Адольф Штрюмпель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Штрюмпель
нім. Adolf von Strümpell
Ім'я при народженні нім. Ernst Adolf Gustav Gottfried von Stru­mpell
Народився 29 червня 1853(1853-06-29)[1] або 28 червня 1853(1853-06-28)[2]
Курляндія, Латвія
Помер 10 січня 1925(1925-01-10)[2][1][3] (71 рік)
Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія[2]
Поховання Südfriedhof Leipzigd
Країна  Німеччина[4]
 Російська імперія
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
Діяльність невролог, інтерніст, викладач університету
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь неврологія
Заклад Віденський університет
Вроцлавський університет
Лейпцизький університет
Університет Ерлангена—Нюрнберга
Науковий ступінь докторський ступінь[2]
Вчителі Карл Вундерліх
Karl Thierschd і Карл Людвіг
Відомі учні Пауль Юліус Мебіус
Батько Ludwig Strümpelld

CMNS: Адольф Штрюмпель у Вікісховищі

Адо́льф Штрю́мпель (нім. Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strümpell) — німецький невролог, відомий описом кількох симптомів і хвороб.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в маєтку Ной-Ауц у Курляндії, і провів свою юність у Дерпті, Естонія, де його батько, Людвіг Штрюмпель, уроджений Брауншвейгер, був професором філософії в місцевому університеті, одночасно куратором провінції Балтийського моря, статським радником. Отримав російське особисте дворянство у 1870 році.

Штрюмпель спочатку один семестр вивчав філософію в німецькому університеті в Празі, але в 1870 році перейшов на медичний факультет. Після того, як його батько отримав кафедру в Лейпцигу, він переїхав туди із сім'єю в 1872 році.

Після того, як йому було присуджено докторський ступінь з медицини у 1875 році, він пішов працювати асистентом лікаря в клініку медичного університету, яку очолював Карл Вундерліх. Після габілітації в 1883 році Штрюмпель був призначений доцентом у Лейпцизькому університеті. Перші лекції Штрюмпеля були присвячені інфекційним захворюванням, спочатку їх відвідував один студент, який пішов, коли лектор увійшов до класу.

У 1886 році отримав звання повного професора в університеті Ерлангена — Нюрнберга в Ерлангені. Згодом очолив поліклініку в Лейпцигу. У 1903 році він переїхав до Сілезького університету імені Фрідріха Вільгельма, у 1909 році — до Віденського університету, а в 1910 році повернувся до Лейпцизького університету. У 1915 році став ректором Лейпцизького університету. Решту життя провів у Лейпцигу. Був посвячений у лицарі в 1893 році, ставши Адольфом Густавом Готфрідом фон Штрюмпелем.

Ґрунтуючись на власному досвіді, Штрумпель у 1883—1884 роках опублікував підручник із внутрішньої медицини «Підручник спеціальної патології та терапії внутрішніх хвороб». Зробив важливий внесок у широкий спектр медичних тем. Його роботи з неврології мають таке фундаментальне значення, що його слід зарахувати до числа засновників неврології як клінічної освітньої дисципліни в Німеччині. Його дослідження стосувалися, серед багатьох питань, спинної сухотки, системних захворювань спинного мозку, дитячого паралічу, акромегалії та прогресуючої м'язової атрофії. Більшість його статей було опубліковано в Zeitschrift für Nervenheilkunde, журналі, який він видавав разом з іншими лікарями з 1891 року, і в якому він сам був редактором.

Був оптимістичною та доброю людиною, відданою своїм пацієнтам і лібералом у житті, поважав традиції. Уже в юності він відзначився як скрипаль, а в дорослому віці його любов до музики дала йому особистий контакт із багатьма видатними митцями того часу.

Хвороби і симптоми, які названо на його честь[ред. | ред. код]

  • Енцефаліт Марі—Штрюмпеля[5]
  • Хвороба Штрюмпеля I[6]
  • Симптом Штрюмпеля I[7]
  • Симптом Штрюмпеля II[8]
  • Симптом Штрюмпеля III[9]
  • Симптом Штрюмпеля IV[10]
  • Енцефаліт Штрюмпеля — Ліхтенштерна[11]
  • Хвороба Штрюмпеля — Лоррейна [12][13][14]

Основні твори[ред. | ред. код]

  • Spindelförmige Erweiterung des Ösophagus ohne nachweisliche Stenosebildung. In: Deutsches Archiv für Klinische Medizin. Band 29, 1881, S. 211 ff. / Веретеноподібне розширення стравоходу без видимого стенозу.
  • Lehrbuch der Speciellen Pathologie und Therapie der inneren Krankheiten. Für Studirende und Aerzte. 2 Bände. F. C. W. Vogel, Leipzig 1883–1884; 11. / Підручник спеціальної патології та терапії внутрішніх хвороб.
  • Einige Gedanken über d. Entwicklung u. d. ferneren Aufgaben d. Neurologie, ebd. 81, 1924, S. 62–68; / Деякі думки щодо подальшого розвитку завдань неврології
  • Ueber die Entstehung und die Heilung von Krankheiten durch Vorstellungen. Rede beim Antritt des Prorectorats der Königlich Bayerischen Friedrich-Alexanders-Universität Erlangen am 4. November 1892 gehalten / Про походження та лікування хвороб через ідеї. Промова на інавгурації Проректорату Королівської Баварії.
  • Bemerkung über die chronische ankylosirenden Entzündung der Wirbelsäule und der Hüftgelenke. In: Deutsche Zeitschrift für Nervenheilkunde. Band 11, 1897, S. 338 ff. / Коментарі про хронічне анкілозивне запалення хребта та тазостегнових суглобів.
  • Aus der Werkstatt des Arztes. Zwei Vorträge gehalten im Wiener Volksbildungsverein. Verlag Hugo Heller, Wien/Leipzig 1911. / З майстерні лікаря. Дві лекції, прочитані у Віденському Товаристві Народної Просвіти.
  • Aus dem Leben eines deutschen Klinikers. Erinnerungen und Beobachtungen, Leipzig 1925 (Verlag F.C.W. Vogel) / З життя німецького клініциста. Спогади та спостереження.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Адольфа Штрюмпеля названо вулиці у Дюссельдорфі, Ерлангені та Пробстеді (Probstheida[de]).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11903476X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. LIBRIS — 2012.
  5. Whonamedit? Marie-Strümpell encephalitis [1] (англ.)
  6. Whonamedit? Strümpell's disease I [2] (англ.)
  7. Whonamedit? Strümpell's sign I [3]
  8. Whonamedit? Strümpell's sign II [4]
  9. Whonamedit? Strümpell's sign III [5]
  10. Whonamedit? Strümpell's sign IV [6]
  11. Whonamedit? Strümpell-Leichtenstern encephalitis [7]
  12. Whonamedit? Strümpell-Lorrain disease [8]
  13. A. G. G. von Strümpell. Beiträge zur Pathologie des Rückenmarks. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1880, 10: 676-717.
  14. M. Lorrain. Contribution à l’étude de la paraplégie spasmodique familiale. Thesis de Paris, 1898.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Strümpell, Ernst Adolf Gustav Gottfried von (bayerischer Personaladel 1893) [9] (нім.)
  • Whonamedit? Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strümpell [10] (англ.)