Азадовський Марко Костянтинович

Азадовський М. К.

Марк Костянти́нович Азадо́вський (6 грудня (18 грудня) 1888, Іркутськ — 24 листопада 1954, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський фольклорист, літературознавець і етнограф.

Біографія

1913 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету.

Викладав у Томському та Іркутському університетах, був одним із редакторів альманаху «Сибірська жива старина».

Від 1930 працював у Ленінграді в Інституті історії мистецтв, згодом керував сектором Інституту російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), викладав у Ленінградському університеті (від 1934).

Під час «боротьби з космополітизмом» (1948–1949) Азадовського вигнали з університету й Пушкінського дому, відлучили від створеної ним кафедри російського фольклору та занять фольклористикою.

Праці

Досліджував історію російської і української фольклористики.

• «Література і фольклор» (1938).
• «Російська фольклористика і слов'янські країни» (1946).
• «Історія російської фольклористики» (томи 1—2, Москва, 1958–1963).
• «Статті про літературу й фольклор» (1960).
• Збірка «Російська казка» (томи 1—2, Ленінград 1932) — укладач.
• Збірка «Народні казки про бога, святих і попів. Російські, білоруські й українські» (1963) — укладач.

Записував і вивчав радянський фольклор («Бесіди збирача», «Фронтовий фольклор» та інші).

Література

• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 82—83.
• Плісецький М. М., Бойко В. Г. Азадовський Марк Костянтинович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 209.
• Марк Азадовский. Юлиан Оксман. Переписка. 1944–1954. — М.: Новое литературное обозрение, 1998.

Див. також

• Виктор Селезнёв. Марк Азадовский. Юлиан Оксман. Переписка. 1944–1954 // Волга. — 1999. — № 2.
• Константин Азадовский. История одного письма // НЛО. — 2003. — № 63.
• Велимир Петрицкий. ИЗ БИБЛИОТЕКИ УЧЁНОГО-СИБИРЯКА // Сибирское наследие. — 2004. — № 8.