Адольф Гурвіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адольф Гурвіц
Adolf Hurwitz.jpg
Народився 26 березня 1859(1859-03-26)[1][2][3]
Гільдесгайм, Hildesheim, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер 18 листопада 1919(1919-11-18)[1][2][3] (60 років)
Цюрих, Швейцарія
Громадянство
(підданство)
Німецький союз і Німецька імперія
Національність німець
Alma mater Лейпцизький університет
Науковий керівник Фелікс Кляйн, Вільгельм Шайбнер[4]


CMNS: Адольф Гурвіц на Вікісховищі

Адольф Гурвіц (нар. 26 березня 1859 у Гільдесхаймі, пом. 18 листопада 1919 в Цюриху) — німецький математик, який вважається одним з найважливіших математиків другої половини дев'ятнадцятого століття.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у єврейській родині ремісників у Гільдесхаймі, помер у Цюриху у Швейцарії.

У 1881 році захистив дисертацію під керівництвом Фелікса Кляйна у Ляйпцігу. У 1884 році завдяки підтримці Фердинанда Ліндемана здобув звання й посаду професора у Кеніґсберзі (як єврей, за нормальних обставин, не мав би для цього шансів). У цей час познайомився з молодим Давидом Гільбертом, на якого пізніше мав сильний вплив. У 1892 році став професором у Федеральній вищій технічній школі у Цюриху, де працював аж до смерті.

До наукового доробку належить серед іншого встановлення так званого критерію стійкості Гурвіца для динамічних систем.

Пов'язані статті[ред.ред. код]

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • John J. O'Connor; Edmund F. Robertson: Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Адольф Гурвіц в архіві MacTutor (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б SNAC
  4. Математична генеалогія.