Адольф Вільгельм Едельсверд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Вільгельм Едельсверд
Adolf Wilhelm Edelsvärd
Adolf Wilhelm Edelsvärd - from Svenskt Porträttgalleri XX.png
Адольф Вільгельм Едельсверд. Не пізніш як у 1901 році.
Народження 28 червня 1824(1824-06-28)Естерсунд, Швеція
Смерть 15 жовтня 1919(1919-10-15) (95 років)Стокгольм, Швеція
Поховання цвинтар Солна[d][1]
Громадянство Швеція Швеція
Діяльність архітектор, інженер
Праця в містах Стокгольм, Гетеборг, Мальме та інших
Найважливіші споруди Вокзали у Стокгольмі, Гетеборгу та Мальме
Наукові праці «Розвиток сільської архітектури у Швеції за останні десятиліття»
Членство Шведська королівська академія вільних мистецтв
Нагороди Орден Полярної зірки, Орден Святого Олафа
Ідентифікатори і посилання
база даних Музею Орсе 110656
Адольф Вільгельм Едельсверд у Вікісховищі?
Центральний вокзал у Стокгольмі.
Центральний вокзал у Гетеборгу.
Будинок Турбурна в Уддеваллі.
Залізнична станція в Гесслегольмі. Вигляд з боку міста.
Адольф Вільгельм Едельсверд. 1906 рік.

А́дольф Ві́льгельм Е́дельсверд (швед. Adolf Wilhelm Edelsvärd, *28 червня 1824(18240628), Естерсунд, Швеція — 15 жовтня 1919, Стокгольм, Швеція) — шведський архітектор, фортифікаційний інженер і офіцер. Син Фредріка Вільгельма Едельсверда.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Адольф Вільгельм Едельсверд народився в сім'ї Фрідріха Вільгельма Едельсверда — офіцера й інженера, який також цікавився питаннями розвитку сільського господарства. Мати — Шарлотта Крістіна Тун. Адольф Вільгельм у 1844 році закінчив Карлберзьку військову академію й у званні молодшого лейтенанта став на службу в Даларнському полку[2]. 1845 року його переводять в Інженерний корпус. Відтоді Едельсверд кілька років брав участь у фортифікаційних роботах на території Швеції.

Згодом він студіював архітектуру у Швеції та в Англії (1850). 1852 року Адольф Вільгельм одружився з Емілією Ульрікою Блідберг[3]. 1855 року — наступного після того, коли у Швеції відкрили першу залізницю, він став головним архітектором Шведських залізниць (ШЗ) — підрозділу Королівського управління залізниць. У відділі архітектури ШЗ Едельсверд працював на керівних посадах до 1895-го. За цей час він спроектував не менш як 5725 будівель, у тому числі 297 станційних. Це, зокрема, головні вокзали в Гетеборгу (1856), Упсалі (1865), Норчепінґу (1865), Лінчепінґу (1870), Еребру (1861) й Стокгольмі (1869). Вони збереглися до нашого часу, на відміну від приміщень на багатьох невеликих станціях.

До інших робіт Едельсверда належать Каплиця святої Бірґітти в Гетеборгу (1856), Гаґська (1856) й Англійська (1856) церкви, сиротинець, тюрма, Навігаційна школа та вілли — в Гетеборгу, церкви в Сандарне (1858), Юнсереді (1858), Тролльгеттані (1860), Таксінґе (1861) та багато громадських і приватних будівель у різних частинах країни. Це вілла Євгенії Шведської «Притулок миру» (Fridhem) на Ґотланді (1863), приміщення Промислової виставки в Карлстаді (1862), тимчасове приміщення Промислової виставки в Стокгольмі (1866). Едельсверд керував перебудовою Лицарського дому в Стокгольмі (1871).

1861 року Едельсверда призначено керівником робіт на будові Національного музею. 1864 року він у чині майора пішов у відставку з військової служби. У 1867 році став членом Академії сільського господарства, а в 1891-му — її почесним членом. 1871 року Едельсверд стає членом Академії мистецтв, віце-президентом якої був з 1898 по 1902 рік. У 1859–1866 роках він редагував рубрики архітектури та історії мистецтва в «Журналі будівельного мистецтва й інженерної науки» (Tidskrift för byggnadskonst och ingeniörvetenskap), а 1869 року опублікував працю «Розвиток сільської архітектури у Швеції за останні десятиліття» (Landtbyggnadskonstens utveckling i Sverige under de senaste årtiondena). Дуже багато він зробив для зміцнення оборони Стокгольма.

Особливості творчости[ред. | ред. код]

Едельсверд надавав великого значення стилю й функціональності станційних будівель — як у великих містах, так і в містечках та селах. Проекти залізничних станцій у svБуксгольмі, svБюшеельвені, svҐнесті, svГабу, svГелльнесі, svЮнсереді, svКатрінегольмі, svПартилледі, svСпаррегольмі й svВеннесі стали стандартними, з невеликим модифікаціями їх застосовували по всій країні.

Він вважав, що в невеликих містечках, які розбудовуються, приміщення залізничних станцій мають відрізнятися від решти станційних будівель, становити невід'ємну частину структури міста й їх слід розглядати в широкому контексті. На думку Едельсверда, містобудівну діяльність треба провадити з огляду на розширення залізничної мережі. На цю тему він написав кілька праць. Автор подав кілька рекомендацій для розроблення генерального плану містечок, сіл і передмість. Зокрема, в населеному пункті мають бути центральний майдан, відкриті простори й зелені насадження. Населений пункт належить поділити двома паралельними головними вулицями (як-от у Катрінегольмі), а між них, у самому середмісті, влаштувати парк з алеями. Громадські будівлі бажано розміщати на центральній осі, два полюси якої — станційна будівля і церква. Ця будівля становить «монументальну вагу», будучи основою центральної частини населеного пункту. Такі ідеї Едельсверда втілено в Несше, де залізнична станція була першою громадською будівлею й стала відправною точкою в генеральному плані міста. У Несше еспланада веде від вокзалу до головної площі. У Гесслегольмі будівля вокзалу і церква стоять на двох кінцях головної вулиці.

Відомі проекти[ред. | ред. код]

  • Приміщення Промислової виставки в Стокгольмі
  • Центральний залізничний вокзал у Стокгольмі
  • Центральний залізничний вокзал у Гетеборзі
  • Центральний залізничний вокзал у Мальме
  • Центральний залізничний вокзал у Норчепінґу
  • Центральний залізничний вокзал в Упсалі
  • Центральний залізничний вокзал у Лінчепінґу
  • Центральний залізничний вокзал в Еребру
  • Гаґська церква в Гетеборзі
  • Англійська церква в Гетеборзі
  • Вілла «Притулок миру» (Fridhem) у Вестергейде

Членство[ред. | ред. код]

  • Шведська королівська академія лісового і сільського господарства
  • Шведська королівська академія вільних мистецтв

Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]

Іменем Адольфа Вільгельма Едельсверда названо вулицю в Гетеборгу.

Див. також[ред. | ред. код]

Північний модерн

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]