Адріан Фрутігер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адріан Фрутігер
нім. Adrian Frutiger
Adrian Frutiger 2002 by Henk Gianotten.jpg
Адріан Фрутігер, 2002 рік
Ім'я при народженні Adrian Johann Frutiger
Народився 24 травня 1928(1928-05-24)[1][2][…]
Унтерзенd[1][2]
Помер 10 вересня 2015(2015-09-10)[4][2][5] (87 років)
Бремгартен близ Бернаd[6]
Країна Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Національність швейцарець
Діяльність типограф і дизайнер
Відомий завдяки Univers, Frutiger і Avenir
Alma mater Вища школа мистецтв (Цюрих)[de]
Знання мов німецька[7] і французька
Заклад Deberny & Peignotd[2]
Членство Alliance Graphique Internationaled[8]
Magnum opus Frutigerd[2], Universd[2], Avenird[2], OCR-Bd[2], Ondine Scriptd[2] і Méridiend[2]
Приклади деяких шрифтів, створених Фрутігером

А́дріан Фру́тігер (нім. Adrian Frutiger, ˈfʁuːtɪˌgər) (нар. 24 травня 1928(19280524), Унтерзеені — пом. 10 вересня 2015[9], Бремгартен біля Берна[10][11], Швейцарія) — швейцарський дизайнер шрифтів, що належить до найвизначніших представників швейцарської школи типографії XX та XXI ст[12].

Біографія[ред. | ред. код]

Фрутігер був сином ремісника[13]. Після закінчення навчання на набірника в друкарні Interlakner Buch und Kunstdruckerei Otto Schlaefli (сьогодні Verlag Schlaefli & Maurer AG)[14] та закінчення школи мистецького ремесла[de] (1949—1951) в Альфреда Вілліманна та Вальтера Кеха (дипломна робота: «Європейский розвиток шрифтів від лапідарної грецької абетки до шрифтів Відродження») Фрутігер спочатку працював графіком у Цюриху. 1952 року він став робітником паризької словолитні Deberny & Peignot, 1962 року Фрутігер разом із Бруно Пфеффлі й Андре Гюртлером заснував власне графічне ательє в Аркеї біля Парижа. Поза роботою, він також викладав протягом декількох років у École Estienne та École Nationale Supérieure des Arts Décoratifs. З 1992 року Фрутігер жив у Бремгартені біля Берна[15].

Два його найвідоміші шрифти — некарбована лінійна антиква Univers і створений для паризького міжнародного аеропорту імені Шарля де Голля Roissy, рання форма шрифта Frutiger. Поза цим Фрутігер створив численні інші шрифти, такі як Avenir, Centennial, Iridium, Meridien і Serifa. Його шрифти OCR-B, оптимовані для читання, 1973 року стали стандартом ISO.

Рутігер описав створення шрифтів без засічок як «основну роботу всього життя»[16], пояснивши це складністю їхнього дизайну порівняно зі шрифтами із засічками[17].

Швейцарський дорожній знак відстані до міст. Написи використовують шрифт ASTRA Frutiger Autobahn

Книга Фрутігера 1978 року «Людина та її знаки» вважається фундаментальною працею теорії знаків для практичного графічного застосування, наприклад, для створення логотипа. Книга перекладена та оприлюднена сімома мовами.

З 2003 року дорожні знаки у Швейцарії використовують шрифти ASTRA-Frutiger Standard і ASTRA-Frutiger Autobahn[18].

Родина[ред. | ред. код]

Фрутігер був двічі одружений. Його перша жінка, Полетт Флюкігер, померла 1954 року після народження їхнього сина Стефана.

1955 року Фрутігер одружився на Сімоні Бікель, яка померла 2008 року[19]. Обидві доньки від цього шлюбу, Анна-Сильвія та Аннік, скоїли суїцид у віці 16 і 20 років відповідно. Для вшанування їхньої пам'яті батьки заснували фонд «Fondation Adrian et Simone Frutiger», що опікується нейропсихологічними та нейропсихіатричними дослідження[20].

Шрифти[ред. | ред. код]

Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]

  • 1986: Gutenberg-Preis спілки Gutenberg-Gesellschaft e. V.
  • 1987: Type Directors Club Medal нью-йоркського Type Directors Club
  • 2006: Sota-Award за весь внесок протягом життя
  • 2007: Preis Designer 2007 des Департаменту культури Швейцарської Конфедерації за формування вигляду довкілля для мільйонів осіб
  • 2013: Kulturpreis des Berner Oberlandes за весь внесок протягом життя

Список робіт[ред. | ред. код]

  • Der Mensch und seine Zeichen. Textbearbeitung von Horst Heiderhoff. 3 Bände. D. Stempel, Frankfurt am Main 1978/1979/1981; Kurzfassung: Marix, Wiesbaden 2006, ISBN 3-86539-907-X.
  • Type, Sign, Symbol. ABC, Zürich 1980 (englisch, deutsch, französisch).
  • Ein Leben für die Schrift. Schlaefli & Maurer, Interlaken 2003, ISBN 3-85884-015-7.
  • Nachdenken über Zeichen und Schrift. Haupt, Bern 2005, ISBN 3-258-06811-9.
  • Symbole. Geheimnisvolle Bilder-Schriften, Zeichen, Signale, Labyrinthe, Heraldik. Haupt, Bern 2008, ISBN 978-3-258-07323-1.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118693891 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и к л Adrian Frutiger obituary // The Guardian / за ред. K. VinerBritain: 2015. — 161152 екз. — ISSN 0261-3077; 1354-4322; 1756-3224
  3. SNAC — 2010.
  4. http://www.sueddeutsche.de/kultur/nachruf-eine-epoche-in-buchstaben-1.2645575
  5. The Fine Art Archive — 2003.
  6. газета
  7. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. https://a-g-i.org/members
  9. Дата смерті 10 вересня 2015 відповідно до уряду комуни Бремгартена біля Берна від 16 вересня 2015
  10. Некролог Адріана Фрутігера Linotype, 15 вересня 2015
  11. Erik Spiekermann (13 вересня 2015). Eine Epoche in Buchstaben. Süddeutsche Zeitung. Процитовано 2015-09-14. 
  12. 8 Typography Quotes of Adrian Frutiger To Motivate You. Master Bundles (en-US). 2021-11-05. Процитовано 2021-11-08. 
  13. Ulf Erdmann Ziegler. Schrift und Zärtlichkeit. Zum Tode des Schweizer Typographen Adrian Frutiger. In Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 14. September 2015. Seite 13
  14. Schriften mit Weltruhm: Typograf Adrian Frutiger ist gestorben. Abgerufen am 15. September 2015
  15. Adrian Frutiger, typografie.co.at, abgerufen am 15. Juli 2014 (файл PDF)
  16. Eye Magazine | Feature | Reputations: Adrian Frutiger. www.eyemagazine.com. Процитовано 2021-11-08. 
  17. Eye Magazine | Feature | Reputations: Adrian Frutiger. www.eyemagazine.com. Процитовано 2021-11-08. 
  18. typografie.info: Schriften auf Verkehrszeichen
  19. Margalit Fox: Adrian Frutiger Dies at 87; His Type Designs Show You the Way, in: New York Times, 18. September 2015.
  20. Fondation Adrian et Simone Frutiger — Historique

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

, NZZ Folio 10/1994.