Airbus A400M Atlas

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аеробус A400M)
Перейти до: навігація, пошук
A400M
Airbus A400M
Airbus A400M Atlas
Призначення: транспортний літак 
Перший політ: 11 грудня 2009 
Всього збудовано: 10 / замовлено 174[1] (2015) 
Вартість одиниці: 152,4 млн станом на 2013 рік[2] 
Екіпаж: 3-4 осіб
Крейсерська швидкість: 780 км/год
Бойовий радіус: 4540-6390 (залежить від навантаження) км
Практична стеля: 9000 м
Довжина: 45.1 м
Висота: 14.7 м
Розмах крила: 42,4 м
Корисного вантажу: 37000 кг
Двигуни: 4 × Europrop TP400-D6 

Airbus A400M — чотиримоторний турбогвинтовий військовий транспортний літак, що розробляється Airbus Military.

Перший екземпляр А400М було продемонстровано 26 червня 2008 р. в м. Севілья.

За станом на липень 2011 р. замовлено 174 літака, у тому числі для ВПС Німеччині — 53, Франції — 50, Іспанії — 27, Великобританії — 22. Крім того, замовлені літаки для ВПС Туреччини, Бельгії, Люксембургу та Малайзії.[3]

Airbus планує випускати 30 літаків на рік.

Перші 4 серійних літака мають зійти з конвеєру в 2012 р. Вже на початку 2013 р. Airbus Military планує передати перші A400M на озброєння ВПС Франції.[4].

Конструкція[ред.ред. код]

турбогвинтові двигуни A400M (модель)
Креслення літака для ВПС Німеччини

Композитний пропелер A400М, який має вісім лопатей і діаметр 5,34 метра, є одним з найбільших у світі. Він був спеціально розроблений для потужних двигунів A400М в 11 тис. кінських сил.

Історія розробки[ред.ред. код]

Угода про створення єдиного європейського військово-транспортного літака була підписана в 1982 році, але через розбіжності між компаніями та країнами-учасницями проекту він був відкладений.

У 2003 році Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Великобританія, Туреччина, Бельгія та Люксембург підписали спільну угоду про закупівлю в компанії EADS 212 літаків А400М. Пізніше Італія вийшла з проекту, і кількість замовлених літаків скоротилося до 180.

Вартість проекту склала 20 мільярдів євро, однак концерн запросив у семи європейських держав-покупців A400M ще 5 мільярдів євро на завершення його розробки.

Перший політ був запланований на січень 2008 року, а введення в експлуатацію — на 2009. Згодом дата першого польоту була перенесена на липень 2008 р., а потім на вересень. У вересні розробник оголосив про затримку першого польоту на невизначений час до завершення доопрацювання двигунів. У кінцевому підсумку перший політ відбувся 11 грудня 2009 року.[5]

За задумом розробників, літак А400М буде забезпечувати перекидання військ і вантажів, їх десантування парашутним або посадковим способом у будь-яких метеоумовах і вночі з використанням непідготовлених ЗПС, в тому числі ґрунтових, і мати відносно низьку вартість життєвого циклу. Крім того, цей ВТЛ повинен виконувати польоти на високій дозвуковій швидкості на малих висотах у складі групи, мати броньовані кабіну екіпажу і життєво важливі системи, а також чотири підкрилових пілона для установки на них підвісних агрегатів заправки або контейнерів системи РЕБ. За оцінкою його творців, термін служби нової машини складе не менше 30 років, а діапазон експлуатаційних температур ±50 °С. Комплекси і системи бортового радіоелектронного обладнання (БРЕО) планується об’єднати мультиплексною шиною розподілу даних стандарту MIL-STD-1553B.

Новий літак буде являти собою широкофюзеляжний моноплан з високорозташованим крилом, Т-подібним хвостовим оперенням і вантажною рампою в задній частині фюзеляжу. У конструкції передбачається широко використовувати композиційні матеріали, а також вузли та агрегати модульного типу.

До складу силової установки машини намічається ввести чотири турбогвинтові двигуни потужністю не менше 11 000 к. с. кожен. Як основний варіант розглядається перспективний двигун Ml 38 спільної розробки фірм SNECMA (Франція), MTU (ФРН), «Фіат авіа» (Італія) і ITP (Іспанія), виконаний на базі газогенератора двоконтурного турбореактивного двигуна М88, яким оснащений тактичний винищувач «Рафаль». На початку 2000 року ці компанії ухвалили рішення про створення нового підприємства — TIP (Turboprop International), основним завданням якого буде розробка і виробництво двигунів Ml 38 для літака А-400М. Вважається, що це дозволить досягти заданих ТТХ літака.

До передбачуваного складу БРЕО літака будуть входити сучасні станції радіолокації, високоточна навігаційна система, перспективні засоби відображення інформації в кабіні, в тому числі кольорові багатофункціональні індикатори та апаратура відображення інформації на лобовому склі, а також система вбудованого контролю, що, на думку розробників, може істотно знизити навантаження на екіпаж і скоротити його до двох осіб.

Об’єм вантажного відсіку буде близько 340 м³, що майже в 2 рази більше, ніж в існуючих літаків аналогічного призначення. Це дозволить розміщувати всі основні зразки озброєння без попереднього розбирання, у тому числі вертольоти АН-64, «Тигр», А. 129, «Пума» HNH-90, артилерійські гармати, у тому числі 203-мм гаубиці M110 (САУ), реактивні системи залпового вогню і бронетранспортери. При цьому він повинен бути оснащений вантажною рампою, на якій можливе установлення вантажів і техніки вагою не менше 6 т.

За розрахунками розробників, перспективний літак буде володіти високою бойовою ефективністю та поліпшеними експлуатаційними характеристиками в порівнянні з існуючими ВТЛ тактичного призначення. Завдяки своїм злітно-посадковим характеристикам та вдосконаленій конструкції шасі він буде здатний виконувати зліт (посадку) з непідготовлених ґрунтових майданчиків довжиною до 900 м, що на понад 25 відсотків більше, ніж у Ан-70, якому достатньо майданчика довжиною 600 м.

На базі А400М планується створити варіант транспортно-заправного літака з двома або трьома точками заправки. Вважається, що маючи на борту 45 т палива для віддачі, він зможе забезпечити патрулювання протягом 3 год на відстані близько 930 км від аеродрому базування.

Загальна вартість програми розробки ВТЛ А400М близько 6 млрд доларів. За оцінками зарубіжних експертів, ВПС західноєвропейських країн необхідно понад 250 нових машин (ФРН — 75, Франція — 62, Великобританія — до 50, Італія — 32, Туреччина — 20, Бельгія — 12 і Португалія — 9) при вартості 60-70 млн доларів.

У зв’язку зі скороченням оборонного бюджету на період з 1997 по 2002 рік, Франція і ФРН відмовилися від державного фінансування програми. Разом з тим вони не заперечують проти створення літака за рахунок коштів фірм-розробників, які в подальшому будуть їм відшкодовані. Для вибору оптимальних рішень щодо придбання для своїх ВПС нових машин, фахівці Європейського Союзу провели аналіз стану розробки перспективних ВТЛ у США, Росії і Україні з метою визначення можливості і доцільності їх закупівлі.

В узагальненій доповіді зазначалося, що перспективні ВТЛ С-17А (США), Ан-70 (Росія, Україна) та його експортний варіант — Ан-7Х значно перевершують літак А-400М з низки тактико-технічних показників, зокрема за критерієм «корисне навантаження/дальність польоту», і повністю відповідають європейським стандартам, було також відзначено, що розробка ВТЛ Ан-70 випереджає проект А-400М не менше, ніж на десять років. У той же час їх закупівля для ВПС західноєвропейських країн визнана небажаною і обґрунтована необхідність проведення подальших робіт за даною програмою. Основними аргументами на користь цього є порівняно висока вартість американських машин, а також необхідність збереження і подальшого розвитку потенціалу європейської аерокосмічної промисловості та виходу на міжнародний ринок з літаками власної розробки.

З цією метою основні фірми-учасниці програми на базі компанії «Aérospatiale» створили промислове об’єднання «Airbus Military», що охоплює близько 30 відсотків її виробничих потужностей. Основним його завданням є проведення робіт із забезпечення підготовки виробництва і будування дослідного зразка літака. Фінансування цієї фази (близько 500 млн доларів) здійснюють безпосередньо фірми-учасниці створення нового ВТЛ. Об’єднання висловило готовність фінансувати французьку частину програми (1,3 млрд доларів) при отриманні твердих гарантій замовлення французькими ВПС з наступною оплатою не менше 52 машин. Фахівці фірми вважали, що перший політ нового літака може відбутися в 2004 році, а поставки ВТЛ в стройові частини почнуться в 2006-му.

26 червня 2008 в місті Сан Пабло неподалік від Севільї, на авіазаводі іспанської компанії CASA, що входить до складу EADS, відбулася церемонія викатки першого прототипу середнього військово-транспортного літака А400М.

Збільшення вартості проекту[ред.ред. код]

  • 9 грудня 2009 Financial Times повідомила, що Airbus попросив додатково €5 мільярдів субсидії для завершення проекту[6].
  • 11 січня 2010 Том Ендерс, голова Airbus, інформував BBC World, що він готовий скасувати виробництво A400M, якщо уряди європейських країн не передбачають додаткове фінансування. Затримка в проекті A400M вже збільшила бюджет на 25%.[7]. «Настав час вирішувати долю A400M», — заявив Ендерс, який оголосив своїм підлеглим про ймовірне закриття проекту. «Ми зробили велику помилку, погодившись шість чи сім років тому на будівництво A400M», — заявив він.
  • Станом на 10 січня 2010 року Туреччина та Німеччина відмовляються виділяти додаткові кошти на добудову А400М[8].
  • Станом на 19 січня 2010 р. постачання літаків переноситься на 2013 рік, а вартість проекту зросла майже на 50%[9].
  • 12 лютого 2010 року голова компанії EADS, яка володіє Airbus’ом, надіслав країнам-замовникам листа, де погрожував остаточно зупинити програму А400М, якщо не буде вирішене питання з наданням додаткових 6,4 млрд євро фінансування.
  • Станом на 17 лютого 2010 Airbus запропонував обмежитися створенням цивільної версії А400М, задля здешевлення розробки перших літаків і з тим, щоб замовники почали експлуатувати нові літаки якнайшвидше. Коли очікувати військову версію — не оголошується. Щоправда, замовники замовляли саме військовий літак. Не зрозуміло, навіщо їм цивільна версія.[10]

Проблеми під час перших польотів[ред.ред. код]

  • Перший політ урочисто відбувся 11 грудня 2009. Пілоти та представники компанії заявили, що політ відбувся нормально і все працювало, як заплановано. Через місяць стало відомо, що під час польоту відмовив один з двигунів.[11]
  • Також під час наступних польотів літак так і не зміг досягти обіцяної «стелі» в 12200 метрів, досягнувши лише 10400, що майже на 2 кілометри нижче від запланованого.[12]
  • У 2011 році літак брав участь в авіасалоні в Ле-Бурже, але заплановані польоти виконати не зміг через те, що виникли проблеми з двигуном.[13]

Відмови від замовлень[ред.ред. код]

  • У травні 2003 року Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Великобританія, Туреччина, Бельгія та Люксембург підписали спільну угоду про закупівлю в компанії EADS 212 літаків А400М. Пізніше Італія вийшла з проекту, і кількість літаків, які потрібно зробити, скоротилася до 180 .[14][Джерело?]
  • 18 липня 2005 ВПС Чилі підписав меморандум про взаєморозуміння відносно трьох літаків, які будуть поставлені між 2018 і 2022 .Але незабаром замовлення було відмінено.[15][Джерело?]
  • У грудні 2004 року, Південна Африка оголосила про намір придбати вісім A400Ms на загальну суму близько 800 млн, за умови приєднання країни до Airbus Military як промислового партнера. Постачання очікувалися з 2010 до 2012 року. Потім на 3 квітня 2009 ВПС Південної Африки заявили, що почнуть розгляд альтернатив A400M через затримку виробництва і зростання витрат. 5 листопада 2009 уряд оголосив про скасування замовлення, посилаючись на те, що збільшилися витрати і затримки в постачанні.[16]
  • В березні 2010 стало відомо, що Великобританія збирається відмовитися від купівлі 3-х літаків А400М, знизивши кількість свого замовлення з 25 до 22 літаків.[17] В той же час Німеччина оголосила, що теж може зменшити обсяг замовлення.
  • В жовтні 2010 Німеччина остаточно вирішила скоротити своє замовлення на 7 літаків. І тепер очікує постачання тільки 53 літаків. Загальна кількість замовлень скоротилася до 170 літаків, при тому, що початково замовлялося 212 літаків.
  • В липні 2011 ПАР стала вимагати негайного повернення грошей за 8 непридбаних А400М.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Модифікація: А400М
  • Розмах крила, м: 42.40
  • Довжина літака, м: 45.10
  • Висота літака, м: 14.70
  • Площа крила, м²: 221.5
  • Маса порожнього літака, кг: 70000
  • Маса максимальна злітна, кг: 141000
  • Запас палива, кг: 50500
  • Тип двигуна: 4 ТВД Europrop International TP400-D6
  • Потужність, к.с.: 4 х 11000
  • Крейсерська швидкість, км/год: 780 (М = 0.72)
  • Перегінна дальність, км: 9260
  • Практична дальність, км: 7220
  • Дальність з максимальним завантаженням, км: 4300
  • Практична стеля, м: 11280
  • Екіпаж, чол: 2-3

Критика недоліків[ред.ред. код]

  • Під час прийомки першого замовленого німецьким Люфтваффе A400M в листопаді 2014 інспектори Бундесверу та європейської Організації спільних проектів озброєння (OCCAR) виявли у літака 875 дефектів. У спільному протоколі між іншим були зазначені такі недоліки, як: витік гідравлічного масла на головне шасі та шини, відсутність ізоляції у деяких електричних кабелів, погане пофарбування хвостового керма тощо [18].
  • Відзначається, що під час розробки моделі фірма-проектувальник Airbus мала усунути масивні проблеми із стабільністю фюзеляжа літака[1].
  • Захист літака від ракет земля-повітря планується встановити тільки в 2016 році. Це означає, що до цього A400M не може бути використований для транспортування військ в Афганістан або для виконання гуманітарних місій в інших кризових регіонах світу, в першу чергу таких, як Африка[19].

Аварії та катастрофи[ред.ред. код]

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
09.05.15 Іспанія EC-403 Іспанія Севілья 4/6 Впав незадовго після зльоту при спробі екстреної посадки[1][20]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в SPIEGEL: Airbus A400M: Der Katastrophenflieger(нім.), 09.05.2015
  2. "Projet de loi de finances pour 2014 : Défense : équipement des forces." Сенат Франції, 21 листопада 2013.
  3. http://www.lenta.ru/news/2009/02/19/price/
  4. Конкурент Ан-70 стане на озброєння ВВС Франції в 2013
  5. # Bewertung Bilderbuch-Premiere des grauen Riesen(нім.)
  6. EADS просить € 5 млрд для добудови A400M
  7. http://news.bbc.co.uk/2/hi/business/8452493.stm
  8. http://www.bfm.ru/news/2010/01/13/airbus-ne-realizuet-proekt-a400m-bez-dopolnitelnyh-sredstv.html Airbus не реализует проект A400M без дополнительных средств
  9. http://www.defense-ua.com/rus/news/?id=30818
  10. http://vremya.ru/2010/27/8/247643.html
  11. http://www.reuters.com/article/idUSTRE60M0PJ20100123?type=globalMarketsNews
  12. http://www.aviaport.ru/news/2010/01/29/189505.html
  13. https://archive.is/20120714031704/news.dt.ua/articles/83028
  14. http://www.intv.ua/article/177305/
  15. Airbus Military signs agreement with Chile Airbus Military.
  16. http://russian.cri.cn/841/2009/12/12/1s317796.htm
  17. http://www.kommersant.ru/doc.aspx?docsID=1345778
  18. SPIEGEL: Pannen beim Transportflieger A400M: Von der Leyen rechnet mit Airbus ab(нім.)
  19. SPIEGEL: Neue Probleme beim Pannenflieger A400M(нім.), 15.01.2015
  20. Німецька хвиля: После катастрофы в Испании ФРГ и Великобритания приостанавливают полеты A400M(рос.)

Посилання[ред.ред. код]