Адрієн де Жерлаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адрієн де Жерлаш
Adrien Victor Joseph de Gerlache de Gomery
Adrien de Gerlache.jpg
Народився 2 серпня 1866(1866-08-02)[1][2][…]
Гасселт, Бельгія
Помер 4 грудня 1934(1934-12-04)[1][2][…] (68 років)
Брюссель[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Belgium.svg Бельгія
Діяльність мандрівник-дослідник
Alma mater Free University of Brusselsd
Знання мов французька[1]
Рід Q16034183?
Діти Gaston de Gerlached
Нагороди

Адрієн Віктор Жозеф, барон де Жерлаш де Гомері (фр. Adrien Victor Joseph de Gerlache de Gomery; 2 серпня 1866 р., Хасселт, Лімбург, Бельгія — 4 грудня 1934 р. Брюссель) — бельгійський полярний дослідник, офіцер ВМФ Бельгії, найбільше відомий завдяки антарктичній експедиції 1897—1899 рр. на судні «Бельжика».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в стародавній дворянській родині в Хасселті, старший син, освіту здобув у Брюсселі. Закінчив École polytechnique (нині розділений на Université Libre de Bruxelles та Vrije Universiteit Brussel) з дипломом інженера. Під час канікул і замість переддипломної практики працював на пароплавах, що курсували між Остенде і Дувром, а також на суднах рибальського флоту. Отримавши диплом, всупереч сімейній традиції і бажанню батька, вступив до лав військово-морського флоту, і був відзначений першим унтер-офіцерським чином 19 січня 1886 року.

Закінчив офіцерське училище в Остенде, був призначений на гідрографічне судно «Бельжика».[джерело?] 1890 року отримав звання лейтенанта. Під час служби вперше зацікавився полярними дослідженнями, 1895 р брав участь в плаванні до Ян-Маєна і східного узбережжя Гренландії. Отримав запрошення Адольфа Еріка Норденшельда взяти участь у шведській експедиції до Гренландії, але вона зірвалася через нестачу фінансування. У відповідь Жерлаш запропонував власний план експедиції.

Експедиція 1897—1899 років[ред. | ред. код]

«Бельжика» в Антарктиці

Головним спонсором бельгійської експедиції в Антарктику виступив король Леопольд II, найбільше пожертвування забезпечило Королівське географічне товариство Бельгії[en], а також виробники соди — фірма Ернеста Сольвея. Програма експедиції була досить широкою: крім географічних і картографічних робіт, дослідження Південного магнітного полюса, планувалися колоніальні захоплення в Південній півкулі і пошуки корисних копалин.

У 1896 р Жерлаш купив норвезький китобоєць «Патрія», перейменований на «Бельжику» (за назвою римської провінції на території Бельгії). Особовий склад експедиції був інтернаціональним.

Відпливши з Антверпена, «Бельжика» в січні 1898 досягла узбережжя Землі Грейама, пройшовши довгим шляхом через Магелланову протоку. Пройшовши протокою, названою на честь судна, експедиція перетнула Південне полярне коло 15 лютого 1898 р. Час було втрачено, і 28 лютого, коли судно було затиснуте кригою в морі Беллінсгаузена, почалася незапланована зимівля. Через невідповідність раціону харчування на борту почалася тотальна епідемія цинги (її уникли лише Кук і Амундсен, які регулярно полювали на тюленів). На борту не було полярного одягу (Амундсену довелося пошити його з рожевих вовняних ковдр), в житлових приміщеннях «Бельжики» підтримувалася температура нижче точки замерзання води. Виявилося, що було взято мізерну кількість освітлювального гасу, і люди сиділи у темряві. З 17 травня по 23 липня тривала полярна ніч, в ході якої збожеволіли двоє матросів (один з них пішов пішки до Норвегії). В ході зимівлі виник великий конфлікт між Жерлашем і Амундсеном, який самовільно взяв командування на себе, і заявив, що не має з командиром нічого спільного.

Дрейф тривав 13 місяців. 15 лютого 1899 року лід став тріскатися, і доктор Кук змусив команду прорубувати вручну 900-метровий канал, щоб звільнити судно. 14 березня 1899 року судно вийшло з пакових льодів, і повернулося в Антверпен 5 листопада 1899 року.

Хід експедиції був описаний Жерлашем у книзі Quinze Mois dans l'Antarctique (1901), яка була відзначена 1902 року премією Французької академії.

Подальше життя[ред. | ред. код]

1901 року Жерлаш вирушив на острів Кергелен, що належав Франції, але був відкликаний ще в дорозі, тому попрямував до Перської затоки, де команда зайнялася промислом перлів. Того ж 1902 року він увійшов до складу антарктичної експедиції Жана-Батиста Шарко, але покинув його в бразильському Пернамбуку через конфлікт.

1904 року Жерлаш одружився з Сюзанною Пулі. У цьому шлюбі було двоє дітей: Філіп і Марі-Луїза. 1905 року «Бельжикк» викупив герцог Філіп Орлеанський. Герцог і Жерлаш здійснили на ній три експедиції: в Гренландське море (1905), Карське море (1907) і на Шпіцберген і Землю Франца-Йосифа (1909). 1913 року Жерлаш розлучився з дружиною.

Після початку Першої світової війни Жерлаш активно брав участь в обороні Остенде і боротьбі з підводними човнами. У 1915—1916 роках жив у Норвегії і Швеції, вербуючи прихильників руху за незалежність Бельгії.[джерело?]

28 грудня 1916 року Жерлаш вдруге одружився зі шведкою Елізабет Хьоєр, від якої 1919 року народився син Гастон де Жерлаш (названий на честь брата Жерлаша, який загинув на фронті 1915 року), що став відомим полярним дослідником. 1957 року він заснував першу бельгійську дослідну станцію в Антарктиді.

Після закінчення війни Жерлаш служив у Генеральному штабі, 1926 року призначений генерал-директором Бельгійського ВМФ, а з 1928 року став командувачем ВМФ. Помер від сальмонельозу.

Пам'ять[ред. | ред. код]

2000 року Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Адрієна де Жерлаша кратеру[ru] на видимому боці Місяця.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Encyclopædia Britannica

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Adrien de Gerlache de Gomery: Le Voyage de la Belgica, Brüssel 1902
  • Frederick A. Cook: Die erste Südpolarnacht 1898—1899 Kempten, Verlag d. Jos. Kösel'schen Buchhandlung 1903
  • Georges Lecointe: In Penguin Country Société Belges de Librarie, Oscar Schepens & Cie, Editeurs, Brüssel 1904
  • Hugo Decleir (red.): Roald Amundsens Belgica-dagboek. De eerste Belgische zuidpoolexpeditie, Hadewijch, Antwerpen/Baarn 1998
  • Повний текст книги де Жерлаша «Бельгія у війні»