Аерофони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флейти — інструменти класу аерофонів

Аерофони — за класифікацією Горнбостеля-Закса — музичний інструмент, звук якого утворюється завдяки вібрації стовпу повітря. При цьому аерофони не використовують струни, мембрани, а вібрація самого інструменту не впливає суттєво на звукоутворення.[1] 

Аерофони є одним з чотирьох основних класів музичних інструментів в системі класифікації музичних інструментів. В подальшому аерофони класифікують в залежності від того, чи знаходиться стовп вібруючого повітря всередині інструменту. Перший клас (41) включає інструменти, при грі на яких стовп повітря не знаходиться в їх середині. Наприклад, це інструмент «ревyн». Це так звані вільні аерофони. Цей клас включає також (412.13)  вільні язичкові інструменти, такі як гармошка, і багато інструментів, які навряд чи можна назвати духовими, такі як сирени і нагайки. Другий клас (42) включає інструменти, при грі на яких стовп вібруючого повітря, знаходиться всередині інструменту. Цей клас включає в себе практично всі інструменти, як правило, називаються духовими, в тому числі діджеріду, (423) мідні духові  (наприклад, труба, валторна, туба, тромбон) і (421 & 422) дерев'яні духові, наприклад гобой, флейта, саксофон, кларнет).[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. aerophone — OnMusic Dictionary. Connect for Education Inc. December 4, 2014. Процитовано December 4, 2014. 
  2. von Hornbostel, Erich M.; Sachs, Curt (1914). Abhandlungen und Vorträge. Systematik der Musikinstrumente. Ein Versuch.. Zeitschrift für Ethnologie (de) 46. Berliner Gesellschaft für Anthropologie, Ethnologie und Urgeschichte. с. 582–590. Процитовано April 12, 2015. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Флейта з кістки епохи неоліту