Адольф Кун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адольф Кун
Архітектор Адольф Кун (1826—1914).jpg
Дата народження 1826
Місце народження Кшешовіце
Дата смерті 30 листопада 1914(1914-11-30)
Місце смерті Львів
Працював у містах Краків, Львів
Архітектурний стиль історизм
Адольф Кун у ВікіСховищі

Адольф Кун (нім. Adolf Kuhn, 1826 Кшешовіце — 30 листопада 1914 Львів) — архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї краківського скульптора Фердинанда Куна.[1] Навчався у Кракові, пізніше у Франції. Від 1849 року працював у будівельному департаменті краківського магістрату. 1867 року оселився у Львові. Від 1878 року член Політехнічного товариства у Львові[2], а у 1882 році входив до його правління.[3] Член Товариства уповноважених будівничих. Належав до Галицької інженерної палати. Двічі обирався її головою.[1] Від 1903 року — почесний член.[4] Входив до складу журі конкурсу проектів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[5], будинку Політехнічного товариства (1905).[6] Заснував власне проектне бюро. Проектував будівлі у різних напрямках історизму. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.[7]

Роботи

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ilustrowany Kuryer Codzienny. — 20 kwietnia 1915. — № 90. — S. 5.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 90.
  3. Towarzystwo Politechniczne… — S. 76.
  4. Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 31. — ISBN 83-921738-2-1.
  5. Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
  6. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
  7. Słowo Polskie. — 1 grudnia 1914. — № 542. — S. 2.
  8. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 203.
  9. Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1.
  10. Projekt kośćioła parafialnego katolickiego obrz. łacińskiego w Lubaczowie // Czasopismo Techniczne. — 1884. — № 7. — S. 82—83.

Джерела[ред.ред. код]