Аднан Мендерес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аднан Мендерес
тур. Adnan Menderes
тур. Ali Adnan Ertekin Menderes[1]
Аднан Мендерес
Аднан Мендерес
Туреччина 10-й Прем'єр-міністр Туреччини
1950 — 1960
ПрезидентМахмуд Джелаль Байяр
ПопередникМехмет Гюналтай
НаступникДжемаль Гюрсель

Народився17 вересня 1899(1899-09-17)
Кочарли, Османська імперія
Помер17 вересня 1961(1961-09-17) (62 роки)
Імралі, Туреччина
ПохованийMausoleum of Adnan Menderesd і Імрали
Відомий якполітик, дипломат
ГромадянствоТуреччина Туреччина
Національністьтурок
ОсвітаАмериканський коледж, Університет Анкари
Alma materюридичний факультет Анкарського університетуd і Університет Анкари
Політична партіяДемокаритчна партія Туреччини
У шлюбі зBerrin Menderesd
ДітиYüksel Menderesd, Mutlu Menderesd і Aydın Menderesd
ПрофесіяЮрист
Релігіясунізм
Нагороди
Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» Grand Cross of the Order of Orange-Nassau
Підпис

Адна́н Мендере́с (тур. Adnan Menderes, 1899, Кочарли, провінція Алдин, Османська імперія — 1961, Імралі, Туреччина) — турецький державний діяч кримськотатарського походження, перший демократично обраний прем'єр-міністр Туреччини у 1950-1960 роками. Один із засновників Демократичної партії (ДП) в 1946 році, четвертої правової опозиційної партії Туреччини. Разом із двома іншими членами кабінету, Фатином Рюштю Зорлу і Хасаном Полатканом, його було повішено військовою хунтою після державного перевороту 1960 року. Це останній турецький політичний лідер, страчений після військового перевороту. Крім того, він один із трьох політичних діячів Турецької Республіки (разом із Ататюрком і Тургут Озала), на чию честь було споруджено мавзолей. На честь А. Мендереса названий аеропорт в Ізмірі, університет в Айдині, бульвар в Стамбулі та коло дамби водосховища Сейхан, а також вулиці у багатьох турецьких містах. На його честь та Ф.Р. Зорлу і Х. Полаткана на острові Яссиада, де вони були страчені, президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом 28 травня 2020 року був відкритий музейно-культурний комплекс, а сам острів був перейменований на "Острів демократії та свободи".[2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в 1899 році в Кочарли, провінції Алдин, як син багатого поміщика, коріння якого були з кримських татар.[3].

Після початкової школи навчався в Американському коледжі в Ізмірі. Він боровся проти вторгнення грецької армії під час турецької війни за незалежність і був нагороджений почесною медаллю.

Закінчив юридичний факультет Університету Анкари.

У 1930 році Мендерес організував філію недовго Ліберальної Республіканської партії (тур. Serbest Cumhuriyet Fırkası) в Айдині.[4] Після цього опозиційна партія була заборонена, а також був запрошений Ататюрком приєднатися до правлячої Народно-республіканської партії і обирався депутатом Айдину в 1931 році.

У 1945 вигнаний з правлячої кемалістською партії, оскільки вимагав демократизації, і очолив опозиційну Демократичну партію, що виграла вибори 1950 року і закріпила успіх на виборах 1954 і 1957 років. Його прем'єрство було ознаменоване значним оздоровленням економіки країни, але і посиленням авторитарних тенденцій.[5]

Популістська політика Мендерес супроводжувалася націоналістичною риторикою. Одним із знакових подій епохи його правління став Стамбульський погром 1955.

Страта

[ред. | ред. код]

Внаслідок перевороту 1960 року, організованого Джемалем Гюрселем, Мендерес зміщений зі свого поста, арештований і відданий під суд за звинуваченням у корупції та зловживанні службовим становищем, засуджений до смерті та повішений.

Єдиний колишній прем'єрміміністр Туреччини, якому побудований мавзолей - Мавзолей Аднана Мендереса [6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.adu.edu.tr/tr/adnan-menderes-kimdir
  2. Çiğdem Münibe Alyanak. 'Demokrasi ve Özgürlükler Adası' dünyaya açılacak. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  3. Айдемір, Şevket Süreyya. «Menderes драми», Ремзі книжковий магазин, Istanbul 1984
  4. Erik Jan Zürcher, Turkey: a modern history, I.B.Tauris, 2004, ISBN 978-1-86064-958-5 p.397
  5. Heper, Metin; Sayari, Sabri (2002).[1] [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Lexington Books. ISBN 978-0-7391-0352-4.
  6. Adnan Menderes Anıt Mezarı. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.