Азелаїнова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Азелаїнова кислота — двоосновна гранична карбонова кислота, що має усі хімічні властивості, характерні для карбонових кислот.

Солі та ефіри азелаїнової кислоти називаються азелаїнатами.

Одержання[ред.ред. код]

У промисловості цю кислоту добувають з олеїнової або лінолевої кислоти. Азелаїнова кислота разом з іншими кислотами також утворюється під час окиснення парафінів.

При озонолізі утворюється озонід, який при 75-120 °C розкладається в середовищі монокарбонової кислоти з утворенням азелаїнової кислои і пеларгонової кислоти.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовується у виробництві поліамідів, поліефірів і поліуретанів. Алюмінієва сіль азелаїнової кислоти - загусник силоксанових мастил.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості ефірів азелаїнової кислоти ROOC(CH2)7COOR:

Сполука tпл, °C tкип, °C/мм рт.ст. d204 n20D
Диметилазелаїнат
[R=CH3]
−21 120/10 1,065 1,4309
Ди(2-етилгексил)азелаїнат
[R=C4H9CH(C2H5)CH2]
−65 237/5 0,915 1,4472
Ди(2-етилбутил)азелаїнат
[R=C2H5CH(C2H5)CH2]
−76 230/5 0,934 1,4445
Диізооктилазелаїнат
[R=CH2C(CH3)2CH2CH(CH3)CH3]
−65 225—244/4 0,918 1,445
Дибутилазелаїнат
[R=C4H9]
−24 164—167/4 0,932 1,4351

Джерела[ред.ред. код]