Гральний бізнес в Україні
Азартні ігри |
Азартні ігри за країнами та територіями |
---|
![]() Готель "Золота пава", колишнє казино в Береговому на Закарпатті. Побудовано 1912 року |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |

Гра́льний бі́знес в Україні був незаконним з 2009 року до серпня 2020 року[1][2]. Вона пов'язана з казино, інших гральних місць (домів), букмекерських контор, тоталізаторів, гральних автоматів з грошовим або майновим виграшами, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачою грошових виграшів у готівковій формі — поза банківськими установами або у майновій формі на місці. Казино, інші гральні місця (домівки) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів).
У серпні 2020 в Україні набув чинності закон про легалізацію азартних ігор, згідно з яким на території країни дозволяється організація азартних ігор у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконюються зали ігрових автоматів та покер[3].
За даними тодішнього генпрокурора Рябошапки, за кожним гральним бізнесом стоїть прокурор або поліцейський[4].
Історія азартних ігор в Україні[ред. | ред. код]
До 1989 року[ред. | ред. код]
Історія азартних ігор на території сучасної України бере свій початок з тих часів, коли країна була окупованою Російською імперією. У XVIII, XIX та на початку XX ст. найбільші клуби-казино працюють в Києві та Одесі.
1910 року в Україні починається розквіт гри в лото. Законодавства, що регулює ці ігри, не існувало. Тоді ж починається розквіт картярських ігор у Дворянських і Міських зборах. У Києві найпопулярніші місця для ігор — Контрактовий будинок, Купецькі збори.
Продовжують існувати азартні ігри і у смутні часи, коли на території України проголошуються УНР, Донецько-Криворізька радянська республіка, Одеська радянська республіка, Радянська соціалістична республіка Тавриди, і після жовтневого перевороту 1918 року, коли всі республіки було окуповано СРСР та об'єднано в УСРР.
10 березня 1919 року, у розпалі громадянської війни, більшовики проголошують «самостійну» УРСР зі столицею у Харкові, що знаходиться у військовому союзі з РРФСР, а 30 грудня 1922, підписавши союзний договір, УРСР з РРФСР, Білоруською РСР і Закавказькою РФСР входить до складу СРСР. В період НЕПу у великих містах держави Україна продовжують працювати гральні доми. В результаті, влада країни вирішує обійтися без грального бізнесу: відволікатися від праці на азартні ігри трудовому класу не варто. В травні 1928 року РНК СРСР пропонує усім союзним республікам негайно зачинити всі гральні клуби та казино. Заборона не стосується лише організації тоталізаторів на іподромах. Таким чином, в Радянському Союзі і в Україні в тому числі гральний бізнес забороняється остаточно й безповоротно.
Довгий час азартних ігор на території України не існує. У великих містах держави — Києві, Харкові, Одесі — працюють іподроми, де можна робити ставки. У карти ж звичайні жителі країни грають вдома, а професійні картярі організовують катрани.
По закінченню Другої світової війни азартні ігри поступово з'являються у тому вигляді, в якому були до війни. В УРСР діє Кримінальний Кодекс СРСР 1960 року, згідно з яким залучення неповнолітніх до злочинної діяльності, до занять жебрацтвом, проституцією, азартними іграми, а рівно, використання неповнолітніх для цілей паразитичного існування карається позбавленням волі на строк до 5 років.
Влада СРСР веде, в ті часи подвійну політику в сфері грального бізнесу. Забороняючи азартні ігри для радянських людей, вона, тим не менше, дозволяє їх для іноземних громадян, які приїжджають до УРСР. Наприклад, з кінця 1970-х років на великих лайнерах (наприклад, «Максим Горький», «Лев Толстой» та ін. — порт приписки Одеса) розміщується до сотні гральних автоматів.
Нові події в законодавчому плані у СРСР відбуваються дуже нескоро. 20 червня 1984 року Верховна Рада РРФСР приймає Кодекс РРФСР про адміністративні правопорушення. Дві статті Кодексу присвячено організації азартних ігор.
1989—2008[ред. | ред. код]
Перше казино на території України відкрили на початку 1991 року у Києві, в готелі «Київська Русь». В казино, що перебувало у підвальному приміщенні готелю, було 8 ігрових столів та 8 гральних автоматів[джерело?].
У березні 1992 року в історичному центрі Києва, на вул. Прорізній відкрили казино «Спліт». Спочатку там були лише гральні автомати, а пізніше встановили й ігрові столи[джерело?]. Того ж року в Києві відкрили казино «Будапешт» і «Запоріжжя», а в Донецьку — казино «Зеро». Казино відкривали в Харкові, Одесі й Дніпропетровську. 1993 року грати в рулетку і блекджек можна було вже у різних містах країни.
2009—2018[ред. | ред. код]
Прем'єр-міністр Тимошенко пролобіювала Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»[5] від 25 травня 2009 року.[6][7] Відтоді експерти відзначали, що грошей до державного бюджету стало надходити набагато менше. За їхніми підрахунками близько $1 млрд щорічно втрачала Україна тільки в ігрових автоматах на гроші.[8] Це не призвело до припинення грального бізнесу, а призвело до його криміналізації, коли правоохоронні органи за винагороду почали прикривати і розширювати гральний бізнес.[9][10][11][12] В Україні масово почались виникати незаконні гральні автомати та букмекерські контори такі як «Фаворит спорт», «Космолот», «Паріматч» тощо.
29 вересня 2015 року в Києві відбувся перший Гральний Конгрес України — Ukrainian Gaming Congress.[13]
2019[ред. | ред. код]
На грудень 2019 в Україні працювало щонайменше 5,3 тис. нелегальних ігрових закладів[джерело?]. За інформацією Давида Арахамії бенефіціарами нелегального грального бізнесу було багато українських політиків, зокрема, міністр МВС Арсен Аваков та колишній генпрокурор Юрій Луценко[14][15].
20 грудня Кабінет міністрів заборонив розповсюдження лотерей в ліцензійних умовах, заборонивши проведення грального бізнесу під виглядом державних лотерей. Уряд доручив поліції перевірити роботу державних лотерей. На що Аваков наказав НПУ закрити всі гральні заклади до 16:00 20 грудня[16].
20 грудня СБУ й поліція закрили доступ українських інтернет-користувачів до 154 сайтів з онлайн-казино[17]. Полійцеські вилучили обладнання на сумму 50 млн грн[18].
Того ж дня було зупинено роботу понад 5300 гральних закладів, почалися масові обшуки і підпільних казино[19]. Деякі казино продовжували роботу за зачиненими дверима, пускаючи до зали лише постійних гравців після дзвінка[20].
2020[ред. | ред. код]
Станом на лютий 2020 року, попри заборону, сайти на кшталт «Космолоту» продовжували нелегальну роботу в інтернеті. 6 березня 2020 в Запоріжжі було закрито 6 підпільних гральних закладів, відзвітовано про вилучення майже 50 гральних автоматів. За даними СБУ, вхід до зали з автоматами коштував 500 грн, а клієнти могли зайти лише за рекомендацією і після попередньої заявки[21].
У серпні 2020 в Україні набув чинності закон про легалізацію азартних ігор, згідно з яким на території країни дозволяється організація азартних ігор у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконюються зали ігрових автоматів та покер[3][22].
23 вересня Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, а 5 жовтня затвердив умови конкурсу для участі в ній[23]. Комісія стала українським державним регулятором, що займатиметься ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні.
21 жовтня Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей очолив ветеран АТО Іван Рудий, іншими членами комісії стали Олена Водолажко та Євген Гетьман[24].
10 листопада в Києві було закрито 4 підпільні казино: у Деснянському та Солом'янському районах. Одне з них діяло в приміщенні плавучої споруди на технічному водному каналі на вул. Миколи Закревського[25].
На конференції SBC Digital Summit CIS, що пройшла в листопаді, Україну було названо найбільш перспективним ринком серед країн колишнього СРСР із можливостями росту онлайн-ставок на наступні п'ять років[26][27].
2021—2023[ред. | ред. код]
На початку лютого в Україні було видано перші ліцензії для організації азартних ігор, їх отримав оператор Spacex LLC, який керує брендом «Космолот»[28][29]. Також ліцензію отримала українська компанія Паріматч[30]. Вартість ліцензії на 5 років складає 39 млн грн[31]. Третю ліцензію отримало ТОВ Геймдев[32], четверту 18 лютого 2021 року отримало ТОВ Фьорст Елемент, заплативши за неї 23 млн грн[33].
На 24 лютого було заплановано проведення Ukrainian Gaming Week, першої тематичної конференції з азартних ігор в Україні. 23-24 березня пройде виставка UGW 2021[34][35]. За даними Івана Рудого з Комісії регулювання ігор, за лютий бюджет отримав 70.2 млн грн від видачі ліцензій, всього протягом 2021 року планувалося отримати 6-7 млрд грн[36].
12 січня 2023 ВРУ ухвалила закон № 8079, заборонивши гральному бізнесу користуватися спрощеною системою оподаткування[37], 13 лютого президент Зеленський підписав закон[38]. Податок на імовірний виграш для громадян прирівнявся до оподаткування заробітної платні. Незважаючи на регуулювання й можливість легальної роботи, станом на 2023 рік в Україні діяли 14 легальних та 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній[39].
Закони[ред. | ред. код]
Законопроєкт № 1571[ред. | ред. код]
22 грудня 2014 року ВРУ зареєструвала проєкт закону щодо регулювання діяльності казино[40]. Метою закону є легалізація ігорного бізнесу в окремих ігорних зонах та продаж ліцензій для ігорного бізнесу. 23 грудня на голосуванні рішення щодо проєкту не було прийняте[41].
Законопроєкт № 2285[ред. | ред. код]
У жовтні 2019 року ВРУ зареєструвала проєкт закону про легалізацію грального бізнесу, що має впорядкувати правила організації та проведення азартних ігор[42].
Закон № 768-IX[ред. | ред. код]
14 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та у цілому законопроєкт № 2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні[43][44]. 21 липня ВРУ відхилила три проєкти постанов, які блокували підписання закону про гральний бізнес, а 28 липня закон передали Зеленському на підпис[45]. 11 серпня закон було підписано президентом Зеленським[44]. Набрав чинності 13 серпня 2020 року[46].
Згідно закону, працювати на українському ринку азартних ігор було заборонено будь-якому російському бізнесу або компаніям з російськими директорами[30].
Законопроект № 2713-д[ред. | ред. код]
Проєкт закону про оподатковування виграшів виключно понад 8 мінімальних зарплат (48 тис. грн). Має встановити єдину ставку податку на дохід від організації та проведення азартних ігор та випуску та проведення лотерей — 10 %. Також суб'єкти господарювання мали би сплачувати податок на прибуток за загальною ставкою 18 %[47].
15 липня 2021 року ухвалений ВРУ у першому читанні.
Санкції проти грального бізнесу в Україні[ред. | ред. код]
Запровадження санкцій проти грального бізнесу в Україні відбулося 11 березня, коли на сайті Офісу президента був опублікований указ про застосування санкцій РНБО щодо 120 фізичних та 287 юридичних осіб, пов’язаних з гральним бізнесом. До списку потрапила найбільша українська букмекерська контора Parimatch разом із кількома афілійованими з нею юридичними особами, наприклад, Parimatch Foundation, який нещодавно став Фондом Катерини Білоруської.[48]
Офіційна причина пакету санкцій – російське походження або співпраця з країною-агресором. Перший віце-прем'єр Юлія Свириденко заявила, що санкції покликані перекрити ще одне джерело податкового наповнення бюджету Росії. У випадку Parimatch можуть бути інші причини.[49]
Санкції РНБО розраховані на 50-річний термін застосування та передбачають блокування активів, повне припинення торгових операцій, недопущення виведення капіталу з України та інші обмеження та заборони. Більшість персональних санкцій стосуються громадян Росії, які займаються гральним бізнесом, але також охоплюють громадян Кіпру, Вірменії, Великобританії, Польщі, Туреччини та Нідерландів.[50]
Юридичними особами в списку є російські букмекерські контори, організатори лотерей та інші, такі як Спортбет, Бетсіті, Матчбет, Букмекерська контора Парі, Марафон, БК Олімп, СпортБет, F.O.N., Фортуна. Серед українських компаній Parimatch, Pokermatch.YUA, Pointloto, Leo Financial Company і Your Betting Company (планується працювати під брендом 1XBet), також включені.[51]
Більшість підсанкційних компаній працювали в сірій зоні ринку, не маючи українських ліцензій на букмекерську діяльність. Серед українських компаній у списку лише Parimatch і Pointloto мали ліцензії на ведення грального бізнесу.
Parimatch — єдина українська компанія, яка потрапила під санкції, на рахунках якої заблоковано 270 млн грн коштів користувачів, а понад 2000 співробітників миттєво стали співробітниками підсанкційної компанії. Діяльність компанії стала обмеженою після оголошення санкцій, і її міжнародна експансія під загрозою. Як повідомляють в СБУ, до структури компаній Parimatch Tech належать компанії, створені громадянами Російської Федерації, а у холдинг компанії входили юридичні особи з РФ, які здійснювали господарську діяльність на території окупованого Криму. Під час розслідування також було виявлено, що у відмиванні гральних коштів Parimatch у розмірі 2,5 млрд грн брали участь Ibox Bank та ТОВ "Фінансова компанія Лео".[52]
Джерело публікації[ред. | ред. код]
- Ковтун Євгеній. Правове регулювання грального бізнесу в Україні та іноземних державах. — 2008. ISBN 978-966-2063-07-3
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Азартні ігри в Україні. Що варто знати громадянам?. minjust.gov.ua (рос.). Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Річниця легалізаці грального бізнесу в Україні. Підсумовуємо. Українська правда (укр.). Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ а б Гральний бізнес в Чернігові та в Україні: як це працює зараз та що зміниться у найближчому майбутньому?. chernigiv.one (укр.). Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Офіс генпрокурора за 3 місяці припинив діяльність понад тисячі гральний закладів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Про заборону грального бізнесу в Україні
- ↑ Рада заборонила гральний бізнес і доручила Тимошенко створити український Лас-Вегас. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ Тимошенко визнала що гральний бізнес процвітає і надалі. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ Державне регулювання азартної сфери в Україні. Архів оригіналу за 21 березня 2019.
- ↑ Журналістське розслідування: хто «кришує» гральний бізнес в Івано-Франківську? (фото + ВІДЕО)
- ↑ На Хмельниччині незаконний гральний бізнес не зникне, поки його «кришує» міліція
- ↑ Міліція таки кришує гральний бізнес в Ужгороді?
- ↑ Олег ОСУХОВСЬКИЙ: Гральний бізнес «кришується» правоохоронними органами. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 23 травня 2019.
- ↑ Підсумки Грального Конгресу України
- ↑ «Бізнес Авакова ми легалізуємо». Арахамія розповів про підпільні казино Луценка і глави МВС. glavcom.ua (укр.). Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Арахамія: в Авакова є нелегальний гральний бізнес, але ми його легалізуємо. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Поліція має припинити діяльність гральних закладів до кінця дня, - Аваков. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Поліція припинила діяльність більше 150 онлайн-казино. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Поліцейські припинили діяльність понад 5 тисяч ігрових закладів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ У підпільних казино проводяться масові обшуки. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ З закритих одеських "лотомаркетів" і "космолотів" почали знімати вивіски. 24 Канал. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ У Запоріжжі закрили 6 підпільних гральних закладів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Легалізація: «бути» чи бути?
- ↑ Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 27 жовтня 2020.
- ↑ У Києві правоохоронці викрили 4 підпільні казино. РБК-Украина (рос.). Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Украина - страна с наибольшим онлайн-потенциалом среди стран СНГ. Процитовано 16 листопада 2020.
- ↑ Ukraine is CIS market with greatest online potential, say SBC Digital Summit CIS experts. SBC News (амер.). 4 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
- ↑ "Космолот" і Spacex став першим оператором в Україні, який отримав ліцензію. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ New Ukrainian gambling regulator approves first licence. Focus Gaming News (амер.). 3 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ а б Оператора ставок Паріматч затверджено на отримання гральної ліцензії від українського регулятора. Процитовано 21 лютого 2021.
- ↑ Parimatch to receive Ukraine gambling licence. iGaming Business (амер.). 12 лютого 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
- ↑ Розпорядчі документи Комісії - Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. КРАІЛ (ua). Процитовано 24 лютого 2021.
- ↑ https://gc.gov.ua/files/Richenya/2021/02/R-56.pdf
- ↑ Конференція UGW Expert пройде в лютому в рамках Ukrainian Gaming Week. slotokingua.com. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Ukrainian Gaming Week updates format. Focus Gaming News (амер.). 28 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Легалізація грального бізнесу в Україні: які надходження очікують отримати в бюджет. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ В Україні скасували податкові пільги для грального бізнесу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 січня 2023.
- ↑ Гральний бізнес в Україні позбавили податкових пільг. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ В Україна залишається близько 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній, - експерт. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 вересня 2023.
- ↑ Проект закону про діяльність казино в Україні на офіційному порталі Верховної Ради
- ↑ У Раді відклали легалізацію ігорного бізнесу
- ↑ ВР зареєструвала законопроєкт про легалізацію грального бізнесу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ Рада легалізувала гральний бізнес в Україні. www.unian.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ а б Проект Закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№ 2285-д від 18.12.2019). Офіційний вебпортал Верховної Ради України. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Закон про гральний бізнес передали на підпис Зеленському. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 липня 2020.
- ↑ Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор
- ↑ У Раді хочуть переглянути податки для азартних ігор і лотерей: що змінюється. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Зеленський запровадив санкції проти ігрового бізнесу, зокрема проти українського ТОВ "Паріматч". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Санкції проти грального бізнесу закривають схеми на десятки мільярдів - Зеленський. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Zaxid.net. Зеленський ввів санкції проти грального бізнесу російського походження. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Паріматч, Покерматч, ФанСпорт, Поінтлото та 1xBet – під санкціями на 50 років!. GAMING CAPITAL (рос.). 11 березня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Нові деталі у схемі "Parimatch". Що відомо про компанії з РФ у структурі букмекерів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|