Перейти до вмісту

Аземмур

Координати: 33°17′00″ пн. ш. 8°20′00″ зх. д. / 33.283333333333° пн. ш. 8.3333333333333° зх. д. / 33.283333333333; -8.3333333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аземмур
араб. أزمور[1]
фр. Azemmour[1]
Основні дані
33°17′00″ пн. ш. 8°20′00″ зх. д. / 33.283333333333° пн. ш. 8.3333333333333° зх. д. / 33.283333333333; -8.3333333333333
Країна  Марокко
Адмінодиниця El Jadida Provinced
Населення 42 098 осіб (2024)[2]
Водойма Умм-ер-Рбія
Часовий пояс UTC+1 (El Jadida Province)
GeoNames 6546785
OSM 1712759 ·R (El Jadida Province)
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Аземмур у Вікісховищі

Аземмур або Азаммур (араб. أزمور, трансліт. azammūr; бербер. ⴰⵣⵎⵎⵓⵔ, трансліт. azemmur, фр. Azemmour) — місто в Марокко, розташоване на узбережжі Атлантичного океану, на лівому березі річки Умм-ер-Рбія, за 75 км на південний захід від Касабланки[3]. У місті зберіглась середньовічна медина, обнесена стіною із чотирма воротами.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва Аземмур походить від слова «аземмур», що у берберській мові означає «дика оливка»[4][5].

Історія

[ред. | ред. код]

Аземмур зазвичай ідентифікується як пунічна Азама[6], латинізована як Асама[7].

Місто було захоплене арабами і ісламізовано у 667 році. Надалі воно постійно перебувало в залежності від різних мусульманських держав, що існували на території Марокко, зокрема, в 1144 було зруйноване Альморавідами під час їх суперництва з Альмохадами. В цей же час в Аземмурі жив мусульманський богослов Аль-Шуайб, який після своєї смерті в 1176 році став вважатись покровителем міста.

У 1252 році місто потрапило під владу Маринідів, у 1362 році вперше обнесене муром, у 1374 році потрапило в залежність від Ваттасидського султанату зі столицею у Фесі. В 1461 Аземмур знову був додатково укріплений.

Починаючи з 1480 року на Аземмур, що розташовувався біля гирла однієї з найбільших річок Магриба і тому мав важливе стратегічне значення, почали нападати європейці, спочатку іспанці, а 1481 року місто захопили португальці. До 1486 року Аземмур перебував у залежності від марокканського султана у Фесі. У 1486 році місто визнало свій васалитет і стало данником португальського короля Жуана II[8].

У 1513 році намісник Аземмура Мулай Заям відмовився платити данину португальцям і зібрав для захисту міста потужну, добре оснащену армію. Король Португалії Мануел I відповів на цей виклик, відправивши величезний флот з 500 кораблів і 15 тисяч солдатів на чолі з Жайме, герцогом Браганським. Після того, як португальці перемогли в битві при Аземмурі, 2 вересня 1513 року мешканці міста без опору відкрили перед ними ворота Аземмура. Серед португальських солдатів був присутній Фернан Магеллан, що пізніше перейшов на іспанську службу і очолив перше навколоземне плавання. В бою Магеллан втратив коня і був важко поранений списом в коліно[9]. Португальський контроль над містом тривав лише короткий період і у 1541 році Жуан III залишив місто через економічні труднощі його двору[10].

Після цього місто потрапило під владу марокканських султанів, спочатку Саадитів, а з середини XVII ст. — Алавітів.

З 1912 року до проголошення незалежності Марокко (2 березня 1956 року) знаходилось в зоні французького протекторату Марокко, і повністю втратило будь-яке економічне та стратегічне значення.

В Аземмурі традиційно зберігалося велике єврейське населення, що у повному складі емігрувало до Ізраїлю в 1967 році в результаті гонінь, що відбулися відразу після Шестиденної війни.

Географія

[ред. | ред. код]

Аземмур розташований на річці Умм-ер-Рбія за 75 кілометрів на захід від Касабланки[3].

Пляжи Аземмура є популярним місцем для заняття серфінгом та кайтсерфінгом[11]. В районі Аземмура поширені евкаліпти і сосни[12].

Культура

[ред. | ред. код]

Починаючи з 2007 року у березні в Аземмурі щорічно проводиться весняний фестиваль[13]. Покровителем Аземмура вважається Абу Шуайб. Його мавзолей був побудований за наказом Мухаммеда III. Стіни старого міста прикрашені кількома місцевими художниками[14] У місті є португальська медина, яка складається з трьох частин: єврейської мелли, касби та старої медини[3] Старовинний маяк під назвою Сіді Бубекер розташований за 8 кілометрів на північ від Аземмура[15].

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]
  • Естеваніко, також знаний як Мавр Естебан — чорношкірий раб, що був проданий іспанцям і в 1527 році вирушив у мандрівку з іспанською експедицією до Північної Америки. Він є першим відомим африканцем, який подорожував з дослідниками до Північної Америки і був одним із чотирьох чоловіків, що із кількох сотень екіпажу пережили кораблетрощі біля узбережжя Флориди та Техасу, напади і полон індіанців та інші невдачі протягом шести років, перш ніж він і залишки його загону досягла остаточного пункту призначення в іспанському колоніальному містечку[3][16].
  • Абдалла Ларуі — марокканський історик, прозаїк і філософ

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 2014 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
  2. 2024 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
  3. а б в г Fodor's Travel Publications, Inc (2012). Fodor's Morocco. Fodors Travel Publications. с. 123. ISBN 978-0-307-92832-0.
  4. Wild, Stefan (2009). Toponyms. У Versteegh, Kees (ред.). Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics (англ.). Т. 4. Leiden/Boston: Brill Publishers. с. 511. ISBN 9789004144767. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  5. Ricard, R. (1986). Azammūr. Encyclopaedia of Islam. Т. I. Brill Publishers. с. 809. ISBN 9004081143. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  6. Fodor, (1967).
  7. Lacroix, (1998).
  8. Lhoussain Simour (19 листопада 2014). Recollecting History beyond Borders: Captives, Acrobats, Dancers and the Moroccan-American Narrative of Encounters. Cambridge Scholars Publishing. с. 55. ISBN 978-1-4438-7142-6. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  9. EPUB 2-3 (23 жовтня 2013). Ferdinand Magellan. Infobase Learning. ISBN 978-1-4381-4851-9. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  10. Leonor Freire Costa; Pedro Lains; Susana Münch Miranda (3 травня 2016). An Economic History of Portugal, 1143–2010. Cambridge University Press. с. 43. ISBN 978-1-107-03554-6. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  11. Azemmour Travel Guide - VirtualTourist. www.virtualtourist.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  12. DK (2 лютого 2015). DK Eyewitness Travel Guide Morocco (англ.). Penguin. ISBN 978-1-4654-3832-4.
  13. Marcello Balbo (15 травня 2012). The Medina: Restoration and Conservation of Historic Islamic Cities. I.B.Tauris. с. 160. ISBN 978-1-84885-713-1. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  14. Travel guide of Lonely Planet: Morocco, 9th Edition Feb 2009, ISBN 978-1-74104-971-8 p. 149.
  15. DK (2 лютого 2015). DK Eyewitness Travel Guide Morocco. DK Publishing. с. 117. ISBN 978-1-4654-3832-4. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  16. Edward E. Curtis (2010). Encyclopedia of Muslim-American History. Infobase Publishing. с. 172. ISBN 978-1-4381-3040-8. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.