Азербайджанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азербайджанська мова
Azərbaycan dili, آذربایجان دیلی, Азәрбајҹан дили[note 1]
Поширена в Азербайджан Азербайджан, Іран Іран, Грузія Грузія, Росія Росія, Україна Україна, Туреччина Туреччина
Регіон Кавказ, Близький Схід
Носії 23 млн. (2018)[1]
Писемність латинське письмо, Перська абетка, кирилиця і арабська абетка
Класифікація

Алтайська сім'я

Тюркська
Огузька
Офіційний статус
Офіційна

Азербайджан Азербайджан
Росія Росія

Регулює Національна академія наук Азербайджану
Коди мови
ISO 639-1 az
ISO 639-2 aze
ISO 639-3 aze;
azj — північно-азербайджанська (Азербайджан)
azb — південно-азербайджанська (Іран)
Idioma azerí.png

Азербайджанська мова (азерб. Azərbaycan dili آذربایجان دیلی[3], Azərbaycan türkcəsi آذربایجان تورکجه‌سی, türk dili تورک دیلی) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють близько 23 мільйонів людей.

Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці.

Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, й кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають). Літературна мова розвивається з 13 ст. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакинський діалекти.

Писемність[ред. | ред. код]

Писемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. У 2001 році Азербайджан остаточно повернувся до вживання латинського алфавіту.

Арабиця Кирилиця Латиниця Вимова IPA
А а A a ɑː
Б б B b b
Ҹ ҹ C c ʤ
چ Ч ч Ç ç ʧ
Д д D d d
Е е E e ɛ
ع Ә ә Ə ə æ
Ф ф F f f
گ Ҝ ҝ G g ɡʲ
Ғ ғ Ğ ğ ɣ
ﺡ, ﻩ Һ һ H h h
Х х X x x
ی Ы ы I ı ɯ
ی И и İ i ɪ
ژ Ж ж J j ʒ
ک К к K k k
Г г Q q ɡ
Л л L l l
М м M m m
Н н N n n
О о O o ɔ
Ө ө Ö ö œ
پ П п P p p
Р р R r r
ﺙ, ﺱ, ﺹ С с S s s
Ш ш Ş ş ʃ
ﺕ, ﻁ Т т T t t
У у U u u
Ү ү Ü ü y
В в V v v
ی Ј ј Y y j
ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ З з Z z z

Приклад[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка азербайджансьою мовою[4] (переклав Сулейман Рустам):

Vәsiyyәt

    Mən öləndə, məni basdırarsınız,

    Yüksək bir təpədə, bir dağ başında.

    Elə bir yerdə ki, görünsün yalnız

    O gözəl Ukrayna... Onun daşında,

    Onun tarlasında, geniş çölündə,

    Mən öləndən sonra, görüm nələr var!

    Sevdiyim Dneprin şən sahilində

    Nədən söhbət açır quduz dalğalar!

    Mənim Ukraynamdan yuyub aparsa,

    Dnepr yad qanını mavi dənizə,

    Onda mən sözümü deyərəm qısa,

    Unudub tarlanı, dağı… nə isə,

    Son verib fəğana, son verib aha,

    Dua eyləyərəm onda Allaha.

    Çiçək açmayınca bax, bu arzular,

    Edərəm yenə də hər şeyi inkar.

    Məni basdırınız, üsyan ediniz,

    Qırıb yox ediniz o qandalları.

    Düşmənin qanını axıtmaqla siz

    Azad olarsınız, biliniz barı.

    Mən isə gələcək böyük, şən, xoşbəxt,

    O azad və yeni ailənizdə

    Xatırlayarsız, hər zaman hər vaxt,

    Adımı çəkərək şən dilinizdə..

Південноазербайджанська мова[ред. | ред. код]

Південноазербайджанською розмовляють в іранському Азербайджані (історичному Азербайджані) і, меншою мірою, в сусідніх регіонах Іраку та Туреччини з меншими громадами в Сирії.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
азербайджанскою мовою
Ana Səhifə

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. Колишний кириличний алфавіт, використовувався в Азербайджанської РСР.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. South Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018) plus North Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018)
  2. Конституция Республики Дагестан, Глава 1, Статья 11 (рос.)
  3. Azerbaijani, South. Ethnologue (en). Процитовано 2021-03-31. 
  4. Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Посилання[ред. | ред. код]