Адоптивний обряд
Адопти́вний обря́д був одним із масонських обрядів[ru], який з'явився у Франції у XVIII столітті. Він проводився в адоптивних ложах та використовувався для посвячення жінок у масони, проте самі обряди відрізнялися від відповідних обрядів у чоловічих ложах[1]. Кількість ступенів і символізм обряду були засновані не на споруджуванні храму, як у звичайному масонстві, а на тематиці жінок в історії вірувань. Використання рукавичок і запону[ru] в обряді збережено[2].
Ступені обряду[ред. | ред. код]
Адоптивний обряд у Великій жіночій ложі Франції[ред. | ред. код]
Цей обряд був початковим у «Великій жіночій ложі Франції[ru]» (ВЖЛФ), заснованій 1945 року як спілка жінок-масонів Франції. ВЖЛФ відмовилася від «Адоптивного обряду» 1959 року на користь Стародавнього і прийнятого шотландського уставу[en]. Деякі члени ВЖЛФ були проти цієї зміни, і коли 1977 року до ВЖЛФ приєдналася ложа «Космос», то вона відновила проведення адоптивного обряду. Відтоді ложа «Космос» залишається єдиною ложею у світі, яка проводить цей обряд[1][2].
Додаткові ступені[ред. | ред. код]
Різні й своєрідні уклади Додаткових ступенів[en] були додані після трьох знаменних ступенів[ru]. Дотепер немає жодних підтверджень того, що складові обрядів із будь-яких додаткових ступенів взагалі використовувалися в загальному укладі адоптивного обряду[4]. Один з обрядів, заснований на билиці про Царицю Савську, що називалася «Принцеса Корони», був найвищим ступенем у 10-ступеневому укладі, що використовувався наприкінці XVIII століття[1][5].
Див. також[ред. | ред. код]
Книжництво[ред. | ред. код]
- Collectif, La Grande Loge féminine de France: Autoportrait, Guy Trédaniel, 1995, 223 p. (ISBN 2-85707-754-8).
- Daniel Ligou et al, Histoire des francs-maçons en France, vol. 2, Privat, 2000 (ISBN 2-7089-6839-4).
- Janet Burke, Les premières francs-maçonnes au siècle des Lumières, Presses universitaires de Bordeaux, 2010 (ISBN 978-2-86781-644-4).
- Jan Snoek, Le rite d'adoption et l'initiation des femmes en franc-maçonnerie, Dervy, 2012, 642 p. (ISBN 978-2-84454-939-6).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в What about Women in Freemasonry?. www.masonicinfo.com. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б La Grande Loge Féminine de France Autoportrait, Collectif, Guy Trédaniel éditeur, 1995
- ↑ D. Ligou, op. cit. p. 149
- ↑ D. Ligou, стор. 150
- ↑ La Grande Loge Féminine de France Autoportrait, Collectif, Guy Trédaniel éditeur, 1995.