Адріан ван Маанен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адріан ван Маанен (Adriaan van Maanen; 31 березня 188426 січня 1946) — нідерландсько-американський астроном, член Амстердамської АН.

Родився в місті Снеєк (Нідерланди). 1906 року закінчив Утрехтський університет. У 1908–1910 рр. працював у Гронінгенському університеті під керівництвом Якобуса Каптейна. З 1911 р. працював у США: спочатку протягом року в Єркській обсерваторії, потім — в обсерваторії Маунт-Вілсон.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Основні наукові роботи присвячені визначенню паралаксів та власних рухів зір і туманностей. Уперше широко застосував великі рефлектори (60- і 100-дюймові рефлектори обсерваторії Маунт-Вілсон) для точних астрометричних вимірів. Визначив паралакси понад 500 зір; відкрив багато близьких зір низької світимості, зокрема, один із перших білих карликів (який пізніше дістав його ім’я — зоря ван Маанена). Вимірював власні рухи планетарних туманностей, слабких зір у 42 вибраних ділянках Каптейна, поблизу Альдебарана і в туманності Оріона, а також поблизу 223 яскравих зір із великим власним рухом. Виявив понад 220 слабких зір із великим власним рухом; за показником власного руху виокремив зорі, що належать до системи Оріона, скупчення Плеяди і до подвійного скупчення в Персеї. З метою виявлення й вимірювання величини загального магнітного поля Сонця зробив велику кількість вимірів відносних зрушень ліній у спектрі Сонця за спектрограмами, знятими через спеціальне поляризаційне пристосування.

Член низки наукових товариств.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]