів із їхніми впорядкованими садибами, зеленими садками. З 1946-го по 1960 рр. зникло з карти Полтавської області ще 637 хуторів, мешканців яких переселили до ближніх сіл[42]. З 1960-го по 1965 рр. зникають 526 «неперспективних сіл»[43]. У наступні — 19651978 рр. знімають з обліку у зв'язку із зникненням 281 село,[44] а протягом 19782002 рр. зникає ще 151 село. Хоча за цей період виникло 12 нових поселень, зокрема 10 сіл та 2 селища.[45]

Станом на 1 січня 1995 року в області нараховувалося всього 1 897 населених пунктів, із них сільських — 1 861, 66 поселень на 1000 км². Порівняно з довоєнним і післявоєнним періодами кількість сільських поселень зменшилася за рахунок ліквідації хуторів, приєднання приміських сіл до міст, а також втрати людності багатьма селами. Оголошення багатьох сіл «неперспективними», закриття там шкіл, медпунктів, клубів, дитячих садків, магазинів завдало значної, а часом і нищівної шкоди багатьом сільським поселенням[46].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міста обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення
  2. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 17
  3. Регіони України та їх склад
  4. Про попередні підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Полтавська Думка. — 2002. — 14 — 20 червня., с. 3
  5. Соціально-економічне становище області за січень-червень 2007 року // Зоря Полтавщини. — 2007. — 25 липня.
  6. Вісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня
  7. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91
  8. Вісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня.
  9. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91
  10. Вісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня.
  11. Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська Енциклопедія, 1992. — 1024 с. з іл., с. 1
  12. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адмністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91, 96
  13. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адмністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91-92
  14. Вісті. — 1939. — 24 серпня.
  15. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991, с. 7
  16. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 92
  17. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. — Вид. 2-е вид. перероб. і доп. / За ред. К. О. Маца. — Полтава: Полтавський літератор, 1998., с. 19
  18. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002, с. 92-93
  19. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002, с. 93
  20. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адмі ністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 5-6
  21. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 19
  22. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адмі ністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 5-6
  23. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 19
  24. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адмі ністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 5-6
  25. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 19
  26. Указ ПВР СРСР «Про утворення в складі Української РСР Черкаської області» (рос.)
  27. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 6
  28. Коломієць М. Ф. Полтавська область. — Х.: Вид-во Харківського ордена Трудового Червоного Прапора Державного університету ім. О. М. Горького, 1959. — 92 c. 5
  29. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 7
  30. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 8
  31. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 8
  32. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 8-12
  33. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 21
  34. Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська Енциклопедія, 1992., с. 21-22
  35. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 13-14
  36. Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна ред-я УРЕ АН УРСР, 1967., с. 9
  37. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с.17
  38. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с.17
  39. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с.17
  40. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 17
  41. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 23
  42. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 138–153
  43. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 154–166
  44. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 167–174
  45. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 175–179
  46. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. — Вид. 2-е вид. перероб. і доп. / За ред. К. О. Маца. — Полтава: Полтавський літератор, 1998. — с. 97

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-1941 рр.). Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Упорядники: Жук В.Н., Суховська З.М. — Полтава: ПП «ЕНТ», 2002. — 205 с.
  • Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943-2002 рр.). Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 2. Упорядники: Жук В.Н., Суховська З.М., Коротенко В.В., Пустовіт Т.П., Яненко З.П. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — 378 с.