Аділь Абдул-Магді
| Аділь Абдул-Магді араб. عادل عبد المهدي | |
 | |
| Народження: |
1 січня 1942 (82 роки) Багдад, Королівство Ірак |
|---|---|
| Країна: | Ірак |
| Релігія: | шиїти і іслам |
| Освіта: | Багдадський університет і Baghdad Colleged |
| Партія: | Вища ісламська рада Іракуd і Іракська комуністична партія |
| Батько: | Абдул-Махді аль-Мунтафікіd |
Аділь Абдул-Магді аль-Мунтафікі (араб. عادل عبد المهدي المنتفكي народ. 1 січня 1942 року, Багдад, Багдад, Королівство Ірак) — іракський шиїтський державний і політичний діяч, економіст. До недавнього часу був одним з найстаріших членів Верховного ісламського ради Іраку. У різні роки займав пости міністра нафтової промисловості (2014—2016), фінансів (2004—2006) і віце-президента Іраку (2005—2011). З 25 жовтня 2018 року по 1 грудня 2019 року був прем'єр-міністром Іраку[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Будучи сином шановного шиїтського священнослужителя, який займав пост міністра за часів монархічного Іраку, Аділь Абдул-Магді здобув середню освіту в заснованому американськими єзуїтами елітному Багдадському коледжі. У 1963 році отримав ступінь бакалавра економіки в Багдадському університеті[2]. Два роки по тому почав працювати як третій секретар міністра закордонних справ Іраку[2]. Продовжив вивчення економіки у Франції, де знаходився в вигнанні з 1969 року. Працював в різних аналітичних центрах, редагував журнали на французькій і арабській мовах.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
У 1970-х Аділь Абдул-Магді був провідним членом іракської комуністичної партії (ІКП)[2]. Після розколу ІКП на дві фракції — одна з яких симпатизувала військовим урядам, керуючим Іраком з 1958 року, а друга відкидала будь-які форми співробітництва з анти-прогресивними режимами, був активним послідовником другої фракції до 1980 року. На той час Абдул-Магді перейнявся ідеями ісламського Ірану і приєднався до ісламістів, коли аятолла Хомейні фактично ліквідував комуністів і інші опозиційні ліберальні групи в Ірані. Згодом привів фракцію ІКП, що відокремилася, до іранців, відмовившись від свого марксистського минулого, спрямувавши зусилля очолюваної ним групи на пропаганду ідей Хомейні у Франції, де він жив в той час. В кінцевому підсумку Абдул-Магді став членом Вищої ради ісламської революції в Іраку, опозиційної партії у вигнанні, створеної Іраном в Тегерані в 1982 році, до якої входили переважно іракські емігранти [3].
У 2006 році йдучи з поста віце-президента Іраку, Абдул-Магді безуспішно балотувався на пост прем'єр-міністра Іраку від Національної іракської коаліції (НІК) проти чинного Ібрахіма аль-Джафарі, програвши з різницею в один голос. Він вважався претендентом на пост голови уряду і пізніше, аж до тих пір поки кандидатом від НІК не став Нурі аль-Малікі. Згодом він знову був переобраний на пост одного з віце-президентів Іраку і пішов у відставку лише в 2011 році[4].
У 2009 році його охоронці стали винуватцями пограбування банку в Багдаді[5].
У липні 2013 року оголосив про своє рішення відмовитися від пенсійних виплат після роботи віце-президентом[6].
Прем'єр-міністр Іраку[ред. | ред. код]
2 жовтня 2018 року президент Іраку Бархам Салех представив Абдула-Магді як нового прем'єр-міністра Іраку.
25 жовтня 2018 року, обіймаючи посаду глави уряду Іраку, Абдул-Магді заявив, що пріоритетом для країни в будуванні відносин з Сполученими Штатами та Іраном буде забезпечення власних національних інтересів. За словами нового прем'єр-міністра, він зацікавлений в тому, щоб «захистити Ірак від будь-якого (зовнішнього) втручання в його внутрішні справи, будь то сусідні країни або будь-які інші держави у світі»[1].
П'ятьох з 14 членів майбутнього кабінету міністрів Абдул-Магді вибрав з 15 тисяч онлайн-заявок, що надійшли на спеціальний інтернет-сервіс, за допомогою якого всі претенденти на міністерські портфелі могли подати свої резюме. Охочі зайняти пост міністра повинні були вказати, членами якої політичної партії вони є і яке міністерство розраховують очолити[7].
У квітні 2019 року в Берліні Абдул-Магді зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Він оголосив план на 14 мільярдів доларів на модернізацію електричної інфраструктури Іраку, та можливість, співпраці з німецькою компанією Siemens. Меркель також пообіцяла посилити економічну та безпекову співпрацю між двома країнами та продовжувати підтримувати зусилля з відновлення в Іраку.[8]
Відставка[ред. | ред. код]
29 листопада, після декількох тижнів жорстоких протестів, Магді оголосив, що йде у відставку.[9][10] Іракський парламент схвалив його відставку 1 грудня 2019 року. Однак він буде продовжувати виконувати роль наглядача, поки парламент не затвердить штатну заміну.[11][12]
Замахи[ред. | ред. код]
26 лютого 2007 року Абдул-Магді пережив замах, в результаті якого загинуло десять осіб. До цього він ставав мішенню як мінімум двічі[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Новый премьер Ирака: Багдад займёт прагматичную позицию между Ираном и США. EADaily.com. EurAsia Daily. 26 жовтня 2018. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- ↑ а б в Abdul-Mahdi: The man tasked with forming Iraq’s new government. Rudaw. 3 жовтня 2018. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ Ismail, 2008, с. 239.
- ↑ Hamza Hendawi; Qassim Abdul Zahra (10 грудня 2006). Talks Under Way to Replace Iraq PM. The Washington Post. Baghdad. AP. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 27 грудня 2012.
- ↑ Rod Nordland; Riyadh Mohammed (2 вересня 2009). In Bank Killings, Highs and Lows of Iraq Justice. The New York Times. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ Hussein, Ahmed. (30 липня 2013). Adil Abdul Mahdi gives up his pensions. Iraqi News. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 3 жовтня 2018.
- ↑ Iraq's PM picks five ministers from online applications. BBC.com (англ.). ВВС. 8 листопада 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ Şimşek, Ayhan (30 квітня 2019). Merkel: Germany supports territorial integrity of Iraq. Anadolu Agency. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Iraqi PM says he will resign after weeks of violent protests [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] - Guardian(29 November 2019)
- ↑ Iraq unrest: PM Abdul Mahdi to resign after bloodiest day in protests [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] - BBC(29 December 2019)
- ↑ Ibrahim, Arwa (1 грудня 2019). Uncertainty remains as Iraq parliament accepts PM's resignation. Al Jazeera. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Gathright, Jenny (1 грудня 2019). Iraqi Parliament Accepts PM Adel Abdul-Mahdi Resignation, But Protesters Demand More. NPR. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Sly, Liz (27 лютого 2007). VP survives assassination try in Iraq. Chicago Tribune. Baghdad. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 27 грудня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Адиль Абдул-Махди (англ.). C-SPAN. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- Ismail, Tariq (2008). The Rise and Fall of the Communist Party of Iraq. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-87394-9.
| |||||||||||||||||
|
