Адріанопольська битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адріанопольська битва
Готська війна (377—382)
Battle of Adrianople 378 en.svg
Схема битви
41°48′00″ пн. ш. 26°36′00″ сх. д. / 41.80000° пн. ш. 26.600000000000001421085471520200° сх. д. / 41.80000; 26.600000000000001421085471520200
Дата: 9 серпня 378 р.
Місце: Адріанополь
Результат: Повна перемога вестготів
Сторони
Вестготи Східна Римська імперія
Командувачі
Фрітігерн Валент
Військові сили
від 15 000 до 30 000
Втрати
від 10 000 до 20 000 невідомо

Адріанопольська битва (9 серпня 378 року) — битва армії римського імператора Валента з вестготами та остготами під Адріанополем. Римлян була вщент розбито — загинула майже вся армія та сам імператор[1].

Передумови та хід битви[ред.ред. код]

Хоч на з'єднання з Валентом йшли війська на чолі з його племінником Граціаном, однак він вирішив не чекати їх, а виступив проти ворога з тим військом, яке мав. Під час одного з переходів військо вийшло назустріч готам. Готська кіннота якраз була відсутня, тож готи сховалися в таборі, оточеному возами. Імператор не хотів аби його військо, змучене маршем, з ходу вступало в бій, однак солдати побачивши ворога почали закликати його розпочати наступ, а передові загони без наказу кинулися на штурм табору. Валент змушений був відправити їм на допомогу все військо. Однак штурм був невдалий, і атаку було відбито, в цей час повернулася готська кіннота.

Переправившись через Дунай на територію Східно-римської імперії, остготські князі Алатей та Сафракс приєдналися до повстання Фрітігерна і разом з ним брали участь в битві при Адріанополі. Кіно та Алатея і Сафрака вдалим маневром вирішила результат цієї битви на користь готів.

Змучені довгим переходом та невдалим штурмом римляни опинилися між ворожим табором та кіннотою. Внаслідок бою римську армію було повністю розгромлено, а сам імператор Валент загинув у бою.

Наслідки[ред.ред. код]

Адріанопольска битва відбулася в той момент коли в цілому римській імперії вдалося подолати попередню кризу та реформувати військо. Нищівна поразка в такий момент перервала процес поступового одужання імперії і знову занурила її в хаос.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Це єдиний випадок за усю римську історію коли імператор гинув в битві.

Джерела[ред.ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961