Адрастея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адрасте́я (грец. Ἀδράστεια; іон. Ἀδρήστεια; лат. Adrasteia; інші варіанти Adrastea, Adrestea or Adrestia, що означає «неминуча») — персонаж давньогрецької міфології.

  • Адрастея — богиня кари й помсти фригійського походження, яка ототожнювалася спочатку з Великою матір'ю богів, яка виховала Зевса (Кібелою, Реєю тощо), а пізніше — з Немезідою, Діке богинею помсти та з Ананке.
  • Адрастея — німфа, дочка царя Криту Міносея. Адрастея та її сестра Іда, були годувальницями Зевса[1].
  • Адрастея — океаніда, дочка Океану або Меллісея. Разом з сестрами була годувальницей Юпітера[2].
  • Адрастея — місцевість на материковій частині Греції на річці Граник, де був побудований храм Зевсу (330 р. до н. е.) і оракул Апполона Актейського та Артеміди[3][4].

На честь Адрастеї названі:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аполлодор. Міфічна бібліотека. Книга І, 1, 6. 
  2. Гігін. Міфи. Книга ІІ, 182. 
  3. Гермий. Комментарий к «Федру» Платона, стр.148 // Фрагменты ранних греческих философов. Ч.1. М., 1989. С.50. 
  4. Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.130.