Адонічний вірш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адоні́чний ві́рш (лат. versus adonius) — античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей.

Вживався як фінальний рядок, рефрен сапфічній строфі: ¯ ˘ ˘ / ¯ ˘.

Названий на честь фінікійського божества Адоніса.

В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина:

Вмер-бо Архілох! Тож стережися тепер
Ямбів злостивих,
Що з його уст летять густіше, ніж стріли
З луків мисливих.

Джерело[ред. | ред. код]