Азербайджанська державна залізниця

Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська залізниця»
азерб. “Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC

ADY
Головна будівля Азербайджанської Державної залізниці у Баку
Тип	залізнична компанія і підприємство
Форма власності	закрите акціонерне товариство
Статус	діюча
Повна назва	Азербайджанська залізниця
Засновано	2009
Штаб-квартира	Баку
Роки функціонування	1991 (32 роки) — понині
Країна	Азербайджан
Продукція	залізниця
Телеграфний код	АЗ
Залізничний код приписки (Чисельний код)	057
Експлуатаційна довжина колій	2918 км (2009)
Ширина колії	1520 мм
Сайт	Офіційний сайт ЗАТ Азербайджанські залізниці
Азербайджанська державна залізниця у Вікісховищі

Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська залізниця» (азерб. “Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC) — офіційне найменування залізниць Азербайджану, керівним органом якого є Управління Азербайджанської Державної Залізниці (азерб. Azәrbaycan Dövlәt Dәmir Yolu İdarəsi). Компанія створена влітку 2009 року на базі Азербайджанської Державної залізниці, функціонально замінивши її.

Технічні показники, інфраструктура, організація управління, структура

До 1991 року Азербайджанська залізниця організаційно складалася з трьох відділень (Бакинське, Гянджинське і Нахичеванське). Після здобуття Азербайджаном незалежності, й відокремлення його залізниць від структури МШС СРСР, було проведено реформи з організації структури: Так із трьох відділень, два (Бакинське і Гянджинське) ліквідовано й передані в пряме управління служби руху. З іншого боку замість раніше існуючих головних управлінь служб локомотивного, вагонного господарства, служби перевезень пасажирів, було створено виробничі об'єднання — ПО, до яких і перепідпорядковувалась інфраструктура, яка раніше належав службам. Так всі локомотивні депо, були введені у правовий склад ВО «Локомотив». Особливістю і позитивною властивістю даних реформ, служила ліквідація, існуючих раніше дублюючих одне одного органів.

• Загальна довжина залізниць — 2125 км^{[джерело?]}

з них двухпутні — 800 км

розгорнута довжина — 2995 км

• Електрифіковано (постійний струм 3 кВт) — 1278 км
• Обладнані автоматичним блокуванням — 1600 км.

Рухомий склад

На залізницях експлуатується рухомий склад наступних серій:

• Електровози ВЛ8, ВЛ23, ВЛ11м, ВЛ10у, Е4s. У экспулатації перебували електровози ВЛ22м
• Тепловози магістральні ТЕ3, 2М62, 2ТЕ10м/3ТЕ10м.
• Тепловози маневрові ТЕМ2, ТЕМ2у, ТЕМ2ум, ЧМЕ3, ЧМЕ3т. Раніше експулатувались ТЕМ1.
• Електропоїзди ЕР2. Раніше експулатувались Ср3.

Проєкти

Залізничний вокзал Баку-Пасажирський

Розвиток швидкісного руху

Проєктом передбачається, створення швидкісного руху від Баку до Беюк-Кясика (кордон зі Грузією) з перспективою створення спільного швидкісного коридору Азербайджан — Грузія — Туреччина. За підсумками міжнародного тендера, ТЕО проєкту провели південнокорейські компанії, і вони ж виграли тендер проєктування. Передбачається три вида виконання проєкту, будівництво окремої швидкісної лінії від Баку до Беюк-Кясика, будівництво додаткових рейок цього разу вже по існуючій ділянці Баку — Беюк-Кясик, та модернізацію існуючої лінії Баку — Беюк-Кясик для швидкісного руху. Проєкту будівництваа окремої лінії було відмовленно, як надмірно дорогий і нерентабельний. У результаті переговорів і консультування, вибір найімовірніше впаде на третій варіант, що передбачає модернізацію існуючих залізниць для швидкісного руху. За цим проєктом, явна швидкість пасажирських поїздів на лінії буде 120 км/год, далі 160км/год, й у остаточному підсумку більш 200 км/год. У проєкті передбачається розвиток швидкісного руху, із залученням до нього залізниць Грузії і Туреччини, до створення єдиного міжнародного швидкісного коридору, з Кавказу до Європи. У далекій перспективі, зі збільшенням пасажирообігу, передбачається також збільшення швидкісті руху до 300км/год, з будівництвом додаткової залізниці.

ТРАСЕКА (транспортний коридор Європа — Кавказ — Азія)

У проєкті передбачається задіяти маршрут Баку — кордон Грузії, довжина якого становитиме 503 км.

Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс

За цим проєктом, повинні бути з'єднані залізниці Азербайджану із залізницями Грузії і Туреччини. У проєкті (здійснення якого почалося з 2007 року) має бути побудована залізнця від станції Ахалкалакі у країні, до залізничної станції у місті Карс. Приблизна вартість проєкту оцінюється у 800 млн доларів США, витрати взяли порівну Азербайджан, шляхом надання кредиту Грузії, і Туреччині. Азербайджан по мінімальної відсоткової ставці надав кредит Грузії для будівництва ділянки від Ахалкалакі до кордону з Туреччиною. За власний кошт Азербайджан проводить реконструкцію ділянки Марнеулі — Ахалкалакі. На початковій стадії залізницею планується перевозити до 10 млн т вантажів, з подальшим збільшенням вантажообігу до 25 млн т у найближчій перспективі. Проєкт є також частиною більш грандіозного проєкту з з'єднання залізниць Південного Кавказу з Європою через Туреччину. За програмою розвитку залізниць Туреччини, будується підводний залізничний тунель під протокою Босфор в Стамбулі, що забезпечить прямий з'вязок з загальноєвропейською мережею залізниць. Також у контексті проєкту планується, будівництво залізниці з Карса в Нахічеваньську Автономну Республіку. В перспективі, з виконанням проєктів швидкісного сполучення, проєкт Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс стане частиною залізничного швидкісного коридору Європа — Кавказ — Азія.

Північ — Південь

У 2000 році між Росією, Індією і Іраном було укладено угоду про міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь». Азербайджан долучився до цього проєкту у 2005 році. Цей транспортний коридор є сукупністю транспортно-інформаційних магістралей від Індії і Оману через море, потім через Іран, Каспійський регіон, до Росії і в зворотному напрямку. За розрахунками експертів, пропускна здатність МТК «Північ-Південь» становитиме на початковому етапі до 10 мільйонів тон вантажів на рік.

Є кілька маршрутів прямування вантажів за допомогою різних видів транспорту, так звана «західна гілка»: напрям Астрахань — Махачкала — Самур, далі по території Азербайджана із виходом в Іран через прикордонне місто Астара. Або від Самура територіями Азербайджану й Вірменії із виходом в Іран через прикордонну станцію Джульфа.

В Азербайджані проєкт передбачає будівництво прикордонного мосту Астара (Іран) — Астара (Азербайджан), прикордонної станції, 8,5 км колій, і навіть пункту зміни колісних пар і іншої інфраструктури в Азербайджані. На реалізацію проєкту, Азербайджан потребує майже 21 млн доларів.

Див. також

• Залізничний транспорт Азербайджану
• Азербайджанська залізниця
• Залізниця Баку — Тбілісі — Карс
• Вузькоколійні залізниці Азербайджану
• Закавказька залізниця

Джерела

• Офіційний сайт ЗАТ Азербайджанські Залізниці (азерб.)
• Офіційний сайт Міністерства Транспорту Азербайджану [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] (азерб.) (англ.)